Здавалка
Главная | Обратная связь

Основні клінічні прояви хвороби, ускладнення.



Інкубаційний період може тривати від б до 25 діб, здебільшого 10-12 діб. До основних симптомів хвороби належать гарячка і висипка. Типовим є гострий початок з підви­щення температури тіла, яка досягає через 1-3 доби 39-40 °С. На 3-4-й день хвороби може спостерігатися короткочасне значне зниження температури (мал. 47). Гарячковий період у середньо­му триває 12-16 днів. Одужання настає повільно.

У перші дні хвороби характерні скарги на різкий біль голо­ви, розбитість, безсоння, наростання загальної слабості. Хворий говіркий, збуджений. У тяжких випадках може потьмарюватись свідомість, виникати марення зі слуховими і зоровими галюцина­ціями. Привертають увагу гіперемія обличчя, ін'єкція судин склер ("кролячі очі")- Часто з'являються петехії на перехідній складці кон'юнктиви, слизовій оболонці м'якого піднебіння. Язик трем­тить при висовуванні, ніби "спотикається" до нижніх зубів (симп­том Говорова-Годельє). Шкіра гаряча, суха, часто відзначається білий дермографізм.

Висипнотифозна екзантема має такі особливості:

► виникає одномоментно на 4-5-й день хвороби;

► має розеольозно-петехіальний характер;

► локалізується переважно на бокових поверхнях тулуба і чгинальних поверхнях кінцівок;

► може захоплювати долоні і стопи, але ніколи не буває на обличчі;

► рясна;

► зникає з падінням температури.

Підвищену ламкість капілярів можна встановити за допомо­гою симптомів щипка і джгута.

Пульс частий, слабкого наповнення і напруження, інколи аритмічний. Артеріальний тиск низький, інколи розвивається колапс. Дихання часте, можуть бути явища бронхіту або пневмонії. Живіт здутий. З 3-4-го дня хвороби помірно збільшуються печінка і селезінка, вони м'якої консистенції. Часто виникає запор, чіижується діурез. При тяжкому перебігу висипного тифу мо­жуть з'являтись менінгеальні симптоми (ригідність м'язів поти­лиці, симптом Керніга), енцефалітні та бульбарні явища (утрудне­но ковтання, бідність міміки і мови, тремор рук, порушення ритму дихання). З 6-8-го дня може розвинутись тифозний стан. Хворий дезорієнтований у просторі і часі, збуджений, ейфоричний, зіска кує з ліжка, намагається кудись бігти. У нього можуть бути зо­рові, рідше - слухові галюцинації, під впливом яких хворий стає агресивним, чинить опір огляду, може намагатись покінчити жит­тя самогубством.

Висипний тиф у хворих похилого і старечого віку перебігає тяжче, ніж у молодих. Особливо тяжко перебігає хвороба в осіб з вадами серця, атеросклерозом, гіпертонічною хворобою.

Зміни в загальному аналізі крові: помірний лейкоцитоз, зсув формули вліво, лімфопенія, анеозинофілія.

З 12-14-го дня температура тіла знижується, однак хворі в перші дні після цього знаходяться у стані своєрідного оглушен­ня: багато сплять, відмовляються від їди, неохоче розмовляють з оточуючими, скаржаться на загальну слабість, біль у ногах. Зго­дом ці явища зменшуються, з'являється апетит і сили хворого поступово відновлюються, настає одужання.

Ускладнення виникають здебільшого при тяжкому пере­бігу хвороби в осіб похилого віку. Можливі гостра серцева чи судинна недостатність (лице блідне, згодом стає синюшним, шкіра вкривається липким потом, кінцівки на дотик холодні, пульс лед­ве визначається), внаслідок ураження судин часом розвиваються пролежні, гангрена. Активізація вторинної мікрофлори може при­звести до пневмонії, отиту, паротиту, тромбофлебіту, флегмони.

Хвороба Брілла відзначається здебільшого легким перебігом. Температура тіла не вища за 38-38,5 °С. Висипка розеольозна або відсутня. Ускладнення виникають рідко.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.