Главная | Обратная связь

Раннє і переддошкільне дитинство

Фізіологічні механізми вольових дій

Дитина, яка ще не народилася, робить рухи руками, ногами, корпусом, головою. Ці рухи мають безумовно рефлекторне походження. Вони виникають у відповідь на різні, насамперед тактильні, подразнення. Незручна поза матері, яка чинить тиск на плід, спричинює в неї відповідну рухову, дуже безладну реакцію; такий характер рухів зберігається в дитини і в перші тижні після народження. На будь-які зовнішні і внутрішні подразнення немовля відповідає широко іррадійованим нервовим збудженням, яке виявляється в різних розкиданих рухах. Пальці, стиснуті в кулачки, розпрямляються і знову стискаються, руки сіпаються, згинаються в суглобах; такі самі рухи дитина робить ногами, згинаючи їх у колінних і тазобедрених суглобах; ворушаться пальці на ногах, по обличчю пробігають гримаси, лоб хмуриться, очі бігають у різні боки.

Такі мимовільні рухи мають хаотичний характер і зовсім не керовані.

Проте вже після 10 днів дитина починає зводити осі очей, дивлячись на світну точку (лампочку). До кінця першого місяця життя дитина може стежити поглядом за блискучим, яскравим предметом, який повільно рухається перед її очима.

Незабаром до координованих рухів обох очей (конвергенції) додаються й повороти голови, потім тулуба, а після 4 місяців — і рухи рук. Дитина вчиться хапати привабливий і доступний їй предмет і вже через два тижні досягає успіху. До кінця року рухи дитини ускладнюються: вона піднімається на ніжки, спираючись на бар'єр манежу, або, тримаючись за меблі, пересувається по кімнаті, йде туди, де лежить привабливий для неї предмет, нагинається, дістає з ящика свою ляльку, виймає її, трясе, колише.

Рухи дитини набувають певної спрямованості, точності і узгодженості. Однак такі рухи і дії ще не можна назвати вольовими, бо вони не спрямовані на досягнення свідомо поставленої мети. Адже дитина до року не володіє мовою. Проте рухи річної дитини, вироблені на основі м'язових відчуттів, які збереглися в неї, мають усі риси довільних рухів (О.В. Запорожець).

Дослідження (М.Л. Фігурін, М.П. Денисова, П.М. Щелованов, Н. М. Аксаріна, Р.Я. Лехтман-Абрамович, К.Г. Бібанова та ін.) показують, що найбільше значення для розвитку довільних рухів, а потім і вольових дій мають маніпуляції дитини речами, або предметні дії.

З опануванням ходьби коло предметів, якими дитина маніпулює, розширюється, а виконувані нею дії ускладнюються. Для виконання таких дій, як надівання кілець на стрижень і складання башти з порожнистих кубиків, потрібна значна точність і послідовність рухів. Ігри з вкладками, примітивне конструювання будиночків, воріт з кубиків вправляють дітей у послідовному виконанні цілого ланцюга точних і координованих рухів. Дитина дедалі частіше досягає успіху, який стає значним емоційним підкріпленням затрачених нею зусиль. Рухи і дії дитина повторює тепер з дедалі чіткішою спрямованістю.

Ударивши паличкою по залізному відерцю, дитина спричинила певний звук. Тепер вона викликає його вже спеціально, наполегливо повторюючи ті самі дії.

Дитина зіставляє результат дії, яку виконує, з очікуваним (явище зворотної аферентації, відкрите П.К. Анохіним). Таке передбачення майбутнього результату характеризує рухи і дії дитини як спрямовані, довільні.

На 2 році життя при виконанні дій з предметами значна роль належить наслідуванню. Відтворюючи за дорослими окремі дії, дитина колише ляльку, витирає їй рот хусточкою, підмітає підлогу. Отже, дитина виділила об'єкт (рух дорослого), який сприймає, і, підпорядковуючи свої рухи сприйманому зразкові, вчиться керувати ними. Відтворення дій за зразком найчіткіше виявляється в ранніх дитячих іграх (Ф.І. Фрадкіна, Т.В. Ендовицька, В.П. Зінченко, Г.О. Кислюк, А.Г. Полякова).

Опанування ходьби і зростаюча фізична самостійність дитини відіграють істотну роль у розвитку її довільних дій. Досягаючи бажаних результатів, дитина впевнюється в своїх можливостях, у своїх силах. Бажаючи узнати речі, які вона зустріла, дитина тягнеться до них, вилізає на стільці, лізе під стіл, відчиняє дверці шафи, ящики, кришки. Вона виконує безліч різноманітних рухів і дій з предметами: витягає, запихає, висмикує, тягне, штовхає, ламає, складає.