Здавалка
Главная | Обратная связь

N17.Уява та мислення; 17.Фантазія та мислення.



 

Щоб розкрити природу уяви, доцільно порівнять §§ з іншими психічними процесами. Найчастіше порівнюють §§ з мисленням та пам'яттю.

Мислення -це найбільш узагальнена та опосередкована форма псих відображення, яка встановлює зв'язки та відношення між пізнавальними об'єктами.

Уява - мислиннєвий, пізнавальний процес, форма психічного відображення, яка полягає в побудові образів на основі раніше сформованих уявлень.

Фантазія - це художній вимисел, який заснований на властивості дитини, доросло§ людини вільно комбінувати образи, які виникають в несвідомому.

 

Память протиставляється творчій здатності фантазі§ , а мислення -наочно-образному §§ хар-ру. Мислення може відбуватися не тільки в абстрактній , але й в образній сфері. Сеченов у зв'язку з цим говорив про мислення конкретами. Якщо память дає фантазі§ матеріал, то мислення встановлює істотні відношення всередині цього матеріалу В зв'язку з цим мисленню іноді приписують провідну роль в побудові образів фантазі§ . Деякі психологи навіть оперують виразом "фантазія є мисленням в образах", але його слід вживати з певними застереженнями. Мислення образами -- вираз, який містить в собі не тільки формальну суперечність -- процес мислен­ня прямо протилежний процесу створення образів. Мис­лити можна тільки абстракціями, хоч і за допомогою об­разів. Питання про участь фантазі§ в творчості в абстрактних сферах-символічній, понятійній і т. д. набуває все більшого визнання. Справді, творчість може відбуватись і в чистій сфері мислення без прямого дотику з емпіричним чуттєвим джерелом. Час від часу абстрактне мислення знову і знову звертається до емпірі§, і в цьо­му відношенні виявляється діяльність фантазі§. Справжнє відкриття на базі синтезу завжди здійсню­ється в процесі співвідношення досвіду і теорі§. Там, де відбувається тільки аналіз понять, і виводяться наслідки всередині само§ теорі§, там менше за все фантазі§, але там і не здійснюється вирішальне зрушення в науці.

Насправді, процес фантазі§, як і процес мислення, складається з чуттєво§ і раціонально§ сторін, які висту­пають в тісній взаємоді§. Створюючи художній образ, письменник спочатку створює задум, продумує художню ідею цього образу і разом з цим будує його так, щоб він втілював цю ідею. Щоб створити яку-небудь гіпотезу, вчений повинен мати чуттєву базу досвіду. Отже, проце­си фантазі§ і мислення не можуть відбуватись без взаємопереходу чуттєво§ і раціонально§ сторін. В цьому §х схожість. Різниця між мисленням і фантазією полягає в особливостях творчого синтезу.

Також спільне та відмінне полягає в тому, що мислення та уява виникають в проблемні й ситуаці§, мотивуються потребами особистості, основу §х складає випереджуюче відображення. Але випереджуюче відображення дійсності, яке здійснюється в процесі уяви, відбувається у вигляді яскравих уявлень, в той час як процесах мислення випереджуюче відображення відбувається шляхом оперування поняттями, які дозволяють узагальнено і опосередковано пізнавати оточуючий світ.

 

N18.Фантазія та інту§ція.

 

Фантазія - це художня вигадка,яка заснована на здатності людини вільно комбінувати образи, §§ зміст не відповідає існуючий реальності.У повсякденному психологічному досвіді фантазія в більшості випадків виникає внаслідок інту§тивно§ установки або є вторгненням несвідомого змісту в свідоме.Можна розрізняти :

-активні фантазі§, які викликаються інту§цією,т.б. установкою спрямованою на сприйняття несвідомого змісту

-пасивні фантазі§, які з'являються відразу у наочній формі за відсутності інту§тивно§ установки та пасивній установці суб'єкта, який пізнає.

Інту§ція є однією з психологічних функцій, яка передає суб'єкту сприйняття несвідомим шляхом. Предметом такого сприйняття можуть бути зовнішні та внутрішні об'єкти та §х поєднаня. Інтуіцію у загальному розумінні можна визначити як здатність швидко знаходити вірне вирішення завдання та орієнтуватися у складних життєвих ситуаціях,а також здатність передбачати хід подій.

Фантазія та інту§ція є стрибками у процес мислення, яке виходить за межі теоретичних уявлень.Тому досягнуті з §х допомогою результати не можуть бути включеними у систему наукового знання без подальшого логічного обгрунтування. Мисленнєвий акт включає в себе і оперування наочними образами, і моменти інту§тивного осяяня, і фантазію, і творчу уяву. І дискурсивне мислення, і фантазія можуть бути пронизані моментами інту§тивного осяяня.Сутність інту§ці§ полягає у скорочені мисленнєвого шляху до досягнення істини,здійснені зв'язку потенційно§ та актуально§ свідомості.Заснована на несвідомому, на асоціативних процесах інту§ція виходить за межі обгрунтованого формально-логічно.

Деякі автори визначають фантазію як різновид чуттєво§ інту§ці§(Бунге). Але на відміну від інту§ці§ фантазія не належить лише до сфери несвідомого. Фантазія та інту§ція розрізняються за механізмами функціонування,бо фантазія свідомий та контрольований процес на відміну від інту§ці§. Механізм роботи інту§ці§ вмикається після різностороннього дослідження об'єкта. Фантазія синтезує поняття та первинні чутливі образи, а інту§ція-образи створені фантазією. Тому інту§ція можлива лише за наявності розвинено§ творчо§ уяви. Інту§ція не здатна з'явитися на 1-х етапах пізнання на відміну від фантазі§, яка здатна пронизувати весь процес пізнання.

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.