 |
|
Товарознавча експертиза
Експертиза товарів, продукції за метою і завданнями проведення поділяється на експертизу контрактну, бухгалтерську, товарознавчу, консультаційну, страхову, банківську, митну.
Товарознавча експертиза — це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з наданням мотивованого, компетентного висновку.
Товарознавча експертиза передбачає:
— експертну оцінку кількості, якості і ціни; визначення рівня якості товару, його гарантійного терміну;
— визначення орієнтовної ціни товару з урахуванням його фактичної якості тощо;
— експертну оцінку з метою ідентифікації продукції;
— експертизу якості вживаного або дефектного товару.
Під час проведення товарознавчої експертизи спеціалістами Торгово-промислової палати залежно від завдання визначають:
• відповідність кількості товару даним товаросупровідних документів постачальника — експертиза кількості;
• відповідність споживчих властивостей товару вимогам нормативної документації — експертиза якості;
• причини дефектів, їх природу; рівень зниження якості товарів у процесі виробництва, транспортування, зберігання;
• правильність переоцінки або уцінки товару;
• відповідність якості і ціни;
• відповідність маркування, упакування вимогам нормативної документації, умовам контрактів; підтвердження документальних даних про вид, різновид продукту фактичними даними,
• ідентифікацію товару з метою митного оподаткування;
• відповідність товару коду товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності НГС, УКТ ЗЕД, ЕАN, НТНС України тощо.
Експертиза кількості товарів
Експертиза кількості — це оцінка кількісних характеристик товару експертами з метою виявлення відповідності фактичних даних даним, зазначеним у транспортних супровідних та розрахункових документах. Експертиза кількості проводиться при неможливості застосування вимірювальних методів і необхідності підтвердження достовірності результатів вимірювань незалежною стороною.
Метою експертизи кількості є визначення кількості товару в товарній партії та кількісних характеристик одиничних екземплярів чи комплексних пакувальних одиниць.
2.Результатом пошуку, збору, обробки і аналізу всієї (або частки) необхідної інформації є ухвалення експертом рішення і оформлення його у вигляді висновку.
Інформаційні процеси, здійснювані експертом, охоплюють всі види необхідних документів. Серед них особливе місце належить нормативним документам.
Нормативний документ– документ, що містить правила, загальні принципи, характеристики, що стосуються певних видів діяльності або їх результатів, і доступний широкому кругу споживачів (користувачів)[1].
Нормативні документи в області стандартизаціївстановлені в Законі України «Про стандартизацію» [22]. До них відносяться національні стандарти, правила усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, а також видані ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування; стандарти, технічні умови та правила усталеної практики, прийняті чи схвалені іншими органами та організаціями, що займаються питаннями стандартизації, а також видані ними каталоги.
Для товарної експертизи в митній справі використовуються всі вказані види нормативних документів в області стандартизації, але найчастіше застосовуються стандарти всіх категорій на продукцію і послуги, на процеси.
Основоположні стандарти – організаційно-технічні і загальнотехнічні – регламентують загальні поняття і положення, тому вони також застосовуються, хоча і фрагментарно.
Окрім цього використовують:
— санітарні норми і правила;
— будівельні норми і правила;
— нормативні документи в області торгівлі (правила продажу окремих груп товарів);
— нормативні документи у області транспортування та ін.
Технічний документ –документ, що містить конкретну інформацію про характеристики товару, необхідну для його ідентифікації в процесі руху товару.
Основне призначення цього документа – забезпечення ідентифікації та простежуваності товарів і/або товарних партій на всіх етапах руху товару. Це полегшує роботу експерта, коли при виявленні нестандартних товарів необхідно встановити причини виникнення дефектів, а у разі виявлення критичних дефектів і вилучити товари конкретної товарної партії.
3.Експертиза товарів проводиться у три етапи:
1. Підготовчий
2. Основний
3. Заключний
На підготовчому етапі експертизи одержують заявку на проведення експертизи, яка оформлюється замовником та наряд на проведення експертизи.
У заявці мають бути необхідні дані, на підставі яких правильно ідентифікується товар, а також його виробник, постачальник, одержувач, посередник, дати відправки та одержання, номери супроводжувальних документів. Крім того, замовник повинен визначити мету та завдання, які ставляться перед експертом.
Незалежно від форми передачі заявки експерт не повинен розпочинати експертизу, якщо немає письмової заявки чи письмового підтвердження на проведення експертизи, а також коли наявні в них дані недостатні для проведення експертної оцінки.
Другим документом про призначення експертизи є наряд напроведення експертизи. Наряд видається експертові і є документом, який підтверджує право експерта на проведення експертизи. Наряд видається керівником експертної організації, чи його заступником, чи уповноваженою особою. Наряд оформлюється на спеціальному бланкові та підписується керівником експертної організації. Підпис повинен бути завірений печаткою.
На підготовчому етапі може бути проведений за необхідності інструктаж експертів. Особливо необхідний такий інструктаж перед проведенням експертизи товарів органолептичним, комплексним чи іншими експертними методами. При проведенні інструктажу вказуються мета та завдання конкретної експертизи, особливості засобів і методів, що застосовуються.
Експерт на підготовчому етапі повинен ознайомитися з нормативними документам (стандартами, ТУ, інструкціями тощо), згідно з якими повинна здійснюватися експертиза.
Початком основного етапу вважають прибуття експерта до замовника експертизи чи збір робочої групи для проведення експертної оцінки (наприклад, дегустації чи експертизи нових товарів).
При проведенні кількісної та/чи якісної експертизи товарів замовник повинен подати експертові такі технічні документи:
товаросупровідні документи: товарно-транспортні накладні, сертифікати, свідоцтва про якість, рахунок-фактури та інші документи, що мають інформацію про товар, який підлягає товарній експертизі;
акти первинної експертизи (при проведенні повторної чи контрольної експертизи);
комерційні акти; акти відбору проб; висновки чи протоколи випробувань зразків товарів;
договір купівлі-продажу чи постачання; інші необхідні технічні чи нормативні документи.
Експерт повинен уважно вивчити усі подані документи, проаналізувавши й оцінивши вірогідність інформації, що в них є. Одним із способів установлення достовірності інформації є зіставлення інформації, яка є в різних документах, а також на маркуванні. Така перевірка та зіставлення різних документів називається перехресною перевіркою.
Для перевірки дійсності документів експерт повинен установити наявність усіх необхідних реквізитів, які ідентифікуватимуть якість, кількість, асортиментну приналежність, країну походження, а також виробника та/чи постачальника товару.
Відсутність необхідних документів, недійсність інформації, вказаної в них, можуть бути підставою для відмови щодо проведення експертизи.
Іншими підставами для відмови щодо проведення експертизи можуть бути:
відсутність товару при порушенні строків його надходження замовнику;
відсутність належних умов для проведення експертизи;
відсутність забезпечення зберігання товарів;
недотримання техніки безпеки та особистої безпеки експертів.
У всіх вказаних випадках експерт повинен звернутися до керівника підрозділу експертної організації для одержання подальших вказівок.
Експертна оцінка - найважливіша складова частина основного етапу. При проведенні експертизи експерт керується інструкцією про проведення експертизи та іншими нормативними документами.
Експертиза проводиться особисто експертом чи групою експертів. При проведенні експертизи всі результати експертної оцінки та інша інформація, необхідна для складання акта експертизи, записується експертом у робочий зошит. Якщо експерту пред’явлено товар, пошкоджений при транспортуванні чи в неробочому вигляді, то вся інформація про нього фіксується окремо в робочому зошиті.
Зазвичай, при експертній оцінці застосовується номенклатура показників, регламентованих нормативними документами. Тому після визначення дійсних значень показників якості експерт установлює їхню відповідність регламентованим значенням чи зразкам, еталонам.
Експертне дослідження проводиться суцільним чи вибірковим методом. При необхідності визначення фізико-хімічних і/чи мікробіологічних показників експерт повинен відібрати зразки для досліджу-вальної лабораторії. Відбір зразків відбувається з об’єднаної (середньої) проби чи вибірки експертом або групою експертів у присутності осіб, які беруть участь в експертизі. Відмова замовника від проведення лабораторних досліджень у випадках, які експерт вважає необхідними, є підставою для анулювання заявки. Правило відбору зразків для лабораторних досліджень наведено раніше.
Після відбору проб та дотриманні всіх правил, які гарантують їхнє зберігання, складається акт відбору зразків (проб).
Від правильності складання акта відбору зразків залежить визнання дійсності не лише його, але й результатів досліджень, а також і кінцевих результатів експертизи. Тому при неправильному оформленні акта відбору зразків може бути завдано збитків замовнику та піддана сумніву компетентність експерта.
Акт відбору зразків (проб) разом із відібраним зразком (пробою) експерт передає замовнику експертизи для надсилання на дослідження чи для зберігання як арбітражний зразок (проба).
Після проведення експертної оцінки та одержання протоколу досліджень відібраних зразків починається третій заключний етап експертизи.
Заключний етап – це один із найбільш відповідальних етапів, у якому роблять підсумки всієї раніше проведеної роботи. Метою цього етапу є аналіз і оцінка одержаних результатів, а також їхнє документальне оформлення. Недостатність, недостовірність результатів і нечіткість їхньої аргументації можуть призвести до сумнівів щодо правильності проведення експертної оцінки. Результати експертизи можуть бути оформлені як акт експертизи чи висновок експерта.
Правила організації проведення експертизи товарів має велике значення для отримання достовірних і об'єктивних результатів.
При плануванні проведення товарної експертизи виділяють три етапи:
підготовчий;
основний;
завершальний.
Кожному етапу характерні специфічні особливості, засоби, методи і способи, раціональний вибір, її кінцевий результат.
Висновокза наслідками експертизи експерт оформляє самостійно, при цьому зацікавлені особи не повинні бути присутніми, щоб не впливати на об'єктивність експерта. Експерт повинен проаналізувати і об'єктивно оцінити результати експертизи, аргументувати дану оцінку, що і обуславливает достовірність виводів. У виводі експерт повинен відповісти на поставлене питання, сформулювати вивід.
При оформленні виводу експерт повинен вказати найменування документів, дату і номер їх твердження, якщо під час експертизи ці документи були використані. У завершенні враховуються як результати проведених експертом досліджень, таки результати, отримані в дослідницькій лабораторії. При цьому експерт повинен перевірити достовірність проведених досліджень в лабораторії арбітражними або іншими прийнятими методами.
Протокол досліджень, якщо вони приводилися, є невід'ємною частиною акту експертизи. Якщо протокол досліджень оформлений неправильно або порушена методика, то експерт має право зробити запит в дослідницьку лабораторію на відомості, які його цікавлять. Експерт має право уклонить результати досліджень як неправильні, якщо дані лабораторії не задовольняють його. В цьому випадку або відбираються нові зразки, і віддають на повторне дослідження, або в акті експертизи указуються причини, по яких неможливо здійснити дані лабораторні дослідження.
4.Особливості приймання і проведення експертизи чаю
Раціональна організація і досконала техніка проведення експертизи мають велике значення для отримання об'єктивного, науково обґрунтованого висновку. Вирішенню поставлених перед експертом завдань допомагає досвід, розуміння сутності проблем, інтуїція фахівця.
Підставою для призначення експертизи чаю є порушення угод постачальника, купівлі-продажу, закупівлі, комісії, порушення умов зберігання, транспортування та ін. Експертиза не може призначатися тоді, коли її проведення не передбачено законодавством, а також правилами, інструкціями, іншими документами.Замовниками експертизи виступають підприємства, організації, об'єднання, фірми та приватні особи, тобто постачальники, одержувачі товарів, транспортні організації.
Експертиза якості – це оцінка якісних характеристик товару експертами для встановлення відповідності вимогам нормативних документів [2–5].
Метою цієї експертизи є визначення якості товарів у товарній партії при здачі-прийманні, або після довгого зберігання, або виявленні прихованих технологічних дефектів які виникли під час зберігання, коли звичайні строки пред'явлення претензій постачальнику закінчились. Крім того, експертиза за якістю застосовується при оцінці якості зразків нових товарів перед тим, як їх ставлять на серійне виробництво.
Залежно від призначення якісна експертиза поділяється на п'ять різновидів: приймальна експертиза за якістю, експертиза за комплектністю, експертиза нових товарів,
Класифікація якісної експертизи
Приймальна експертиза за якістю – це оцінка якості товарів експертами для підтвердження достовірності результатів під час приймання.
Підставами для проведення приймальної експертизи за якістю є: розбіжність між постачальником та одержувачем за результатами приймального контролю, проведеного одержувачем у відсутність постачальника та неможливості його прибуття на повторне приймання;
– заздалегідь передбачувана чи виявлена при надходженні невідповідність фактичної якості товару документально зазначеним;
– якщо виявлено пошкодження упаковки (несправність, деформація, тощо);
– за наявності значних якісних втрат під час його транспортування або зберігання.
Правова база приймальної експертизи регламентується Цивільним кодексом України, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю (затверджена 25 квітня 1966 р. №П-7) та Інструкцією про порядок та строки приймання імпортних товарів за кількістю та якістю, відповідності та призначення рекламаційних актів (затверджена Держарбітражем 15 жовтня 1990 р.) [2–8].
На відміну від кількісної експертизи при прийманні товарів за якістю, використовується нормативна база: стандарти, технічні умови, санітарні та ветеринарні правила та інструкції або кодекси транспортних організацій. Але якщо правова база має узагальнений характер, то нормативна база конкретизована за кожною групою, а іноді і виду товарів.
Правила організації приймальної експертизи за якістю
1. Перед початком експертизи доцільно ознайомитися з усіма необхідними нормативними документами: стандартами чи ТУ на конкретні види продукції, упаковку, маркування, методи досліджень.
2. Для проведення експертизи слід визначити якість товарів, що приймаються, на відповідність вимогам чинних стандартів, ТУ, договорів. За необхідності товари, які приймаються, можуть оцінюватися зіставленням із зразками-еталонами. Вибір показників якості при приймальній експертизі визначається її метою та умовами проведення. Найчастіше експерти обмежуються оцінкою органолептичних показників, в основному зовнішнього вигляду, та частини фізико-хімічних показників, використовуючи найпростіші засоби вимірювань. Фізико-хімічні та мікробіологічні показники, для визначення яких потрібні складні методи оцінки якості, під час приймальної експертизи, зазвичай, не застосовуються, оскільки вони потребують тривалого часу. Лише в окремих випадках експерт може рекомендувати визначення таких показників після завершення приймання за якістю.
3. Для оцінки якості робиться вибірка або об'єднана проба, розмір якої повинен бути не менше встановлених норм. Порядок відбору проб, передбачений стандартами чи ТУ, і повинен беззаперечно дотримуватись експертами. Експертові слід робити відбір зразків (проб) самостійно.
4. Якщо виявлено неоднорідність товарної партії, що має товари різної градації якості (стандартні, нестандартні, брак, відходи, 1-го чи інших сортів тощо), то експерт повинен виявити відсотковий вміст кожної фракції.
Виявивши дефектні товари, експерт повинен відібрати зразки товарів із найбільш характерними дефектами та встановити причини їх виникнення. Він також може за необхідністю чи на прохання замовника дати рекомендації щодо використання чи знищення дефектної продукції. У акті експертизи слід показати відсотковий зміст продукції з різноманітними чи найбільш характерними дефектами [5–7].
Іноді доцільно направити зразки дефектної продукції в дослідну лабораторію для виявлення їхнього виду та причин виникнення, особливо коли експертові важко визначити дефекти.
Іноді для товарів, які довго зберігаються, рекомендуються зразки дефектної продукції залишити в одержувача або направити в експертну організацію. При цьому експерт сам повинен відібрати зразки та забезпечити їх відповідними етикетками та/чи актом відбору проб.
Відсутність в актах експертизи даних про характерні види дефектів або неправильне визначення їхнього виду може бути підставою для відхилення акта експертизи, що встановлює невідповідність якості товару.Особливо важливо правильно зазначити результати приймальної експертизи за якістю, якщо спірні питання, що виникли між постачальником і одержувачем, вирішаються в Державному арбітражі. Неправильно проведена оцінка або неправильно оформлений акт експертизи можуть бути підставою для відмови у пред'явленому позові.
Акт експертизи не повинен мати суперечливих фактів. Експертну оцінку слід проводити окремо по кожній товарній партії, а всередині її – з кожного найменування, артикулу та обов'язково зазначити це в актах.
Підставою для відхилення акта приймальної експертизи може бути необґрунтованість висновків.
5. Якщо виявлено причини невідповідності якості, то експерту слід зазначити в акті про стан тари та пакувальних матеріалів (їхня цілісність, достатність та надійність).
6. Експерт не повинен проводити приймальну експертизу, якщо порушено цілісність товарної партії (наприклад, частину товару реалізовано) або пред'являються знеособлені товари, а також розпаковані або без товаросупровідних документів.
На підготовчому етапі, перед початком експертизи, експерт вивчає всю потрібну документацію. Вона необхідна експерту для здійснення роботи відповідно до виду товару і поставленого завдання. Експерт аналізує відповідність наряду на проведення експертизи поданій заявці. Цей аналіз документів дуже важливий, так як заявка і наряд відносяться до обов'язкових технічних документів підготовчого періоду.