Главная | Обратная связь

ГідрогеологічнЕ КАРТУВАННЯ

Вступ

В гідрогеології безперервно відбуваються зміни, які визначаються актуальними гідрогеологічними задачами, що виникають при вирішенні насамперед питань водопостачання та охорони підземних вод від забруднення.

Гідрогеологічне картування, гідрогеологічні дослідні роботи і дослідження з різною метою (дослідно-фільтраційні роботи для визначення гідрогеологічних параметрів, гідрогеологічні дослідження в глибоких свердловинах, гідрогеологічні дослідження при скиду промислових стоків у поглинаючі горизонти, гідрогеологічні дослідження при розвідці і розробці родовищ корисних копалин геотехнологічними методами), вивчення і прогноз режиму підземних вод, гідрогеологічні дослідження при пошуках, розвідці і експлуатації родовищ підземних вод для водопостачання та інші гідрогеологічні дослідження мають певні методики їх проведення.

У навчальному посібнику розглянуті методики гідрогеологічних досліджень, за допомогою яких можна вивчити гідрогеологічні умови при вирішенні різноманітних виробничих завдань, а також прогнозувати їх зміни і розробити рекомендації для прийняття рішень про запобігання негативним змінам гідрогеологічної обстановки та дотримання вимог екологічної безпеки.

Матеріал викладається| з|із| великою кількістю прикладів, що взяті з практики гідрогеологічних досліджень, |зразків|з|із| наявністю самостійних завдань|задач| для контролю пройдених|минати| розділів.

ГідрогеологічнЕ КАРТУВАННЯ

Гідрогеологічне картування. Гідрогеологічне картування проводиться для вивчення гідрогеологічних умов місцевості і їх зв’язку з геологічною будовою району. Гідрогеологічне картування - це вивчення комплексу польових досліджень на значних територіях і картування загальних гідрогеологічних умов: гідрогеологічного розрізу, закономірностей розподілу і розповсюдження водоносних горизонтів і різного типу підземних вод, їх якості і ресурсів в тісному зв'язку з геологічною будовою, тектонікою, палеогеографією, геоморфологією, гідрогеологічними, кліматичними і іншими чинниками, що істотно впливають на формування підземних вод, а також вивчення стану існуючого водопостачання і можливостей його розвитку за рахунок підземних вод, з’ясування впливу, що оказують підземні води на фізико-геологічні явища і форми рель’єфу, на гірські породи і корисні копалини, що в них знаходяться, визначення впливу на підземні води різних штучних факторів: рудничних виробок, крупних водозаборів, зрошувальних і осушних систем, крупних водосховищ, скиду в підземні води рідких і твердих відходів виробництва і тому подібне.

В наслідок виконання картувальних робіт має бути з’ясовано та встановлено:

1) водоносність різноманітних геологічних утворень і структур;

2) розповсюдження і умови залягання підземних вод;

3) умови живлення, руху і розвантаження підземних вод;

4) витриманість по площі і в розрізі водовмісних та водотривких порід;

5) якість, кількість і умови використання різноманітних типів підземних вод;

6) основні природні та штучні фактори, які визначають гідрогеологічні особливості досліджуваної території;

7) умови охорони підземних вод;

8) перспективи проведення подальших робіт.

Гідрогеологічне картування проводять або на готовій геологічній основі, або одночасно з геологічним картуванням, в цьому випадку вона носить назву комплексне геолого-гідрогеологічне картування. При виконанні досліджень з метою меліоративного та інших видів будівництва проводять комплексні гідрогеологічне та інженерно-геологічне картування.

Масштаби гідрогеологічного картування залежать від задач гідрогеологічних досліджень і стадії проектування: для складання оглядових карт зйомка проводиться в масштабі 1:500000; для вияснення загальних гідрогеологічних умов в районах використання підземних вод, що намічаються, а також для вивчення обводненості родовищ корисних копалин з простими гідрогеологічними умовами – в масштабах 1:200000 – 1:100000; для обґрунтування вибору ділянок водозаборів і вивчення обводненості родовищ корисних копалин, що знаходяться в складних гідрогеологічних умовах – в масштабах 1:50000, 1:25000 і 1:10000.

Кожний масштаб картування передбачає певну кількість точок спостережень, що встановлені існуючими нормами на геолого-розвідувальні роботи в залежності від складності геологічної будови. В число точок спостережень природні водопункти, відслонення гірських порід, ділянки проявлення фізико-геологічних явищ, що пов’язані з діяльністю підземних вод, бурові свердловини, колодязі та інші штучні водопункти.

Якщо кількість точок спостережень не відповідає кондиційним вимогам, то отриманий в результаті картування матеріал є недостатнім для складання гідрогеологічної карти. Для отримання додаткових відомостей закладаються розвідувальні виробки – шурфи і бурові свердловини. Кількість їх визначається єдиними нормами виробки (ЄНВ) в залежності від ступеня оголеності району картування. По тих же самим нормах складається і кошторис на проведення картувальних робіт. В склад робіт по гідрогеологічному картуванню входять:

1) вивчення, опис і картування джерел, колодязів і бурових свердловин;

2) вивчення поверхневих водойм і водостоків;

3) опис і картування фізико-геологічних явищ, що пов’язані з діяльністю підземних вод: карстоутворення, суфозії, зсувів, заболоченості;

4) відбір проб поверхневих і підземних вод для хімічного аналізу;

5) опис місцевості між точками спостережень.

В процесі картування по записам в польовій книжці щоденник і польові гідрогеологічні карти.

Точки спостережень прив’язуються до опорних пунктів шляхом барометричного нівелювання (на теперішній час – GPS). Всі дані, що зібрані при вивченні джерел, колодязів і бурових свердловин записуються в спеціальні реєстраційні бланки.

На теперішній час при проведенні гідрогеологічного картування застосовують такі види і методи досліджень:

1) збирання, систематизація і аналіз матеріалів раніше виконаних досліджень;

2) аерометоди та дешифрування аеро- і космофотознимків;

3) наземні візуальні спостереження (гідрогеологічні, геологічні, геоботанічні, геоморфологічні та ін.);

4) буріння і гірничопрохідницькі роботи;

5) дослідно-фільтраційні роботи;

6) спостереження за режимом підземних вод;

7) геофізичні, гідрохімічні і радіогідрогеологічні дослідження;

8) лабораторні і камеральні роботи.

Аерометоди та дешифрування аеро- і космофотознимків полегшують виявлення картуємих гідрогеологічних об’єктів, Їх простежування і оконтурювання за прямими і непрямими ознаками, що забезпечує можливість зменшення кількості наземних маршрутів, збільшення продуктивності зйомочних робіт і якості гідрогеологічних карт.

Види: аеро- і космофотозйомка, аеровізуальні спостереження та дешифрування аеро- і космофотознимків.

Наземні візуальні спостереження дозволяють безпосередньо виявити і найбільш повно, комплексно і надійно вивчити гідрогеологічні об'єкти та їх можливі прояви.

Виділяють такі основні види маршрутних спостережень: геоморфологічні, геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні, геоботанічні та інженерно-геологічні.

Геоморфологічні спостереження виконуються з метою вивчення розповсюдження і особливостей різноманітних форм рельєфу та їх зв’язків з підземними водами; отримання додаткового матеріалу для картування геологічних структур і товщ порід різного складу; виявлення характеру, напрямку та інтенсивності фізико-геологічних явищ; оцінки геоморфологічних умов для практичних цілей.

Геологічні спостереження проводять з метою вивчення літологічних особливостей, фізичних властивостей і залягання порід для встановлення умов їх обводненості; співставлення раніше складеної геологічної основи з спостерігаємим стратиграфічним розрізом району; ознайомлення з характером стратиграфічних і структурних меж та контактів; прив’язки водоносних горизонтів і комплексів до літолого-стратиграфічних товщ; вивчення фізико-геологічних явищ. Об’єктами геологічних спостережень є виходи порід на денну поверхню, природні і штучні відслонення, розрізи порід, які розкриті гірничими виробками, розчистками та т. ін.

Гідрогеологічні спостереження виконуються з метою виявлення гідрогеологічних об’єктів та їх проявів; вивчення ступеня і характеру водоносності гірських порід; умов залягання, розповсюдження, живлення і розвантаження підземних вод; їх режиму і взаємозв’язку з поверхневими водами; оцінки фізичних властивостей, хімічного складу і якості підземних вод; їх впливу на розвиток фізико-геологічних процесів, на гірські породи, на умови експлуатації водозаборів та т. ін. Об’єктами гідрогеологічних спостережень є природні водопрояви (джерела, мочари, ділянки височування, струмки, поверхневі водотоки і водоймища ); каптажі підземних вод (свердловини, колодязі, копанки, галереї та інші діючі і недіючі гірські виробки і споруди); водомісткі, безводні і водотривкі породи, їх водно-фільтраційні властивості, а також непрямі показники гідрогеологічних умов (рельєф, грунтово- рослинний покрив, поверхневі водоймища та ін.).

Гідрологічні спостереження проводяться з метою вивчення взаємозв’язку підземних і поверхневих вод; зміни витрат та виявлення фізичних властивостей і хімічного складу поверхневих вод. Об’єктами гідрологічних спостережень є річки, струмки, озера, водоймища, болота, заболочені масиви, зрошувальні і осушувальні канали.

Геоботанічні спостереження виконуються з метою виявлення ділянок з найбільш близьким заляганням рівня грунтових вод від поверхні; прогнозу їх якості; визначення площ живлення лінз прісних вод; меж між деякими літологічними різностями порід; виявлення зон розвитку процесів засолення і розсолення, зсувних і сельових явищ; кількісної оцінки зміни вологості; врахування витрати води на транспірацію та ін. В якості геоботанічних критеріїв гідрогеологічних умов використовують рослинні сполучення - гідроіндикатори, які підрозділяються на прямі та непрямі. Прямі гідроіндикатори - це рослинні сполучення, утворені рослинами, коренева система яких досягає грунтових вод або вод капілярної облямівки, що залягають над водоносним горизонтом (саксаул, очерети, тугаї та ін.). Непрямі гідроіндикатори - це сполучення утворені рослинами, які існують за рахунок використання вологи атмосферних опадів (полині, типчак, мохи та ін.).

Інженерно-геологічні спостереження проводяться з метою вивчення міцнісних, водно-фізичних і фільтраційних властивостей гірських порід; інженерно-геологічних процесів і явищ; попередньої оцінки загальних інженерно-геологічних умов території, що вивчається. Об’єктами спостережень є гірські породи, фізико-геологічні процеси, інженерно-геологічні явища, геоструктурні, геоморфологічні, гідрогеологічні, кліматичні та інші умови і фактори.

Буріння і гірничопрохідницькі роботи. Буріння свердловин є основним засобом вивчення і картування гідрогеологічних умов. Серед свердловин, які буряться в процесі гідрогеологічного картування, розрізняють опорні, картувальні, зондувальні та допоміжні.

Метою опорного буріння є з’ясування загального характеру гідрогеологічного розрізу території, що картується, або окремих її ділянок. Опорні свердловини проходять до прийнятої глибини вивчення гідрогеологічного розрізу.

Картувальне буріння виконують для дослідження гідрогеологічного розрізу на всю картуєму в даному масштабі глибину. За допомогою картувальних свердловин в сполученні з іншими методами картування просліджують водоносні та водотривкі товщі, з’ясовують їх взаємозв’язки, зміну літології і фільтраційних властивостей порід, рівнів (напорів) та якості підземних вод з детальністю, що відповідає масштабу картування. Картувальні свердловини “проходяться” до підошви першого від поверхні витриманого водоносного горизонту.

Зондувальне буріння виконується з метою деталізації та просліджування змін по площі окремих елементів гідрогеологічних умов, з’ясування будови і складу порід зони аерації, глибини залягання і якості підземних вод. Цім визначається і глибина зондувальних свердловин, звичайно невелика. Зондувальні свердловини обмежуються глибиною залягання рівня першого від поверхні слабоводоносного горизонту (але не більше 50 м).

Допоміжні свердловини закладаються поблизу картувальних або опорних свердловин і використовуються для проведення дослідно-фільтраційних робіт і спостережень за режимом підземних вод.

Гірничопрохідницькі роботи використовують для вивчення зони аерації, просліджування контактів і джерел, проведення дослідно-фільтраційних польових робіт та для відбору монолітів. До найбільш поширених гірничих виробок належать розчистки, шурфи, канави та закопушки.

Дослідно-фільтраційні роботи проводять для оцінки водозбагаченості і фільтраційних властивостей водоносних горизонтів. В результаті проведення цих робіт мають бути отримані порівнювальні фільтраційні характеристики всіх картуємих водоносних товщ і їх фаціально-літологічних різновидів в різних умовах залягання і рельєфу. Дослідно-фільтраційні роботи дуже складний і коштовний вид досліджень, тому при проведенні зйомки їх використовують в обмеженій кількості опорних пунктів для отримання еталонних значень гідрогеологічних параметрів.

Види дослідно-фільтраційних робіт: відкачки з колодязів, шурфів і свердловин, наливи і нагнітання в свердловини, експрес-методи, випереджаюче випробування водоносних горизонтів.

Спостереження за режимом підземних вод дозволяють отримати загальну уяву про режим і баланс підземних вод основних водоносних горизонтів розповсюджених на площі картування в межах глибини картування; привести до однієї дати (синхронізувати) різночасові дані про рівні, витрати, температуру, мінералізацію та хімічний склад підземних вод; отримати матеріал для проектування і організації регіональних стаціонарних гідрогеологічних спостережень. В складі гідрогеологічної зйомки стаціонарні спостереження нетривалі, як правило, в межах одного - двох річних циклів.

Геофізичні дослідження дозволяють, зберігаючи необхідну глибину картування і вивчення гідрогеологічних умов, більш раціонально розмістити і скоротити об'єми бурових та гірничопрохідницьких робіт, зменшити витрати і скоротити строки польових і картувальних робіт.

Види геофізичних досліджень: площинне або профільне картування, каротаж свердловин.

Гідрохімічні дослідження проводять з метою виявлення гідрогеохімічних особливостей підземних вод, оцінки їх якості, а також з метою оцінки перспективності площ, що картуються, на рудні і нерудні корисні копалини (нафту, газ, сіль, мідь, золото, цинк, ртуть та ін.).

Радіогідрогеологічні дослідження виконуються з метою якісної оцінки підземних вод і територій на радіоактивність, виявлення радіогідрогеологічних і радіометричних аномалій та закономірностей розповсюдження в підземних водах радіоактивних елементів (урану, радію та радону).

Лабораторні роботи виконуються з метою встановлення фізичних властивостей і хімічного складу підземних вод, мінерального і гранулометричного складу, основних фізичних і водних властивостей гірських порід. Для вивчення хімічного і газового складу підземних вод виконуються польові, скорочені, повні і спеціальні хімічні аналізи. Перші три типи аналізів використовуються для оцінки якості підземних вод, а спеціальні - для виявлення гідрогеохімічних ореолів розсіяння, металогенічних особливостей територій та рішення інших спеціальних задач.

Камеральні роботи є кінцевим етапом гідрогеологічного картування, метою якого є обробка матеріалів всіх проведених досліджень. В результаті виконуються різного роду узагальнення, складається комплекс необхідних карт і розрізів, а також остаточний звіт.

Проведення гідрогеологічного картування включає три періоди: підготовчий, польовий і камеральний.

Підготовчий період включає вивчення фондових і друкованих матеріалів по району досліджень, наукову і організаційно-господарську підготовку та проектування робіт.

В польовий період здійснюються передбачені в складі картування види і методи досліджень, виконується попередня камеральна обробка матеріалів польових досліджень, складаються польові карти і звіт та ін. Польові роботи, як правило, виконуються в такій послідовності: аерометоди, рекогносцирувальні дослідження, маршрутні спостереження, геофізичні роботи, бурові і дослідно-фільтраційні роботи, режимні спостереження, лабораторні роботи.

В камеральний період обробляються матеріали польових досліджень, складаються та оформлюються всі необхідні основні та допоміжні карти, розрізи і текст остаточного звіту.

Типи гідрогеологічних карт і методи їх складання. В результаті проведення гідрогеологічної зйомки складається гідрогеологічна карта.

Гідрогеологічна карта - це картографічне відображення та узагальнення інформації про гідрогеологічні умови, реально існуючі гідрогеологічні структури, гідрогеологічні підрозділи, характер їх поширення, умови залягання, склад порід, які містять підземні води, їх стратиграфічне положення, умови живлення, розвантаження, руху, хімічний склад підземних вод, що характеризують гідрогеологічні умови території.

Обов’язковими елементами гідрогеологічної карти є умовні позначення, гідрогеологічні розрізи та колонки.

Умовні позначення до гідрогеологічної карти подаються за допомогою систематизованих у певному порядку умовних знаків, які відображають зміст карти і розрізів. Умовні позначення складаються з таких основних розділів (блоків):

- гідрогеологічні підрозділи (водоносні горизонти, комплекси і водотривкі породи та товщі);

- водопрояви (водопункти) і водозабірні споруди;

- гідрогеодинамічні показники;

- хімічний склад підземних вод;

- гідрогеологічне районування;

- інші знаки.

Гідрогеологічні підрозділи, які відображаються на карті, розрізах і гідрогеологічній колонці, є результатом вивчення гідрогеологічних особливостей всієї досліджуваної частини геологічного розрізу. Детальність відображення гідрогеологічної інформації зменшується зверху вниз: найбільш детально картографується зона активного водообміну, в межах якої залягають підземні води, що можуть використовуватись для господарсько-питного водопостачання, зрошення земель тощо.

Існує декілька типів гідрогеологічних карт. Найбільш поширеним є тип зведеної гідрогеологічної карти, який розроблений І.К.Зайцевим. Ця карта прийнята на теперішній час в геологічних підприємствах. Зведена карта складається з чотирьох карт: 1) карти фактичного матеріалу; 2) карти основних водоносних горизонтів; 3) карти водоносності порід дочетвертинного віку і 4) карти водоносності порід четвертинного віку.

На карті фактичного матеріалу вказуються пункти розташування бурових свердловин, колодязів і джерел; біля кожного водопункту зліва записується його номер, справа – глибина до води і відмітка статичного рівня.

На карті основних водоносних горизонтів виділяються контури поширення основних водоносних горизонтів, показуються їх літологічний склад і опорні гідрогеологічні свердловини.

На картах водоносності порід дочетвертинного і четвертинного віку вказуються: 1) вік порід, 2) їх літологічний склад, 3) водозбагаченість, 4) гідрогеологічні райони, 5) опорні бурові свердловини, колодязі, джерела.

Вік порід зображується кольорами, що відповідають кольорам геологічної карти. Літологічний склад порід вказується умовними позначками чорного кольору. Гідрогеологічні райони, що характеризують розподіл тих чи інших водоносних горизонтів на досліджуваній території, глибину та умови їх залягання, водозбагаченість, хімічний склад підземних вод та інші геологічні фактори, оконтурюються чорними жирними лініями і в середині кожного контуру цифрою вказується номер району.

Водопрояви (водопункти). Опорні бурові свердловини показуються кружками, колодязі – квадратиками, джерела – трикутниками або кружками з хвостиком. Біля кожного водопункту-свердловини ставиться: зверху – номер свердловини та індекс геологічного віку водоносного горизонту; зліва в чисельнику - дебіт, м³/добу, а в знаменнику - пониження, м; справа в чисельнику - глибина рівня води, що встановився, м, а в знаменнику - мінералізація, г/дм³. Колодязь. Біля кожного водопункту-колодязя або джерела ставиться: зверху – номер колодязя або джерела; зліва - дебіт, м³/добу, справа - мінералізація, г/дм³.

Гідрогеодинамічні показники і показники водообміну характеризують рух підземних вод, умови їх живлення, розвантаження та експлуатації або водовідливу.

Характеристика руху підземних вод відображається за допомогою гідроізогіпс (гідроізоп’єз) водоносних підрозділів, а також шляхом відображення напрямку потоку підземних вод, якщо показ гідроізогіпс (гідроізоп’єз) неможливий або утруднений. Крім того наводяться ділянки виявленого самовиливу підземних вод, депресійні воронки, що виникли в результаті інтенсивної експлуатації підземних вод, шахтного водовідливу, меліорації земель, експлуатації нафто- і газових родовищ.

Для характеристики умов розвантаження підземних вод відображаються поверхневі водні об’єкти та пониження рельєфу, в які здійснюється розвантаження підземних вод, ділянки перетікання з одного водоносного підрозділу в інший через літологічні вікна. При цьому необхідно враховувати (в природних і слабо порушених умовах) збіг вододілів підземних і поверхневих вод: напрямок руху вод перших від поверхні водоносних підрозділів спрямований від вододілів до ближньої дрени – постійних або тимчасових водотоків, балок та інших понижень рельєфу. Загальний напрямок руху напірних вод спрямований до русел крупних річок, а також до водозабірних, водовідкачуючих та дренажних споруд, де відбувається загальне зниження рівнів підземних вод і виникають депресійні воронки.

Із перерахованих вище основних показників руху підземних вод та водообміну на гідрогеологічній карті рекомендується відображати:

- гідроізогіпси (гідроізоп’єзи) першого від поверхні водоносного підрозділу, який експлуатується для централізованого водопостачання;

- ділянки виявленого самовиливу підземних вод – джерела та їх стабільність у часі (постійні чи тимчасові тощо),

- депресійні воронки – ділянки зниження рівня підземних вод в результаті їх інтенсивної експлуатації.

Гідроізогіпси (гідроізоп’єзи) в абсолютних відмітках відображаються за допомогою ліній кольору відповідного водоносного горизонту (комплексу).

Зниження рівня підземних вод в результаті їх інтенсивної експлуатації (депресійні воронки) відображаються лініями з бергштрихами, які направлені в бік зниження рівня підземних вод, з наведенням величини зниження рівня (м) в центрі депресії і геологічного віку водоносного горизонту (комплексу), який експлуатується. Колір ко­н­туру відповідає кольоровій гамі відповідного водоносного горизонту (комплексу).

Основний напрямок руху підземних вод і напрямок зниження напорів відображається за допомогою стрілок з наведенням геологічного віку гідрогеологічного підрозділу. Колір стрілок і геологічних індексів відповідає кольоровій га­мі гідрогеологічного підрозділу, який характеризується.

У тому випадку, коли карта завантажена, відображення напрямку руху і напрямку зниження рівнів підземних вод рекомендується відображати на схемі масштабу 1:500000, яка додається до тексту пояснювальної записки.

Гідрогеохімічні показники. До гідрогеохімічних показників відносяться мінералізація і хімічний склад підземних вод.

Мінералізація визначає загальний вміст у воді всіх розчинених компонентів, а сполучення цих розчинених хімічних елементів – тип води за їх складом.

Хімічний склад підземних вод визначає їх якість, можливість використання для різних господарських цілей, проведення еколого-гідрогеологічних оцінок, а також виконання попередніх оцінок гідрогеохімічних пошуків корисних копалин.

За мінералізацією, яка переважає, підземні води розподіляються на прісні, солонуваті, солоні і розсоли.

За переважаючим складом аніонів і катіонів виділяються певні основні типи та підтипи води.

Назва хімічного типу води дається за катіонами і аніонами (від меншого до більшого значення), вміст яких складає не менше 20 %-еквівалентів.

На гідрогеологічну карту виноситься інформація про хімічний склад води і мінералізацію в опорних водопунктах.

Хімічний склад води відображається зафарбуванням знаків опорних водопунктів одним або двома кольорами у відповідності від типу води:

блакитний - гідрокарбонатний (HCO₃ > 50%-екв; Cl, SO₄, NO₃<20 %-екв),

жовтий – сульфатний (SO₄ > 50%-екв; HCO₃, Cl, NO₃ < 20 %-екв),

червоний – хлоридний (Cl > 50%-екв; HCO₃, SO₄, NO₃ < 20 %-екв),

червоний-блакитний – хлоридно-гідрокарбонатний (HCO₃ > Cl > 20 % - екв > SO₄, NO₃),

жовтий-блакитний – сульфатно-гідрокарбонатний (HCO₃ > SO₄ > 20 %-екв > Cl, NO₃),

блакитний-жовтий – гідрокарбонатно-сульфатний (SO₄ > HCO₃ > 20 %-екв > Cl, NO₃),

червоний-жовтий – хлоридно-сульфатний (SO₄ > Cl > 20 %- екв > HCO₃, NO₃),

блакитний-червоний – гідрокарбонатно-хлоридний (Cl > HCO₃ > 20 %-екв > SO₄, NO₃),

жовтий-червоний – сульфатно-хлоридний (Cl > SO₄ > 20 %- екв > HCO₃, NO₃),

бузковий – змішаний (трьохкомпонентний),

зелений – нітратний (NO₃ > 50%-екв; Cl, SO₄, HCO₃ < 20 %- екв),

зелений-блакитний – нітратно-гідрокарбонатний (HCO₃ > NO₃ > 20 %- екв > SO₄, Cl),

зелений-жовтий – нітратно-сульфатний (SO₄ > NO₃ > 20 %- екв > HCO₃, Cl),

зелений-червоний – нітратно-хлоридний (Cl > NO₃ > 20 %-екв > SO₄, HCO₃),

блакитний-зелений – гідрокарбонатно-нітратний (NO₃> HCO₃ > 20 %- екв > SO₄, Cl),

жовтий-зелений – сульфатно-нітратний (NO₃ > SO₄ > 20 %- екв > HCO₃, Cl),

червоний-зелений – хлоридно-нітратний (NO₃ > Cl > 20 %-екв > SO₄, HCO₃),

без кольору – відомості про хімічний склад води відсутні.

Виділення хімічного типу води виконується згідно з «Методическими рекомендациями по составлению и подготовке к изданию Государственной гидрогеологической карты СССР масштаба 1:200 000», 1985, ВСЕГІНГЕО.

Дані про мінералізацію (г/дм³) відображаються праворуч від знаків опорних водопунктів (джерел, колодязів, свердловин, водозабірних споруд).

Дані про мінералізацію і хімічний склад води залучаються з результатів пошуково-розвідувальних робіт на питні, технічні, мінеральні, термальні, промислові підземні води, результатів робіт з оцінки запасів питних підземних вод, геологознімальних робіт, результатів спостережень за станом підземних вод тощо.

Гідрогеологічні розрізи. Гідрогеологічна карта супроводжується гідрогеологічними розрізами, які є її обов’язковими складовими елементами. Гідрогеологічні розрізи дають наочне уявлення про умови залягання гідрогеологічних підрозділів, їх кореляцію з геологічними тілами, загальні особливості геолого-гідрогеологічної структури району робіт, літологічний склад гідрогеологічних підрозділів, хімічний склад і режим рівнів підземних вод.

Для кожного аркуша гідрогеологічної карти, в залежності від складності геологічної будови і гідрогеологічних умов території, рекомендується складання одного - двох гідрогеологічних розрізів.

Напрямок гідрогеологічного розрізу вибирається так, щоб інформація про гідрогеологічні умови була найбільш вичерпною і повною, а лінія розрізу проходила через опорні водопункти.

Положення розрізів на гідрогеологічній карті позначається тонкими чорними лініями, які проводяться через весь аркуш до точки перетину їх з рамкою аркуша.

Горизонтальний масштаб гідрогеологічних розрізів відповідає масштабу карти, вертикальний масштаб вибирається так, щоб забезпечити відображення гідрогеологічних підрозділів, які виділяються. Як правило, вертикальний мас­штаб по відношенню до горизонтального збільшується для рівнинних територій до 20-200 разів, для гірських – до 5-40.

В разі необхідності більш детально відобразити будову верхньої частини розрізу, дозволяється верхні 100-200 м розрізу в платформних регіонах складати зі збільшенням в 100-200 разів, відбудовуючи додаткову шкалу вертикального мас­штабу і відділивши верхню частину розрізу від нижньої білою смужкою шириною 2 мм.

При значній глибині розрізу, який характеризується, у випадку необхідності суттєвого викривлення вертикального масштабу, допускаються розриви, які належить виконувати в потужних однорідних гідрогеологічних підрозділах.

Гідрогеологічні підрозділи відображаються, зафарбовуються, індексуються на розрізах у відповідності з підрозділами, які виділені на карті.

Зона аерації і здреновані товщі на розрізах не зафарбовуються.

На розрізах відображаються:

- гідрогеологічні підрозділи;

- літологічний склад порід, що складають гідрогеологічні підрозділи, відповідно до «Типовых условных обозначений для карт разного геологического содержания» (Київ, 1995);

- лінії рівня підземних вод (встановлені і такі, що прогнозуються) вільної або п’єзометричної поверхні;

- гідрогеологічні свердловини з характеристикою хімічного складу, міне­ралізації і температури води у випробуваному інтервалі, величини напору та абсолютної відмітки п’єзометричного рівня підземних вод (при наявності інформації - сучасного і на час буріння свердловини), дебіту, зниження рівня води;

- колодязі з наведенням абсолютної відмітки рівня підземних вод, їх мінералізації і хімічного складу;

- свердловини опорні геологічні, а також геологічні, гідрогеологічні свердловини, колодязі, які спроектовано на лінію розрізу;

Червоним кольором відображаються водопункти зі встановленим забрудненням підземних вод, дані про яке наводяться додатково.

Лінії рівня ґрунтових водоносних горизонтів і комплексів (вільної поверхні) відображаються фіолетовим кольором, лінії рівнів міжпластових підземних вод – кольором відповідного водоносного горизонту (комплексу).

Зведена гідрогеологічна колонка. Зведена гідрогеологічна колонка складається з метою більш детальної характеристики гідрогеологічних підрозділів всього вивченого розрізу, в тому чис­лі, еоплейстоцен - голоцену, їх кореляції з геологічними підрозділами.

Гідрогеологічна колонка дає уявлення про кореляцію гідрогеологічних підрозділів з геологічними, умови взаємовідносин і водоносності гідро­геологічних підрозділів, якщо вони недостатньо висвітлені на гідрогеологічних розрізах.

Гідрогеологічна колонка складається у вигляді таблиці. На ній відповідно до карти відображаються гідрогеологічні підрозділи, їх відповідність геологічній стратифікації (стратифікаційна приналежність), а також найменування, літологічна характеристика порід, потужність, положення в розрізі (глибина покрівлі від поверхні землі, її абсолютна відмітка), глибина рівня води від поверхні землі, величина напору над покрівлею водоносного підрозділу, питомий дебіт водопунктів, коефіцієнт фільтрації, мінералізація, хімічний тип води, що переважає, практичне значення гідрогеологічних підрозділів, техногенні зміни підземних вод.

Стратиграфічні підрозділи в колонці фарбуються у повній відповідності до кольорової шкали і індексів на гідрогеологічній карті.

Вертикальний масштаб колонки вибирається таким чином, щоб на ній можна було відобразити особливості внутрішньої будови виділених гідрогеологічних підрозділів. Колонка будується за максимальними потужностями пі­д­розділів, які в разі необхідності розриваються всередині і розділяються білою смугою шириною 2 мм, обмеженою зверху та знизу хвилястою лінією.

Розділ “Гідрогеологічні умови”. Розділ повинен містити інформацію у стислій формі про характеристику гідрогеологічних підрозділів, основні закономірності формування підземних вод, їх практичне значення і використання, а також зміни підземної гідросфери під впливом техногенезу.

Наводиться загальна гідрогеологічна стратифікація розрізу порід у відповідності до сучасного геологічного розчленування, прийнятого для даного аркуша, опис гідрогеологічних підрозділів, які виділені у послідовності від молодих до старших за віком:

- поширення по площі і за розрізом (покрівля, підошва), потужність, літологічний склад порід;

- гідрогеодинамічна характеристика (коефіцієнти фільтрації, водопровідності, гравітаційної та пружної водовіддачі, характер пористості і тріщинуватості, глибина залягання рівнів підземних вод, дебіти свердловин, їх зміни по площі і за розрізом абсолютні відмітки і величини коливання рівнів і напорів, основний напрямок руху підземних вод, характер зв’язку між водоносними підрозділами);

- відомості про мінералізацію, хімічний склад підземних вод;

- загальні умови формування режиму підземних вод (живлення, розвантаження, загальна характеристика підземного стоку, обґрунтування уявлення про походження та інтенсивність водообміну) в природних і порушених умовах;

- практичне використання підземних вод;

- попередня оцінка техногенного впливу на підземні води (забруднення підземних вод, утворення депресійних лійок, підтоплення населених пунктів і земель, негативний вплив при будівництві та інших видах освоєння території тощо):

- значення підземних вод у господарському комплексі території (можливість використання підземних вод для господарсько-питного водопостачання, комунально-побутового, лікувально-бальнеологічного, теплоенергетичного використання, зрошення, добування промислових хімічних компонентів тощо);

- характеристика гідрогеолого-меліоративних умов;

- впливу на підземні води промислових і сільськогосподарських об’єктів та прогнозування цього впливу (в тому числі меліорації земель, вирубку лісів, добування корисних копалин тощо).

Розділ рекомендується супроводжувати схематичними картами і схемами масштабу 1:500000, а також таблицями гідрогеологічних параметрів, хімічного складу підземних вод.