Главная | Обратная связь

Информационная культура личности

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА

Теоретичні підходи до сутності інформаційної культури.

Структура та види інформаційної культури.

Культура кіберпростору.

Информационная культура личности

. 1. Інформаційна культура -спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві|товаристві|, як складова процесу формування культури людства.

Інформаційна культура - це сфера духовного життя суспільства, що охоплює насамперед систему виховання, освіти, наукової й мистецької творчості, у контексті інформаційних відносин, а також установи і організації, що забезпечують їх функціонування (школи, вищі навчальні заклади, клуби, музеї, театри, творчі спілки, товариства тощо).

2. Інформаційна культура - це сукупність всіх цінностей в інфосфері, створених людством протягом історичного розвитку.

3. Інформаційна культура -сукупність знань та вмінь по ефективній інформаційній діяльності, тобто такій ІД, яка досягає поставленої цілі

3. Види інформаційної культури:

- інформаційна культура особистості|особистості|;

- інформаційна культура окремих груп співтовариства|спілки| (певного соціуму, нації, вікової або професійної групи і т.д.);

- інформаційна культура суспільства|товариства| в цілому|загалом|.

4.Структура інформаційної культури суспільства:

• знання основ теорії інформації;
• наявність навичок ефективного збирання, зберігання, опрацювання, передавання та захисту повідомлень;
• уміння аналізувати, класифікувати, оцінювати нові повідомлення, синтезувати нові знання;
• готовність не тільки отримувати нові знання, а й ділитися своїми;
• готовність сприймати різноманітні повідомлення, навіть такі, що ламають установлені і звичні стереотипи;
• високий рівень культури міжособистісного спілкування;
• уміння аргументовано вести дискусії, готовність визнати себе переможеним у цій дискусії;
• знання норм і правил, що регламентують використання інтелектуальної власності, та готовність незаперечно дотримуватися їх

1. Розуміння сутності інформації та інформаційних процесів, їх ролів пізнанні навколишньої дійсності та творчої діяльності людини, в управлінні технічними і соціальними процесами, в забезпеченні зв'язку живого із зовнішнім оточенням.

2. Розуміння проблем подання, оцінювання і вимірювання інформації, її сприймання і розуміння сутності формалізації суджень, зв’язку між змістом та формою, ролі інформаційного моделювання в сучасній інформаційній технології.

Вивчення питань опрацювання інформації та її сутності потребує необхідності засвоєння понять: знака, символу, алфавіту, мови, письма, носія інформації, повідомлення, каналу зв'язку (з'ясування зв'язку між повідомленнями та інформацією).

При цьому важливо знати, що немає остаточної відповіді на питання про те, що таке інформація. Тому необхідно діалектично підходити до питання про кількість інформації, враховуючи взаємозв'язок і взаємоперетворення інформації і шуму, суб'єктивний характер цінності інформації, принципову неможливість універсальної оцінки кількості інформації. Доцільним є ознайомлення із синтаксичним і семантичним підходами до вимірювання інформації, а також з обмеженістю цих підходів.

3. Розуміння сутності неформалізованих, творчих компонент мислення.

4. Уміння добирати і формулювати мета, здійснювати постановку задач, висувати гіпотези, будувати інформаційні моделі досліджуваних процесів і явищ, аналізувати їх за допомогою засобівІКТН та інтерпретувати отримані результат, систематизувати факти, осмислювати і формулювати висновки, узагальнювати спостереження, передбачати наслідки рішень, що приймаються, дій щодо їх реалізації, та вміти їх оцінювати.

5. Уміння добирати послідовність операцій і дій у професійній діяльності, розробляти програму спостереження, досліду, експерименту.

6. Володіння знаряддєвими застосуваннями комп'ютера, системами опрацювання текстової, числової і графічної інформації, баз даних знань, предметно-орієнтованими прикладними системами, системами телекомунікацій.

7. Розуміння сутності штучного інтелекту.

8. Уміння адекватно формалізувати наявні у людини знання і адекватно інтерпретувати формалізовані описи, дотримуватися належної рівноваги між формалізованою і неформалізованою складовими.

9. Важливою складовою інформаційної культури є володіння основами алгоритмізації.

10. Однією з основних складових інформаційної культури людини є здатність підкоряти свої інтереси тим нормам поведінки, яких необхідно дотримуватися в інтересах суспільства, свідоме прийняття всіх тих обмежень і заборон, які виробляються колективним інтелектом.

Кожен має певний рівень інформатичної компетентності й інформаційної культури, оскільки протягом усього свого попереднього життя ви в тій чи іншій мірі використовували інформаційні технології. Але вимога сьогодення до кожного члена суспільства — постійно підвищувати рівень своєї інформаційної культури та розвивати її протягом усього життя.

Сукупність взаємопов'язаних елементів, що утворюють єдине ціле і призначені для реалізації інформаційних процесів, називається інформаційною системою.

Структура інформаційної системи:

5. Кіберкультура -культура"глобальної електронної цивілізації", що створюється на основі синтезу телебачення, комп'ютерної служби й енергетики (Дж.Пелтон).

Кіберкультура -цецивілізація, в основі розвитку й існування якої лежить особлива нематеріальна субстанція, умовно названа "інформацією", що володіє властивістю взаємодії як із духовним, так і з матеріальним світом людини.

6.„Теоретичні підходи до сутності поняття „інформаційна культура”

№ з/п	Підхід (автор)	Характерні ознаки інформаційної культури
1.	Теорія культурної еволюції (Ф.А. Хайєк)	Культурна еволюція є наслідком не свідомого створення людським розумом усталених норм, а певного процесу, в якому культура й розум розвивалися паралельно. Заявля­ти, що людина, здатна мислити, створила свою культуру, не більш виправдано, ніж стверджувати, що ця культура створила її розум. Структури, утворені традиційними людськими звичаями, не є ані природними, тобто генетично зумовленими, ані штучними. Тобто вони є не породжен­нями інтелектуального заміру, а результатом процесу від­віювання чи відсіювання. Культурна еволюція відрізняється від генетичної еволюції тим, що покла­дається на передачу набутих властивостей, то вона дуже швидка й, зайнявши домінуючу позицію, поглинає гене­тичну еволюцію.
2.	Еволюція культури (Л.А. Байт)	Ідея про створення люди­ни культурою
3.	Теоретичний підхід (Вохришев М.Г., Зубов Ю.С.)	Інформаційна культура визначається як інформаційні якості особистості.
4.	Теоретичний підхід (Зінов'єва Н.Б.)	Інформаційна культура визначається як "гармонізація внутрішнього світу особистості в ході освоєння всього обсягу соціально значимої інформації".
5.	Теоретичний підхід (Хангельдіева І.Г.)	Визначення інформаційної культури як інформаційної діяльності.
6.	Теоретичний підхід (Гречихин О.О.)	Визначення інформаційної культури "інформаційна діяльність аксіологічного характеру, тобто обумовлена ​​цінностями культури ".
7.	Теоретичний підхід (Медведєва О.О.)	Інформаційна культура пов'язана з певним рівнем знань, "що дозволяють людині вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, брати участь у його формуванні та сприяти інформаційному взаємодії".
8.	Теоретичний підхід (Сосніна Т.М.)	Розуміння інформаційної культури як характеристики рівня розвитку суспільства .
9.	Теоретичний підхід (Михайлівський В.М.)	Інформаційна культура пов‘язана з новим типом спілкування.