Главная | Обратная связь

Типи уроків у 5-8 класах

1. Коротке знайомство з біографією письменника.

2. Коментоване читання твору або його уривків.

3. З'ясування сюжету і композиції твору.

4. Загальна характеристика дійових осіб твору.

5. Цілісний аналіз художнього твору.

6. Ознайомлення з елементами теорії літератури.

7. Підготовка і проведення учнівської письмової роботи.

8. Комбінований урок з використанням технічних засобів навчання.

9. Повторення пройденого матеріалу.

10. Бесіда з позакласного читання.

Типи уроків у 9-11 класах

1. Лекція-нарис про життя і творчість письменника.

2. Первинне сприймання художнього твору.

3. Поглиблена робота над текстом художнього твору.

4. Характеристика дійових осіб твору.

5. Цілісний аналіз художнього твору.

6. Самостійна дослідницька робота учнів над художнім текстом.

7. Засвоєння відомостей з теорії літератури.

8. Вивчення літературно-критичної статті про митця слова.

9. Лексична і стилістична робота над текстом твору,

10. Комбінований урок з використанням графічного і звуко-технічного унаочнення.

11. Семінарське заняття (спарені уроки літератури).

12. Урок-екскурсія з позакласного читання.

13. Урок-бесіда з позакласного читання,

14. Оглядові та підсумкові уроки.

15. “Нестандартні” уроки із запрошенням діячів мистецтва і літератури та ін.

 

Натомість запропонована класифікація може бути розширена творчим учителем в залежності від дидактичних і виховних завдань. Адже одне і те ж завдання допускає розумне поєднання різних видів роботи. Отже, тип уроку певною мірою зумовлює його структуру і особливість проведення.

 

ІV.. Щоб уроки з літератури були цікавими, на думку психолога І. О. Синиці, треба активізувати процес сприймання учнями літератури. Ефективним уроком літератури слід вважати такий, який дає учням міцні, осмислені літературні знання і необхідні навички аналізу твору; викликає в учнів певні емоції та патріотичні почуття; розвиває творчу уяву і увагу учнів; вчить любити художню літературу як мистецтво слова. Що ж сприяє ефективному проведенню уроку літератури?

1. Емоційність викладу матеріалу вчителем.
2. Урізноманітнювання методів і прийомів викладу матеріалу.
3. Виразне і натхненне читання художнього тексту вчителем і учнями.
4. Самостійна пошукова діяльність учнів над текстами творів та іншою допоміжною літературою.
5. Використання різних видів унаочнення на уроці.
6. Уведення інтригуючого моменту в процесі викладу нової теми.
7. Постановка проблемних питань і завдань учням.
8. Дотримання міжпредметних зв'язків у викладанні літератури.
9. Взаємозв'язок класних і позакласних занять при вивченні літератури.
10. Використання матеріалів екскурсій, документальних та літературно-критичних джерел, запрошення на уроки письменників, майстрів художнього слова та ін.

Із сказаного доходимо висновку: учитель, який хоче бути новатором у методиці, повинен не обмежуватись своїм класом і наслідками своєї роботи, бо тільки глибоке наукове знання педагогіки і методики в поєднанні з власним досвідом сприяють ефективному викладанню літератури.

VІ.. Урок-бесідаз позакласного читання сприяє любові до художньої книжки, бо від того, що читають і як читають діти, залежить їхній загальний розвиток, моральний та естетичний ідеал у майбутньому.

У практиці роботи вчителів зустрічаються два види бесід:

- за конкретним твором або узагальнююча за декількома творами.

- найбільш поширеною формою є бесіда за змістом прочитаної книжки.

Слід звернути увагу на аналіз художніх компонентів твору.

Частина вчителів дає учням можливість заздалегідь підготувати відповіді на поставлені питання, спрямовані на засвоєння знань та усвідомлення ними тексту і художніх особливостей твору. Безперечно, в процесі бесіди учням слід давати ряд самостійних завдань, які розвивають їхнє творче мислення.

На кожну чверть слід планувати 3-4 уроки-бесіди з позакласного читання для певного класу. В нових програмах ці твори здебільшого представлені в рубриці “Для самостійного читання”. Бажано, щоб вчитель для бесід з позакласного читання підбирав твори близькі за епохою і щоб вони викликали цікавість у школярів. Так, наприклад, у 7 класі доцільно провести бесіди за творами: І. Франко “Красне писання”, О. Довженко “Ніч перед боєм”, М. Стельмах “Щедрий вечір”, Г. Тютюнник “Климко” та ін.

Отже, при проведенні уроків-бесід з позакласного читання слід дотримуватись таких принципів: виховна спрямованість творів, диференційований підхід до учнів і врахування їхніх нахилів та інтересів, стимулювання активності та ініціативи юних читачів, тісний контакт учителя з бібліотекарем і батьками, урізноманітнювання форм проведення таких уроків.

VІІ.. Для щоденної роботи вчитель-словесник повинен мати календарний і поурочний плани. Що ж до тематичного планування — то воно ведеться за бажанням учителя. Причому тематичні плани складаються не на півріччя чи на чверть, а тільки на певну тему. Якщо тема велика, її ділять на підтеми.

Поурочний план ― це робочий документ учителя. В ньому фіксується навчальна і виховна мета, тези викладу нового матеріалу, домашнє завдання. Щоб не писати поурочний план щороку в загальному зошиті, досвідчений учитель виконує його на окремих аркушах паперу, бо це дасть йому можливість щороку на зворотній стороні аркуша вносити окремі зміни (новини літератури, методичні посібники, доповнення, унаочнення тощо).

Звичайно, не все можна наперед спланувати. Адже кожен урок ― це свого роду імпровізація, в якій виявляється педагогічний досвід учителя, його такт, уміння спілкуватись із дітьми.

 

VІІІ. Шкільний літературний кабінет ― це класна кімната, де проводяться уроки літератури, оскільки там розміщений комплекс дидактичних матеріалів та різних видів унаочнення до навчальних тем певного класу.

В умовах кабінетної системи навчання змінюються типи і види уроків, урізноманітнюються форми роботи з учнями. Значно збільшується кількість уроків, на яких основне місце займають різні види самостійної роботи учнів, особливо такі форми і методи роботи, як семінарське навчання, науково-дослідницький метод. Технічна оснащеність уроків робить слово вчителя більш переконливим.

Кабінети своїм оформленням і обстановкою сприяють естетичному вихованню учнів, їх психологічному переключенню з іншого предмету на предмет літератури.

У навчальному кабінеті повинне бути постійне і змінне оформлення. Постійна експозиція ― це різноманітні стенди, портрети письменників, шафи для довідкової і навчальної літератури, пульт керування технічними засобами навчання під час демонстрації матеріалів тощо. У змінній експозиції ― стенди “Літературні новини”, “Сьогодні на уроці”, виставки до літературних ювілеїв, письмові роботи і реферати учнів, художні і критичні твори про письменників, учнівські літературні альманахи, газети літературного гуртка та ін.

Особливий емоційний настрій створюють у кабінеті діорами, якщо вони виготовлені з належним художнім смаком і через певний період змінюються.

Отже, літературний кабінет створює сприятливі умови для активізації навчально-виховного процесу в школі, для впровадження в практику нових, ефективних методів і прийомів викладання літератури, стимулює творчу діяльність учнів на уроках і в позакласній роботі.

Література

1. Волошина Н. Й. Уроки позакласного читання у старших класах. ― К.: Радянська школа, 1988.
2. Дмитровський Є. М. Кабінет української мови і літератури в школі. ― К.: Радянська школа, 1962.
3. Ладоня І. О., Злотник Й. С. Позакласне читання в 5-8 класах (Бібліотека вчителя-словесника). ― К.: Радянська школа, 1966.
4. Ломонос Є. О. Позакласне читання у 4-7 класах. ― К.: Радянська школа, 1983.
5. Неділько В. Я. “Методика викладання української літератури в середній школі”. ― К.: Вища школа, 1978, с. 75-95.
6. Онищук В. О. “Типи, структура і методика уроку в школі”. ― К.: Радянська школа, 1973.
7. Пасічник Є. А. “Українська література в школі”. ― К.: Радянська школа, 1983 с.77-102.
8. Соболєв І. І. Типи уроків і засоби активізації викладання літератури в школі. ― К.; Радянська школа, 1963.
9. Сторчак К. М. “Основи методики літератури”. ― К.: Радянська школа, 1965. с. 101-151.
10. Сучасний урок літератури (методичний лист Міністерства освіти Української РСР, автор В. Я. Неділько).― К.: Радянська школа, І978.
11. Лудаш Л. С. Підвищення ефективності уроку з літератури. ― К.: Радянська школа, 1974.
12. Цимбалюк В. І. “Літературно-мовний кабінет у школі”. ― К.: Радянська школа, 1975.