 |
|
Гідрогеологічні дослідження в глибоких свердловинах
До глибоких свердловин відносяться свердловини, які призначені для пошуків, розвідки і експлуатації нафтових і газових родовищ і всіх їх різновидів, включаючи поклади асфальту, озокерит, газоконденсату та ін.
Нафта й газ до та після свого існування у вигляді покладів частково знаходяться в розчинному стані в підземних водах. Формування нафтових та газових покладів пов'язане з певними гідрогеологічними умовами в структурах та поблизу них, а самі поклади є елементами водонапірних комплексів та систем, з якими вони знаходяться в щільній гідравлічній єдності, фізичній, хімічній та механічній взаємодії.
Звичайно нафтовий і газовий поклад та підземні води знаходяться в одному і тому ж колекторі. Нафта, завдяки своїй меншій питомій вазі поступово накопичується в проникливих пластах максимально при піднятих геологічних структур. У верхній частині покладу може збиратися газ (переважає метан). Більш низькі ділянки нафтоносних пластів насичені водою (рис. 2.2.1).
Як правило, нафтові й газові родовища знаходяться всередині водонапірних систем, утворюючи в сукупності нафтогазоводоносні басейни або нафтогазоносні басейни підземних вод. Серед них виділяються 3 головних типи, що характеризуються певними геолого-структурними та гідрогеологічними особливостями.
Рисунок 2.2.1 – Схема покладу нафти з газовою «шапкою» (в плані і в розрізі)
Басейни 1 типу (Pz) розташовуються в межах платформ з древнім до (Є) фундаментом та частково захоплюють суміжні території, древніх крайових прогинів (наприклад, Дніпрово-Донецький басейн підземних вод). Басейни цього типу розташовуються, головним чином, у межах рівнин та древніх передгір'їв. Для басейнів характерна одноманітність хімічного та газового складу підземних вод, слабка газонасиченість, переважання розсолів та вод Сl-Са типу, значний розвиток та роль сучасних інфільтраційних процесів у водоносних комплексах та слабка рухливість заповнюючих їх підземних вод.
Басейни II типу (Mz) розташовуються на плитах з молодим (Pz) фундаментом, захоплюючи суміжні молоді крайові прогини альпійських гірських споруд (наприклад, Передкарпатський, Причорноморський басейни). Басейни цього типу знаходяться в межах рівнин та епіконтинентальних ділянок морів, захоплюючи передгір'я молодих високих гірських споруд. Басейнам властиве сполучення в розрізі інфільтраційних та елізійних систем ( від «elisio» (лат.) - витискання, виштовхування), широкий розвиток слабо мінералізованих підземних вод, нарівні з розсолами, висока газонасиченість та різка мінливість хімічного та газового складу в плані та по розрізу, локальні прояви інверсійної гідрохімічної зональності (від «inversio» (лат.) – перестановка - зменшення мінералізації з глибиною, замість звичайного зростання, або навпаки), та гідродинамічних аномалій.
Існують басейни проміжного між I та II типа (наприклад, Західносибірський нафтогазоносний басейн підземних вод).
Басейни III типу (Кz) розташовуються у внутрішніх структурах (западинах) альпійської складчастої системи (наприклад, Південно-каспійський басейн). Басейнам цього типу притаманний виключний розвиток елізійного водообміну, надзвичайно висока газонасиченість, інверсійна гідрохімічна зональність, аномально високі пластові тиски в глибоких водоносних комплексах, що зменшуються до крайових ділянок між гірських западин.
Геологорозвідувальні роботи на нафту та газ проводяться в 3 етапи, що у свою чергу, поділяються на стадії:
1) регіональний етап поділяється на 2 стадії: прогноз нафтогазоносності та оцінка зон нафтогазоносності;
2) пошуковий етап поділяється на 2 стадії: виявлення та підготовка об'єктів до пошукового буріння; пошуки родовищ або покладів;
3) розвідувальний етап поділяється на 3 стадії: оцінка родовища; підготовка родовища або покладів до розвідки; експлуатаційна розвідка.
У залежності від масштабу та цінності родовища, ступеню вивченості території та інших факторів окремі стадії можуть вилучатися або об’єднуватись.
Пошуково-розвідувальні роботи на нафту та газ виконуються на підґрунті серйозних геологічних та гідрогеологічних узагальнень та містять комплексне вивчення надр за допомогою геолого-структурного картування, польових та промислових геофізичних досліджень, пошуково-розвідувального буріння, гідрохімічних методів розвідки, гідрологічних, геохімічних та інших методів досліджень. гідрогеологічні дослідження проводяться на всіх стадіях пошуково-розвідувальних робіт, а також під час експлуатації нафтових та газових родовищ.
Випробування підземних вод та ґрунтів виконується в процесі проведення усіх видів досліджень: маршрутних спостережень, буріння, гірничопрохідницьких, дослідно-фільтраційних робіт і режимних спостережень.