Основні клінічні прояви хвороби, ускладнення. ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Інкубаційний період може тривати від б до 25 діб, здебільшого 10-12 діб. До основних симптомів хвороби належать гарячка і висипка. Типовим є гострий початок з підвищення температури тіла, яка досягає через 1-3 доби 39-40 °С. На 3-4-й день хвороби може спостерігатися короткочасне значне зниження температури (мал. 47). Гарячковий період у середньому триває 12-16 днів. Одужання настає повільно. У перші дні хвороби характерні скарги на різкий біль голови, розбитість, безсоння, наростання загальної слабості. Хворий говіркий, збуджений. У тяжких випадках може потьмарюватись свідомість, виникати марення зі слуховими і зоровими галюцинаціями. Привертають увагу гіперемія обличчя, ін'єкція судин склер ("кролячі очі")- Часто з'являються петехії на перехідній складці кон'юнктиви, слизовій оболонці м'якого піднебіння. Язик тремтить при висовуванні, ніби "спотикається" до нижніх зубів (симптом Говорова-Годельє). Шкіра гаряча, суха, часто відзначається білий дермографізм. Висипнотифозна екзантема має такі особливості: ► виникає одномоментно на 4-5-й день хвороби; ► має розеольозно-петехіальний характер; ► локалізується переважно на бокових поверхнях тулуба і чгинальних поверхнях кінцівок; ► може захоплювати долоні і стопи, але ніколи не буває на обличчі; ► рясна; ► зникає з падінням температури. Підвищену ламкість капілярів можна встановити за допомогою симптомів щипка і джгута. Пульс частий, слабкого наповнення і напруження, інколи аритмічний. Артеріальний тиск низький, інколи розвивається колапс. Дихання часте, можуть бути явища бронхіту або пневмонії. Живіт здутий. З 3-4-го дня хвороби помірно збільшуються печінка і селезінка, вони м'якої консистенції. Часто виникає запор, чіижується діурез. При тяжкому перебігу висипного тифу можуть з'являтись менінгеальні симптоми (ригідність м'язів потилиці, симптом Керніга), енцефалітні та бульбарні явища (утруднено ковтання, бідність міміки і мови, тремор рук, порушення ритму дихання). З 6-8-го дня може розвинутись тифозний стан. Хворий дезорієнтований у просторі і часі, збуджений, ейфоричний, зіска кує з ліжка, намагається кудись бігти. У нього можуть бути зорові, рідше - слухові галюцинації, під впливом яких хворий стає агресивним, чинить опір огляду, може намагатись покінчити життя самогубством. Висипний тиф у хворих похилого і старечого віку перебігає тяжче, ніж у молодих. Особливо тяжко перебігає хвороба в осіб з вадами серця, атеросклерозом, гіпертонічною хворобою. Зміни в загальному аналізі крові: помірний лейкоцитоз, зсув формули вліво, лімфопенія, анеозинофілія. З 12-14-го дня температура тіла знижується, однак хворі в перші дні після цього знаходяться у стані своєрідного оглушення: багато сплять, відмовляються від їди, неохоче розмовляють з оточуючими, скаржаться на загальну слабість, біль у ногах. Згодом ці явища зменшуються, з'являється апетит і сили хворого поступово відновлюються, настає одужання. Ускладнення виникають здебільшого при тяжкому перебігу хвороби в осіб похилого віку. Можливі гостра серцева чи судинна недостатність (лице блідне, згодом стає синюшним, шкіра вкривається липким потом, кінцівки на дотик холодні, пульс ледве визначається), внаслідок ураження судин часом розвиваються пролежні, гангрена. Активізація вторинної мікрофлори може призвести до пневмонії, отиту, паротиту, тромбофлебіту, флегмони. Хвороба Брілла відзначається здебільшого легким перебігом. Температура тіла не вища за 38-38,5 °С. Висипка розеольозна або відсутня. Ускладнення виникають рідко. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|