Главная | Обратная связь

Догляд і лікування хворих

Хворі на генералізовані фор­ми менінгококової хвороби підлягають негайній госпіталізації в інфекційний стаціонар, при її тяжкому перебігу - у палату інтен­сивної терапії.

Персонал, який здійснює догляд за хворими та проводить збір матеріалів для лабораторного дослідження, повинен працювати в масках.

Лікування повинно мати невідкладний характер, бути комп­лексним. З етіотропних препаратів найефективнішими є антибіо­тики пеніцилінового ряду. Після встановлення діагнозу або навіть при підозрі на одну з генералізованих форм негайно призначають бензилпеніцилін з розрахунку 200 000-500 000 ОД на 1 кг маси тіла на добу. Його вводять з інтервалом 4 год, а дітям віком до 2 міс. - кожні 3 год внутрішньом'язово. У разі підвищення чутливості до пеніциліну замість нього призначають левоміцети­ну сукцинат або тетрациклін. При тяжкому перебігу хвороби обов'язковими є глюкокортикоїди (преднізолон, гідрокортизон, дексаметазон) з розрахунку 2-5 мг/кг маси тіла на добу, а при інфекційно-токсичному шоку - до 20-30 мг/кг, протисудомні за­соби (седуксен, натрію оксибутират, реланіум).

З метою боротьби з токсикозом вводять достатню кількість рідини (глюкозо-сольові розчини, реополіглюкін, кріоплазма, аль­бумін), вітамінів, використовують оксигенотерапію. При загрозі набряку мозку застосовують донорський альбумін, кріоплазму, а також сечогінні (фуросемід, лазикс, маніт, сечовина). Для усунен­ня ацидозу призначають 4 % розчин натрію гідрокарбонату внут­рішньовенно.

При менінгококовому сепсисі та загрозі розвитку синдрому ДВЗ показані гепарин, інгібітори протеаз (контрикал, гордокс, трасилол), свіжозаморожена плазма.

Хворі повинні дотримуватись ліжкового режиму. їм призна­чають дієту № 15 з легкозасвоюваною і вітамінізованою їжею. Тяжкість стану хворого вимагає від середнього медичного персо­налу старанного догляду за шкірою, порожниною рота, очима. Необхідно слідкувати за випорожненням і сечовипусканням, при їх затримці проводять очисну клізму і катетеризацію сечового міхура. Регулярно здійснюють профілактику пролежнів.

Носіїв менінгокока і хворих на менінгококовий назофарингіт достатньо ізолювати в домашніх умовах. Для санації використо­вують антибіотики (ампіцилін, рифампіцин, левоміцетин) впродовж 4-5 діб, полоскання антисептичними розчинами (0,1 % розчин калію перманганату, 0,02 % розчин фурациліну, 2 % розчин на­трію гідрокарбонату). Додатково при стійкому носійстві призна­чають УФО, ультразвук, імуноглобулін, десенсибілізувальні засо­би, полівітаміни.

Умови виписки реконвалесцентів зі стаціонару, диспансеризації перехворілих

Реконвалесцентів виписують зі стаціонару після повного клінічного одужання, без обов'язкового попереднього бактеріо­логічного дослідження на носійство. У колектив допускають після одноразового бактеріологічного дослідження слизу із носоглот­ки, зробленого через 5 днів після виписки.