 |
|
Поняття і класифікація міжнародних організацій
Міжнародна (міжурядова) організація - це постійно діюче об'єднання держав, створене на основі міжнародного договору з метою вирішення певних завдань, що має необхідну для цього систему органів і самостійні права й обов'язки. Права й обов'язки міжнародної організації відмінні від прав і обов'язків держав-членів, саме тому міжурядові організації є самостійними суб'єктами міжнародного права. їх міжнародна правосуб'єктність має вторинний, або похідний, характер, оскільки міжнародні організації конституюються як суб'єкти міжнародного права на основі угоди первинних суб'єктів - держав.
Ознаками міжнародної організації є: 1) договірна основа, що відповідає основним принципам міжнародного права; 2) наявність певних цілей; 3) система органів, необхідних для досягнення цілей організації; 4) міжнародна правосуб'єктність.
Класифікувати міжнародні організації можна за різними критеріями. За колом членів виокремлюють універсальні (загальні) і регіональні міжнародні організації. Універсальні організації у принципі розраховані на участь усіх держав, однак у зв'язку з певними обставинами у таких організаціях деякі держави участі не беруть. До цього виду належать ООН і організації, що входять до її системи, - Міжнародна морська організація (ІМО), Міжнародна організація праці (МОП), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) та ін.
Регіональні організації, як правило, відкриті тільки для держав певного регіону, наприклад, Рада Європи, Ліга арабських держав, Організація американських держав, Африканський Союз, Асоціація держав Південно-Східної Азії. Крім того, є міжнародні організації обмеженого складу, прийняття до яких здійснюється за особливими критеріями. Приміром, членом Організації країн - експортерів нафти (ОПЕК) може бути держава, основу економіки якої становлять видобуток і експорт нафти. Учасником Генеральної угоди про тарифи і торгівлю / Світової організації торгівлі (ГАТТ/СОТ) може стати держава, що дотримується певних принципів у торговельній політиці: найбільшого сприяння, невикористання кількісних обмежень на імпорт, вирішення спірних питань шляхом консультацій і т. ін.
За сферою діяльності міжнародні організації можна поділити на політичні (наприклад, Ліга Націй, ООН, ОБСЄ), військово-політичні (наприклад, НАТО, ЗЄС, АНЗЮС), економічні (наприклад, МВФ, МБРР, ЮНІДО), соціального характеру (наприклад, МОП, ВООЗ), культурно-гуманітарні (наприклад, ЮНЕСКО, ВОЮ).
Міжнародні міжурядові організації створюються для об'єднання зусиль держав у досягненні певних цілей, і зазвичай такі організації не володіють владними повноваженнями щодо дер-жав-членів, тобто не мають наддержавного характеру. Разом з тим держави - члени міжнародної організації можуть надати наднаціональний, наддержавний характер діяльності такій організації у певних сферах. Європейський Союз (ЄС) має найбільше сфер діяльності, у яких рішення цієї організації мають наднаціональний характер. Хоча говорити про ЄС як наднаціональну структуру загалом передчасно, тому що в цьому випадку йшлося б уже про федеративну державу, а не про міжнародну організацію.