Економічні аспекти охорони праці. ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
1)Витрати на здійснення заходів щодо поліпшення умов і охорони праці розраховуються за формулою: В = С0 + К0, де С0 — поточні (експлуатаційні) витрати на здійснення заходів, грн; К0 — капітальні витрати на поліпшення умов та охорони праці, грн. 2)Чималого значення набуває визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці. Цей показник обчислюється за формулою: де Ер — річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (прибуток або зменшення збитків); В — загальні витрати (вкладення підприємства на охорону праці). 3)Загальні витрати підприємства на охорону праці як до впровадження комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, так і після нього розраховуються за формулою: де В1 — витрати на заходи з охорони праці за рахунок джерел фінансування, регламентованих нормативними актами держави; В2 — витрати на заходи з охорони праці за колективними договорами. 4)Скорочення кількості робочих місць (ΔК), що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою: де К1, К2 — кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів; К3 — загальна кількість робочих місць. 5) Зменшення чисельності зайнятих (ΔЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою: , де Ч1, Ч2 — чисельність зайнятих, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу, осіб; Ч3 — річна середньооблікова чисельність працівників, осіб. 6)Збільшення кількості машин, механізмів (ΔМ) та виробничих приміщень (ΔБ), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами: , де М1, М2 — число машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.; М — загальна кількість машин і механізмів, шт.; Б1, Б2 — кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.; Б — загальне число виробничих приміщень, шт. 7)Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ΔK4 встановлюється за формулою: , де N1, N2 — кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу; Ч3 — річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
8) Зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ΔKт розраховується за формулою: де Д1, Д2 — кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу. 9) Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови визначається за формулою: , де З1, З2 — число випадків професійних захворювань відповідно до і після впровадження заходу. 10) Скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання обчислюється за формулою: де Дз1, Дз2 — кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після вжиття заходу; Kз1, Kз2 — кількість випадків захворювання відповідно до і після вжиття заходу. 11)Зменшення числа випадків виходу на інвалідність (ΔЧі) внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою: , де Чі1, Чі2 — чисельність працівників, що стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб. 12)Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою: , де Чп1, Чп2 — кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вжиття заходу, осіб. 13)Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (травматизму) за певний час ΔД визначається за формулою: де Д1, Д2 — кількість днів непрацездатності через хвороби або травми на 100 працівників відповідно до і після вжиття заходів; Ч3 — річна середньооблікова чисельність працівників, осіб. 14)Зростання продуктивності праці ΔW розраховується за формулою: де Зв — вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу; Рп — вартість річної товарної продукції підприємства. 15) Річна економія зарплати Ез за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму обчислюється за формулою: де Чср — середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу; Зр — середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соціальне страхування. 16)Річна економія на собівартості продукції Ес за рахунок зменшення умовно постійних витратустановлюється так: де У — умовно постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.
17)Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається за формулою: де Пд — середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності. 18)Річна економія за рахунок зниження рівня захворюваності становить: Ерз = Ез + Ес + Есс. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|