Пожежа та причини її виникненняСтр 1 из 3Следующая ⇒
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ ”ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА”
Дніпропетровськ УДХТУ 2010 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ ”ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА” ДЛЯ СТУДЕНТІВ V КУРСУ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ
Затверджено на засіданні кафедри біотехнології та безпеки життєдіяльності. Протокол № 12 від 15.06.09.
Дніпропетровськ УДХТУ 2010 Методичні вказівки та контрольні завдання з курсу ”Цивільна оборона” до вивчення теми «Оцінка обстановки та організація захисту людей і території в умовах надзвичайних ситуацій техногенного характеру на пожежо-вибухонебезпечних об’єктах»для студентів V курсу усіх спеціальностей та форм навчання / Укл.: З.І. Барсуков, М.В. Рогальов. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2010. – 16 с.
Укладачі: З.І. Барсуков М.В. Рогальов
Відповідальний за випуск О.П. Кулик, канд. хім. наук
Навчальне видання
Методичні вказівки та контрольні завдання з курсу ”Цивільна оборона” до вивчення теми «Оцінка обстановки та організація захисту людей і території в умовах надзвичайних ситуацій техногенного характеру на пожежо-вибухонебезпечних об’єктах» для студентів V курсу усіх спеціальностей та форм навчання
Укладачі: БАРСУКОВ Зіновій Ілліч РОГАЛЬОВ Михайло Васильович
Редактор Л.М. Тонкошкур Коректор О.Л. Кремньова
Підписано до друку 26.08.10. Формат 60х84 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф. Умов.-друк. акр. 0,72. Облік.-вид. акр. 0,82. Тираж 100 прим. Зам. № 195. Свідоцтво ДК №303 від 27.12.2000._____________________________________ ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ-5, просп. Гагаріна, 8._____________ Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру
Пожежа та причини її виникнення
Пожежа – неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей та складає небезпеку для життя людей. Причини виникнення пожеж: – невиконання правил пожежної безпеки; – необережне поводження з вогнем; – несправність електрообладнання; – аварії, катастрофи; – природні явища; Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з встановленою вірогідністю виключається: – можливість виникненні та розвиток пожежі; – дія на людей небезпечних факторів пожежі; – забезпечується захист матеріальних цінностей. Пожежна безпека забезпечується: – системою попередження та відвернення пожежі; – системою протипожежного захисту; – організаційно-технічними заходами. Протипожежна профілактика – комплекс організаційних і технічних заходів, направлених на: – забезпечення пожежної безпеки працівників; – відвернення пожежі; – створення умов для швидкого та ефективного гасіння пожежі.
Процес горіння можливий при наявності: 1. Горючої речовини. Тверда, рідка або газоподібна речовина, яка здатна окислюватись з виділенням тепла та випромінюванням світла. 2. Окислювача. Кисень, хлор, фтор, сірка та інші речовини які при нагріванні або ударі мають здатність розкладатись з виділенням кисню. 3. Джерела запалювання. Вплив на горючу речовину та окислювач, що може викликати загоряння. Джерела запалювання діляться на відкриті і приховані. При відсутності одного з трьох факторів горіння не виникає.
Поняття та терміни: загоряння – виникнення горіння під дією джерела запалювання; займання – загоряння, що супроводжується появою полум'я; спалах – швидке згоряння горючої суміші, що не супроводжується утворенням стислих газів; само загоряння – явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що приводить до виникнення горіння речовини; самозаймання – само загоряння, що супроводжується появою полум'я. екзотермічна реакція – фізико-хімічна реакція (горіння), що супроводжується виділенням тепла в навколишнє середовище; горіння – складна реакція, що характеризується високою швидкістю і виділенням значної кількості тепла. Часто супроводжується інтенсивним світло виділенням, тобто полум'ям; пожежно небезпечні матеріали – матеріали і речовини, які за своїми властивостями сприяють виникненню або розвитку пожежі; пожежно вибухонебезпечна зона – простір, приміщення або його частина де можуть утворитися вибухонебезпечні суміші або знаходитись горючі матеріали; вибух – швидке перетворення речовини, що супроводжується виділенням енергії та утворенням фронту стислих газів. За горючими властивостями речовини і матеріали поділяють на три групи: Горючі. Мають властивість самозагоратися, чи загорятися від джерела запалювання та самостійно горіти після видалення джерела запалювання. Важко горючі. Можуть загоратися у повітрі від джерела запалювання. Негорючі. Не можуть горіти у повітрі. Вибухи, як наслідок, пожежі бувають на об'єктах, які виробляють або зберігають вибухонебезпечні та хімічні речовини в системах і агрегатах під великим тиском (до 100 атм.) а також на газо- і нафтопроводах. У процесі виробництва при певних умовах стають небезпечними і легко займаються деревинний, вугільний, торф'яний, алюмінієвий, борошняний та зерновий пил, пил з бавовнику та льону. Особливо небезпечні нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, склади нафтопродуктів, цехи з виготовлення та транспортування вугільного пилу, дерев'яного борошна, цукрової пудри, лісопильні, деревообробні, столярні, модельні та інші виробництва. Під час аварії ні об'єкти зазнають значних збитків а можлива загибель людей. Техногенні вибухи і пожежі, які виникають на об'єктах, призводять до виникнення таких факторів ураження, як повітряна ударна хвиля і теплове випромінювання. На характер і масштаби таких аварій суттєво впливають наступні показники: – тип і категорія вибухових і пожежо небезпечних речовин та їх кількість; – вогнестійкість будівель і споруд; – пожежна небезпека виробництва; – стан систем пожежегасіння; – метеорологічні умови. У зв'язку з цим всі пожежно-вибухонебезпечні об'єкти поділяють на шість категорій: Категорія "А" – пожежо- і вибухонебезпечні. Категорія "Б"– пожежо- і вибухонебезпечні. Категорія "В" – пожежонебезпечні. Категорія "Г" – у виробництві розігріті негорючі матеріали або тверді, рідкі чи газоподібні речовини, що спалюються при утилізації як паливо. Категорія "Д" – виробництва де є неспалимі речовини у холодному стані. Категорія "Е" – вибухонебезпечні (за умовами технологічного процесу може статися тільки вибух без послідуючого горіння). Вогнестійкість будівельних конструкцій – це властивість зберігати несучу і відгороджувальну функцію в умовах пожежі. Вогнестійкість будівель та споруд визначається горючістю їх елементів і межами вогнестійкості основних конструкцій. Межа вогнестійкості будівельних конструкцій – це час від початку дії вогню до виникнення наскрізних щілин, або досягнення температури 200°С на поверхні протилежній дії вогню, або до її руйнування. Пожежонебезпечність виробництва визначається характером технологічного процесу, матеріалами, що використовуються у виробництві та готовою продукцією. За пожежонебезпекою технологічного процесу всі об'єкти розділені на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д. їх характеристика дається в відповідних довідниках. Найбільш небезпечні в пожежному відношенні виробництва категорії А і Б. Для об'єктів В, Г, Д, можливість виникнення пожеж практично залежить від ступеня вогнестійкості будівель і споруд. Можливість розповсюдження пожеж в значній мірі залежить від щільності забудови. Щільність забудови характеризує відстань між будівлями і спорудами і відповідно, можливість переносу полум'я з однієї будівлі на іншу. Таким чином щільність забудови слід вважати важливим показником, що впливає на характер і особливо масштаби пожежі Вірогідність розповсюдження пожеж В – залежно від щільності забудови та відстані між будівлями показана на графіках "а" і "б".
Графік залежності вірогідності виникнення і розвитку пожежі: а – щільність забудови; б – відстань між будівлями; 1 – окремі пожежі; 2 – суцільні пожежі
Із графіків зрозуміло, що чим більша щільність забудови тим більша вірогідність розповсюдження пожежі з переходом її в суцільну, і що чим більша відстань між будівлями і спорудами тим менша вірогідність розповсюдження пожежі.
Щільність забудови можна визначити за формулою:
де Sn – загальна площа території об'єкта; Sб – загальна площа під будівлями.
Вважається, що при щільності забудови до 7% вірогідність розповсюдження пожежі близька до нуля. При щільності 8 -20% можливе розповсюдження окремих пожеж, а при щільності забудови більше 20% - можливе виникнення суцільної пожежі.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|