 |
|
Визначення термінів
Методика проведення моніторингу цін і тарифів на споживчому ринку органами державного контролю за цінами
І. Загальні положення
1. Ця Методика розроблена відповідно до Закону України “Про ціни і ціноутворення”, постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2002 № 803 “Про заходи щодо проведення моніторингу цін і тарифів на споживчому ринку”, інших нормативно-правових актів з питань ціноутворення та контролю за цінами, регламентує питання організації та проведення моніторингу вільних і державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на товари та послуги у сфері їх реалізації суб'єктами господарювання та їх структурними підрозділами.
2. Моніторинг цін і тарифів – це оперативне дослідження у регіонах рівня цін і тарифів на визначені Кабінетом Міністрів України соціально значущі товари та послуги (додаток 1), аналіз і визначення їх динаміки, що здійснюється на підставі інформації та первинних документів базових підприємств і не є перевіркою дотримання ними державної дисципліни цін.
3. Метою проведення моніторингу цін і тарифів є вивчення рівня, структури та динаміки цін і тарифів на окремі товари та послуги, систематизація та узагальнення отриманих даних, внесення Кабінетові Міністрів України, центральним та місцевим органам виконавчої влади разом з відповідними висновками пропозицій щодо поліпшення цінової ситуації на споживчому ринку.
4. Проведення моніторингу цін і тарифів на споживчому ринку ґрунтується на таких основних принципах:
- достовірності інформації про стан споживчого ринку в реальному часі;
- відповідності цінової інформації, яка збирається, реальним ціновим тенденціям;
- об’єктивності;
- своєчасності та оперативності;
- репрезентативності.
Визначення термінів
В даній Методиці терміни вживаються в такому значенні:
Базовий період (дата) – визначений період (дата), що передує моменту зміни факторів впливу на складові (або конкретну складову) структури ціни.
Базові підприємства – визначені для проведення моніторингу суб’єкти господарювання (господарські організації, підприємства, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, відділення, філії, а також фізичні особи - підприємці), які здійснюють господарську діяльність з реалізації товарів та послуг, щодо яких запроваджено моніторинг цін.
Витрати обігу – витрати живої та матеріалізованої праці у грошовій формі, які виникають у процесі доведення товарів від виробника до споживача і охоплюють витрати, пов’язані з продовженням процесу виробництва та реалізації у сфері обігу.
Вид товару– конкретне найменування відібраної для спостереження продукції з однорідними за своїми споживчими властивостями і призначенням та однаковими тенденціями щодо зміни цін.
Динаміка цін– темпи зміни рівнів цін конкретного товару (послуги) на споживчому ринку за відповідний період.
Звітна дата -останній день звітного періоду (визначається Держцінінспекцією).
Попередня дата– дата, що передує звітній даті.
Ринок внутрішній – система відносин у сфері товарного обміну з купівлі – продажу товарів та послуг, їх просування від виробника до споживача в межах державних кордонів, яка реалізується через інфраструктуру оптових та роздрібних ринків.
Рівень каналу розподілу – прийняття участі суб’єктами господарювання в процесі просування товару (послуги) від виробника до кінцевого споживача.
Ринок споживчий – ринок товарів та послуг, що реалізуються за роздрібними цінами для задоволення споживчих потреб населення.
Реєстрація цін – метод збору інформації щодо цін на товари (послуги), на відібраній сукупності базових підприємств шляхом їх відвідування.
Репрезентативність – відповідність між наслідками несуцільного (вибіркового) і суцільного дослідження. Репрезентативність забезпечується правильною організацією вибіркового дослідження.
Соціально значущі види товарів та послуг – види товарів та послуг, які мають найбільшу питому вагу в обсягах споживання у регіоні.
Товар (послуга) – сукупність видів товарів (послуг), які є однорідними за своїми споживчими властивостями і призначенням та мають однакові тенденції щодо зміни цін.
Торговельна надбавка– різниця між ціною продажу і ціною закупівлі товару, яка забезпечує продавцю покриття витрат обігу з продажу даного товару та одержання прибутку.
Ціна – форма грошового визначення вартості, що сплачується та одержується за одиницю товару (послуги), що реалізують суб’єкти господарювання, яка може мати форму тарифу, плати, ставки або збору.
Ціна оптово-відпускна– ціна з урахуванням податку на додану вартість, за якою здійснюється продаж (реалізація) товару (з урахуванням знижок, надбавок) у порядку оптової купівлі-продажу підприємством – виробником (постачальником) суб’єктам господарювання для його подальшого продажу (реалізації).
Ціна роздрібна– ціна з урахуванням податку на додану вартість, за якою здійснюється продаж (реалізація) товарів у порядку роздрібної купівлі-продажу безпосередньо споживачам (фізичним та/або юридичним особам) для їх особистого використання.
Ціна товару (послуги) середня -середній рівень ціни, розрахований на базі досліджених цін на конкретні види товарів (послуг) в базових підприємствах.