Главная | Обратная связь

N9. Репродуктивна і творча уява.

 

Залежно від характеру діяльності людини,§§ уяву поділ.на т.і р.Якщо уява включається в творчу уяву людини, вона сама набуває творчого характеру, допомагаючи §й створювати нові оригінальні образи-таку уяву і називають т. Якщо уява включається в прцес засвоєння того, що вже створили інші люди,§§ називають відтворюючою або р.(письменник-т.,його читач-р.)

Т.уява активізується там, де людини, відповідно до особистих і суспільних потреб створює нові оригінальні цінні матеріальні і духовні продукти. Творчість-це складна діяльність, і здійснюється за участю всіх психічних процесів і властивосей, але уява, здатність до попереднього ідеального образного переретворення дійсності відіграє в ній важливу роль. Продукти творчо§, як і всяко§ уяви, формуються з елементів того досвіду, що людина сама набула або запозичила в інших людей. Новизна §х полягає не елементах, а в видозміні цих елементів і тих §х сполученнях, що розширють, збагачують §х відображення в об"активній дійсності. Втілюючись в матеріальну форму, подукти т.уяви існують не тільки для творців, а й для інших людей, допомагають задовольнити людські потреби. Характерним для творчо§ уяви є самостійний добір матеріалів, спеціальний його аналіз, синтез, досконалення образу в процесі діяльност, спрямованого на його втілення.

Р.уява являє собою процес створення людиною образів нових для не§ об"єктів на основі §х словесного, графічного чи музичного зображення. Здатність створювати конкретно образні уявлення на основі описів, схем, рисунків, необхідна при засвоєнні основ науки. При слуховому та візуальному сприйняті важливу роль відіграє виразність , майстерність виконання.

В житті людини т.і р.уява взаємопов"язані і переходять одна в одну. Т.уява завжди включає елементи р.,.уяви бо кожна людина,створючи щось нове спирається на вже створене людьми, на наявність знання, досвіду та технічних засобів. Засвоюючи§ §х, вона являє собі те, що вданій галузі є і що можна створити. З іншого боку -р.уява в §§ більш менш складних формах включає елемент творчості .В р. уяві має місце певне перетворення.У р. і т. уяві створення образів може мати, як мимовільний так довільний характер.

 

N10.Загальні проблеми психологі§ фантазі§.

 

Основна проблемя вивчення полягає в визначенні співвідношення понять фантазі§ і уяви.

-- Перший підхід полягає у розгляді уяви та фантазі§ як синонімів (Роменець), то до механізмів фантазі§ можна віднести основні механізми уяви: аглютинацію, акцентування, схематизацію, типізацію, комбінування, гіперболізацію.

-- Якщо розглядати взаємозв'язок уяви і фантазі§ у відношенні "процес- результат" (Рубінштейн), як другий підхід, то тут відбувається вже поділ вище перерахованих механізмів між цими психічними процесами.

-- І нарешті третій підхід, що розглядає §х як прояви одного складного творчого процесу, які відрізняються засобами реалізаці§, продуктом/ результатом. Відповідно до нього, фантазія створює нереальний, фантастичний світ, тому §§ результатом є марення як певне накладання на реальний образ ідеального.

N11.Проблеми уяви та фантазі§ у Рубінштейна.

На відміну від бісоціативно§ теорі§, Рубінштейн стверджує, що образи, якими оперує людина, не обмежуються відтворенням того, що було сприйнято неопосередковано. Перед людиною в образах може з'явитися і те, що вона не сприймала неопосередковано, те чого не було взагалі, і навіть те, чого саме в такій конкретній формі дійсності і не може бути. Таким чином, не будь-який процес, що протікає в образах, може бути сприйнятий як процес відтворення. Власне кожний образ в певній мірі є і відтворенням - хоч і дуже віддаленим, опосередкованим, видозміненим - і перетворенням дійсності. Ці дві тенденці§ відтворення та перетворення, що данні завжди в деякій єдності разом з тим у сво§й протилежності розходяться один з одним. І якщо відтворення є основною характеристикою пам'яті, то перетворення становиться основною характеристикою уяви.

Уявляти - це перетворювати. Уява пов'язана з нашою здібністю змінювати світ, перетворювати дійсність та творити щось нове. Під уявою у широкому смислі розуміють будь-який процес, що протікає в образах. Уява - це відліт від минулого досвіду, це перетворення даного породження на цій основі нових образів, що є і продуктами творчо§ діяльності та прообразами для не§. В сво§х вищих , найбільш специфічних проявах уява передбачає певне відношення до об'єктивно§ дійсності, причому відношення, діаметрально протилежне тому, яке характеризує пам'ять в §§ вищих свідомих формах. Для уяви у тих вищих формах, в яких повністю проявляються §§ специфічність, не менш характерним є інше відношення до минулого досвіду взагалі та неопосередковано до даного - свідомість відомо§ свободи по відношенню до нього, що дає можливість §§ перетворювати. Уява у власне, у зовсім специфічному смислі слова може бути тільки у людини. Тільки у людини, яка як субєкт свідомо§ практики реально перетворює світ, розвивається істинна уява.

Сила творчо§ уяви та §§ рівень визначається співвідношенням двох показників:

1. тим, наскільки уява підтримує обмеженість умов, від яких залежить усвідомленість та об'єктивна значимість §§ продуктів.

2. тим, наскільки нові та оригінальні, відмінні від неопосередковано даного §§ породження, образи, що відображають у нашій свідомості дійсність, не є статичними, незміними, мертвими речами, вони є динамічними утвореннями.

 

N12. Дослідження Вундта в проблемі творчо§ уяви та фантазі§ в теорі§ бісоціаці§.

Термін бісоціація означає вказівку на незалежний автономний характер матриць, які приводять в контакт у творчому акті, тоді як асоціативне мислення оперує серед частин єдино§ матриці.

Вундт та Кеслер були представниками теорі§ бісоціаці§, яка розкриває умови творчого синтезу. Вони розкривають роль несвідомого компоненту в наукових відкриттях. Зазначають, що тимчасове усунення свідомого контролю звільняє розум від певних примусів, необхідних для досягнення дисципліновано§ рутини думки, але які стають перешкодою для творчого стрибка. В той самий час інші типи діяльності на більш примітивних рівнях розумово§ організаці§ набувають значно§ активності. Перша частина ціє§ тези вказує на дію відмови, друга - на акт сприяння. Особливості підсвідомо§ роботи, відображенні у сновидіннях, полегшують бісоціативний зв'язок.

Типичным в вундтовском учении о сновидении является то, что Вундт пытается показать: каждый элемент сновидения -- это впечатление, которое было пережито сознанием в состоянии бодрствования, и фантастическая комбинация элементов сновидений обязана своим происхождением совершенно своеобразной констелляции, т. е. своеобразному сочетанию элементов.

Закон Вундта гласит: впечатление или мысль, или живое созерцание свадьбы может привести к противоположному представлению, например к представлению о вечной разлуке, о гробе; определенное представление может напомнить людям противоположное, но не постороннее положение; впечатление свадьбы не может навести человека на мысль о зубной боли, потому что свадьба и зубная боль не связаны. Иначе говоря, воображение крепко-накрепко коренится в содержании нашей памяти.

N13.Розет про техніку фантазі§.?????????????????

 

Автор виокремив 4 особливості фантазі§:

1. зв*язок §§ продуктів з діяльністю.

2. Активність.

3.Оціночне відношення суб*єкту до матеріалу фантазі§.

4. Безпосередність(здатність фантазі§ створювати щось нове).

Механізми анаксиоматизаці§, а саме знецінення тіє§ чи іншор§ інформаці§, а також того чи іншого способу виконання ді§, відбувається кожного разу, коли суб'єкт вимушений відступити від суто репродуктивного способу виконання завдання. Анаксиоматизаця повинна проявлятись в певній проблемній ситуаці§:

-нехтування обмежуванними ознаками (розширення заданного відношення),

-знецінення напрямку заданного відношення (перевернуте відношення).

А. може стосуватись будь-яко§ ознаки проявлення і в негативних і в позитивних фактах. Механізми А. діють при виконання будь-яких завдань та мають невизначену спрямованість - можливість знецінення будь-яких ознак предмета (об'єкта) у процессі виконання діяльності.

У ході виконання будь-яко§ д-ті надається перевага певному способу §§ виконання. Ці переваги виникають в р-ті процессу само§ д-ті і викликанні таким психологічним механізмом: вдала знахідка має підвищувати оцінку- знецінюютья всі інші способи всяко§ д-ті. Це механізм "гіпераксіоматизаці§"-об'єктивна психологічна закономірність, що обумовлює стабілізуючий ефект, який полягає у зменшенні площі пошуків та зменшенні варіантів. Гіпераксіоматизація має позитивну роль в творчій д-ті, оскільки дозволяє позбавитись від необхідності перебирати всі можливі варіанти.

Між механізмами А та Г існує глибока двостороння залежність: не тільки підвищена оцінка одного способу виконання завдання призводить до знеціненя іншого, а і навпаки - знецінення одних аспектів, моментів у ході д-ті веде до підвищення значущості інших способів. Інтенсивний прояв одного з мех. фантазі§§ веде за собою відповідний прояв іншого механізму, що лозволяє побачити §§ взаємозв'язок та єдність. В обох випадках спостерігається зміщення оцінок.

1)Аналіз - знецінення укорінених зв'язків - роз'єднання.

2)Синтез - знецінення існуючих диференційовок- рекомбінація- зближення і об*єднання розрізнених данностей.

Загальна характеристика концепці§ фантазі§ незалежна від характеру і результатів д-ті. При §§ виконані завжди має місце зміщення оцінок: знецінення яко§сь інформаці§, підвищення оцінки отриманих результатів.