 |
|
Основні патології волі.
1)Порушення довільного керування психічними процесами. Порушення довільної уваги. Астенічні стани, викликані виснаженням нервової системи в результаті перенапруження, обумовленого тривалими переживаннями, надмірним розумовим навантаженням, перенесеними інфекціями та інтоксикацією, супроводжується труднощами зосередження уваги на певному завданні, підвищеною відволікаємістю. Однією з форм послаблення уваги, зокрема у хворих з початковими явищами склерозу судин головного мозку, є розсіяність (неуважність).Розлади здатності до переключення уваги спостерігаються при локальних ураженнях лобних долей ГМ та у хворих з маніакальним станом (їх увага постійно переключається на нові об’єкти та думки, але здатність до концентрації є низькою). Порушення сприймання . Порушення зорового С-ня при ураженні лобних ділянок правої півкулі, що виявлено при розв’язанні гностичних задач. Порушення слухового С-ня—виявлено при оцінці та відтворенні ритмів. У тактильному С-ні—складнощі при опізнанні на дотик. Порушення довільної пам’яті при ураженні скроневих ділянок кори ГМ—поруш-ся слухова пам’ять, при потиличних—зорова. Амнезія— повне випадіння із пам’яті певного періоду життя. Гіпомнезія—послаблення пам’яті на поточні та минулі події. Гіпермнезія—загострення здатності відтворювати дані, які до хвороби, як здавалось не збереглись у пам’яті. При масивному ураженні лобних ділянок мозку виникає порушення по типу псевдоамнезії—складнощі при довільному запам’ятовуванні та відтворенні будь-яких за модальністю стимулів; складнощі при організації матеріалу для при запам’ятовуванні. Порушення здатності уявляти об’єкти та явища, що раніше сприймалися (агнозія Шарко-Вільбрандта)—при ураженні тім’яно-потиличних ділянок ГМ. 2)Порушення доцільності дій. При ураженні лобних ділянок великих півкуль ГМ. Незважаючи на збереження знань та окремих часткових операцій (розумових дій), спостерігаються складності в їх доцільному використанні. Складності в утворенні програми власних дій через порушення довільної уваги (значної відволікає мості). +рухові порушення. 3)Порушення довільних та рухових дій. При ураженні кіркових відділів рухових функціональних систем—апраксія. Лурія виділив 4 форми апраксій: кінестетична (при ураженні нижніх відділів постцентральної ділянки кори великих півкуль, тобто задніх відділів кіркового ядра рухового аналізатора порушення пропріоцептивної аферентації погане управління рухами при збереженні м’язової сили; порушення письма ), просторова (при ураженні тьмяно-потиличних відділів кори великих півкуль розлади зорово-рухових зв’язків, порушення просторових уявлень, порушення малювання та письма), кінетична, регуляторна. При певних вроджених дефектах ГМ— порушення гальмівної функції волі при міжпівкульній взаємодії 4)Моторні порушення мовлення. Види: Еферентна моторна афазія: виникає при ураженні нижніх відділів пре моторної ділянки кори—поля 44 і 45, тобто “зони Брока” хворі не можуть вимомити практично жодного слова але розуміють те, що їм говорять. При менш значних ураженнях—зберігається артикуляція звуків, але страждає рухова організація мовленнєвого акту, послідовність рухів це один із симптомів кін етичної апраксії—при якій виникає складність у переключенні з одного руху на інший. хворі не можуть переключитися з одного складу на інший. Аферентна моторна афазія: при ураженні нижніх відділів тімяної ділянки (поле 40) лівої півкулі порушення кінестетичної мовленнєвої аферентаціїмнеможливість аналізувати аферентні сигнали, що поступають від артикуляційного апарату в кору великих півкуль під час мовленнєвого акту зникають кінестетичні мовні відчуття. порушення вимовляння слів, заміна одних звуків іншими, складність диференціації близьких артикулем.+порушення орального Праксину Динамічна афазія : вперше описана Кляйстом—“дефект мовленнєвої ініціативи” внаслідок ураження ділянок лівої півкулі поблизу зони Брока (9, 10, 46-те поле пре моторної ділянки) мовна адинамія. складність у побудові мовлення, бідність мови, повторення слів у відповіді на запитання. Але мовна моторика та розуміння мовлення у них в нормі. Розпад предикативності мовлення, складність побудови замислу висловлювань. 5)Порушення сили вольових спонукань Абулія—стан безволля, відсутність спонукань до діяльності, втрат бажань, припинення вдоволення примітивних фізіологічних потреб. Мутизм—хворий не говорить, не відповідає на запитання. Гіпербулія—підвищення вольової активності, гіпобулія—послаблення вольових спонукань. Ступір—повна нерухомість. Каталепсія (одна із форм ступора)—хворий застигає у тому положенні, яке йому надали—автоматичне підпорядкування. Ухворих на неврози—складність ініціації дій, нерішучість.Порушення волі у хворих на шизофренію та апао-абулічний синдром. 6)Порушення в розвитку вольової сфери у розумово відсталих дітей та дітей із затримками психічного розвитку. При олігофренії та психопатіїї—відсутність здатності стримувати сміх. Афективні розлади у дітей також спричиняють порушення вольової регуляції дій.
17. Вихідні ознаки(храктерні риси) вольової поведінки.
Вольова поведінка являє собою такий різновид поведінки,який регулюється волею згідно з домінуючим мотивом при цьому відбувається гальмування інших конкуруючих мотивів на шляху до досягнення мети.
-- усвідомленість
-- активність
-- подолання труднощів
-- здатність до саморегуляції
-- можлива відсутність безпосереднього емоційного задоволення від результату
-- за ситуацією: необхідна за недостатності, небажаності спонукання до дії
-- за психічним статусом: дія з як мінімум 2ма сенсами. Один з нах задається уявним мотивом. Вольовий акт розглядається як підключення малозначимої дії до смислової сфери психіки.
-- За організацією дії: вольова дія є двічі довільною, за способом здійснення і за способом мотивації.
-- Воля поєднує 2 тенденції: потяги і повинності