Главная | Обратная связь

Вивчення хімічного складу підземних вод.

Кількість визначень гідрохімічних показників визначається з розрахунку 1 польовий аналіз на 5 км² зйомки та по 3 проби з кожного водоносного горизонту.

Крім того, з кожного водоносного горизонту передбачається відібрати по 5-7 проб на скорочений хімічний аналіз та 2-3 проби на повний аналіз.

У залежності від призначення та характеру використання в практиці пошуково-розвідувальних робіт на нафту й газ гідрогеологічні критерії (показники) поділяються на 5 груп :1) показники наявності покладів нафти та газу; 2) наявність нафти та газу; 3) показники умов формування скупчень нафти та газу; 4) показники умов збереження та руйнування нафти й газу; 5) наявність пасток нафти й газу.

1) Показники наявності покладів найти та тазу - підвищені тиски насичення розчинених у підземних водах газів; вміст в них вуглеводневих газів, бензолу та його гомологів [від грець. “homologia” – згода; це групи органічних сполук, окремі члени якого відрізняються один від одного групою СН₂, наприклад, метиловий спирт СН₃ОН та етиловий спирт СН₃СН₂ОH] особливо збільшення цих показників назустріч руху підземних вод та в напрямках, що сприяють накопиченню нафти й газу в геологічних структурах (пастках), значна амплітуда коливань рівня води у свердловинах зі зміною атмосферного тиску.

2) Наявність нафти й газу - наявність у воді розчинених вуглеводневих газів (метану та його гомологів - етану, пропану, бутану тощо), безаргонного азоту, сірководню; підвищений вміст у воді рідких вуглеводнів (бензолу, толуолу тощо), летких жирних кислот та фенолів, високі концентрації у підземних водах амонію, йоду, брому; вміст гідросульфідів та соди, недонасиченість води сульфатами тощо.

3) Показники умов формування скупчень найти й газу - тривалість елізійних етапів; інтенсивність елізійного водообміну; віддаленість областей живлення; малі гідравлічні ухили та швидкості потоків тощо.

4) Показники умов збереження та руйнування нафти й газу поділяються на: а) гідрогеологічні - закритість надр; низькі ухили та швидкості потоків, положення областей живлення (планове та висотне); недоторканість седиментаційних вод; тривалість елізійних та інфільтраційних етапів розвитку систем тощо та б) гідрогеохімічні - відсутність у вод високих концентрацій азоту, водню, вуглекислого газу, безсульфатність вод, їх висока мінералізація та хлоридність (за відсутності соляних покладів), високий вміст брому та гелію, низьке значення хлор-бромного та високе значення гелій-аргонового коефіцієнтів тощо.

5) Показники наявності пасток нафти й газу - поділяються на гідродинамічні (пьєзомаксимуми та пьєзомінімуми); гідрохімічні (аномалії у верхніх комплексах та горизонтах (по відношенню до перспективних) за загальною мінералізацією, хлоридністю, сульфатністю, мікрокомпонентам тощо); геотермічні (позитивні аномалії в комплексах і горизонтах, що залягають вище). всі ці показники пов'язані з джерелами розвантаження водонапірних нафтогазоносних комплексів .

Гідрогеологічні критерії, що розглянуті вище, використовуються на різних етапах проведення пошуків на нафту й газ та застосовуються для вирішення конкретних задач, головними з яких є оцінка перспектив нафтогазоносності конкретних територій, виявлення нафтогазоносних товщ та зон зі сприятливими умовами збереження покладів нафти й газу, виявлення родовищ та покладів нафти й газу.

На початкових етапах та стадіях пошукових робіт використовуються матеріали геологічних загальних та спеціальних гідрогеологічних і гідрохімічних зйомок, а також матеріали різних пошуків та буріння опорних свердловин.

У залежності від того, чи відома в цьому районі нафтогазоносність, головну увагу приділяють показникам наявності нафти й газу або показникам їх збереження.

Спеціальні гідрохімічні зйомки на окремих ділянках використовуються з метою виявлення пасток (гідрохімічних аномалій), або для отримання показників наявності нафти й газу в районі, де ще не виявлена нафтогазоносність.

На стадії пошукового буріння головну роль відіграють гідрогеологічні відомості, що були отримані внаслідок буріння опорних свердловин, параметричних та пошукових свердловин та їх гідрогеологічного випробування. У результаті встановлюються найважливіші показники наявності пасток нафти й газу та нафтогазових скупчень, а також показники умов збереження нафти й газу в перспективних горизонтах.

На всіх стадіях пошукових робіт проводяться гідрогеологічні дослідження з метою збору матеріалів для порівняльної оцінки перспектив нафтогазоносності окремих басейнів, районів, площ та горизонтів. Головним чином, використовуються, якщо є можливість, всі гідрогеологічні показники, а при наявності достатньо містких матеріалів опорного й глибокого пошукового буріння - показники наявності покладів нафти й газу та показники умов збереження нафти й газу.

На підґрунті комплексного використання різноманітних гідрогеологічних показників складаються оціночні карти перспектив нафтогазоносності для окремих водоносних комплексів та районів у цілому.

Для успішного вирішення завдань промислової гідрогеології в процесі розвідки та розробки родовищ нафти й газу мають бути отримані дані, що характеризують: 1) просторово-геологічне положення підземних вод та покладів нафти й газу, а також їх взаємозв'язок; 2) хімічний склад підземних вод; 3) положення статичних рівнів та величин пластових тисків по усіх пов'язаних з нафтогазопроявами водоносних горизонтах та комплексах; 4) склад та вміст розчинених у воді газів; 5) гідродинамічні параметри продуктивних та пов'язаних з ними водоносних горизонтів; 6) геотермічні умови родовища, що вивчається; 7) режим продуктивних нафтогазоносних горизонтів та гідродинамічні умови їх експлуатації.

У промисловій практиці підземні води нафтогазових родовищ поділяються на: пластові (гравітаційні води нафтогазоводоносних пластів); тектонічні (що рухаються по тектонічних порушеннях у межах родовищ); зв’язані ( капілярні, затиснуті та інші сполучені води, що знаходяться всередині нафтогазонасиченої частини пласту); конденсаційні (що виділяються з газів при конденсації водяної пари) та технічні (штучно введені в продуктивні шари при бурінні свердловин, промивках та заводнені пластів з метою підтримання пластового тиску).

Найбільше розповсюдження, важливість та значення мають пластові води, що у залежності від їх просторового розташування відносно нафтових і газових покладів поділяються на нижні крайові (контурні), підошвенні, проміжні, верхні крайові (зустрічаються вкрай рідко), верхні та нижні води.

У процесі розвідувальних робіт гідрогеологічні дослідження проводяться з метою: 1) встановлення наявності покладів нафти й газу; 2) визначення положення нафтогазоводяних контактів та нафтових облямівок газових покладів та їх можливих зміщень;

3) вивчення загального сольового та газового складу підземних вод;

4) визначення положення статичних рівнів та значень пластових тисків; 5) уточнення гідрогеологічних і гідрохімічних особливостей розрізу родовища; 6) виявлення гідродинамічних властивостей та параметрів продуктивних пластів і свердловин; 7) встановлення комплексу прямих та непрямих показників нафтогазоносності розрізу тощо.

Головними завданнями гідрогеологічних досліджень під час підготовки та введення в експлуатацію нафтогазових покладів є: 1) узагальнення всіх раніше зібраних матеріалів; 2) визначення можливого режиму експлуатації покладів; 3) обґрунтування найбільш раціональної схеми розробки родовищ і шляхів здійснення контролю за експлуатацією нафтогазових покладів.

Всі ці відомості отримують внаслідок гідрогеологічних спостережень та випробування свердловин. різних категорій (опірних, параметричних, розвідувальних, експлуатаційних, спостережних тощо). Особливу цінність мають результати спостережень по глибоким свердловинам. режимної мережі, що забезпечує можливість визначення режиму глибокозалягаючих водоносних і нафтогазоводоносних горизонтів від зон живлення до зон їх розвантаження з урахуванням головних регіональних закономірностей режиму підземних вод.

Гідрогеологічні дослідження, пов'язані з розробкою нафтогазових покладів, починають у перших розвідувальних й експлуатаційних свердловинах, у яких при випробуванні були отримані притоки нафти й газу. Протягом всієї експлуатації покладів здійснюються спостереження та дослідження в законтурних свердловинах.

Мета цих досліджень та спостережень - виявлення зміни тиску в покладах та перерозподілу його по площі, змін нафтогазонасиченості та водонасиченості пластів, перемішування водогазонафтових та газоводяних контурів, зміни фізичних та хімічних властивостей нафти, газу та води, що вилучаються з покладів.