 |
|
Розвиток та виховання вольової активностi людини
Воля, як i весь психiчний cвіт, не є надприродною силою, а виникає i розвивається в процесi життя та виховання. Розвиток вольової регуляцiї поведiнки нерозривно пов’язаний з розвитком спонукань. Для дiтей xapaктepнi нестiйкiсть спонукань, залежнiсть їx вiд безпосередньої ситуацiї, чим зумовлюються iмпульсивнiсть i безсистемнiсть дiй. На наступних вiкових етапах ситуативнi спонукання об’єднуються у бiльш стiйкi утворення з поступовим переходом в єдину мотивацiйну систему, що визначає спрямованiсть поведiнки.
Разом з тим вiдбувається розвиток свiдомої вольової регуляцiї поведiнки i в цiлому активностi особистостi. Людина набуває здатностi оцiнювати себе, щоб керуватись у своiй поведiнцi не випадковими потягами, а системою засвоєних i прийнятих для себе правил i норм моральної поведiнки.
Активнiсть вольового самоствердження розпочинається в пiдлiтковому вiцi. Для пiдлiткiв виховання сильної волi часто виступає як самоцiль. Це перiод складного i суперечливого становлення вольових якостей особистостi. Цiлеспрямованiсть, самостiйнiсть, рiшучicть, з якими пiдлiток долає труднощi на шляху до здiйснення мети, свiдчать, що він з об’єкта волi iнших людей поступово перетворюється на суб’єкт власної волі. Позитивна форма цього процесу залежить вiд виховання.
Для юнацького віку xapaктерні подальший інтенсивний розвиток вольових якостей i вiдповiдно відносна завершеність їx формування. Вольовi якостi стають компонентами й рисами характеру особистостi. В поведiнцi старшокласникiв проявляється стійкість у розподілі вольових зусиль відповідно додомiнуючих iнтересів. Вольова активнiсть уже вiдповiдає суспiльним вимогам. Але якi вольовi якостi i на якiй стадiї завершеностi включаються в структуру характеру особистостi – це залежить вiд багатьох обставин, зокрема й вiд перебiгу процесу пiдлiткового самоствердження, вiд соцiального вибору та самовизначення в юностi, вiд самовиховання кожної особистостi.
Вuховання волi – це, власне, процес виховання особистостi загалом, а не певної якостi. Вихiдними положеннями виховання волi пiдростаючого поколiння є: 1) правильне поєднання свiдомого переконування з вимогливiстю до поведiнки людини; 2) забезпечення реального впливу вимог на життєвi взаємини особистостi з оточуючими, а також на її ставлення до самої себе; 3) поєднання свiдомого переконування з органiзацiєю практичного дocвiдy здiйснення особистiстю вольових дiй i вчинкiв.
Позитивне значення для виховання волi мають цiлеспрямованi вправи, пов’язанi зi свiдомим прагненням особистостi навчитися володiти собою, опанувати вольовий спосiб поведiнки. Важлива умова розвитку волi – iнтepec до самовuховання волi. Існуєчимало способiв виховання вольової регуляцii поведiнки особистостi в ситуацiях повсякденного життя. Кожну дiю можна перетворити у вправу, якщо здiйснювати її cвiдoмо, а не за звичкою чи з почуття обов’язку. Призначення волi полягає в тому, щоб спрямовувати, а не в тому, щоб примушувати до чогось. Наведемо деякi прийоми вправляння i виховання волi (за Р.Ассаджолi):
Зробiть що-небудь, чого нiколи ранiше не робили.
Заплануйте що-небудь, а потiм здiйснiть свiй план.
Продовжуйте робити те, що робили, ще п’ять хвилин, навiть коли Ви стомилися i Вас почало приваблювати щось iнше.
Зробiть що-небудь досить повiльно.
Коли легше сказати «так», але правильнiше сказати «ні», говорiть «ні».
Робiть те, що, як Ви вважаєте, зараз найголовнiше.
У найнезначнiших ситуацiях вибору робiть його без вагань. Чиніть усупереч yciм очiкуванням.
Утримуйтеся говорити те, що Вас пiдштовхують сказати. Вiдкладiть те, виконанню чого Ви віддаєте перевагу саме зараз.
Спочатку виконайте те, що Ви хотiли вiдкласти.
Виконуйте кожного дня одну вправу впродовж мiсяця, навiть якщо це видаєтъся Вам невигiдним.