 |
|
Культура інформаційного суспільства як культура кіберпростору.
Бурхливий розвиток глобальних інформаційних мереж останніх десятиріч докорінно змінив життя багатьох мільйонів людей. Персональний комп’ютер із засобу для обробки інформації перетворився на засіб її виробництва та обміну, став буденним засобом спілкування між людьми. Розвиток інформаційної сфери зараз прямо пов’язується з відкритістю суспільного устрою, дієвістю феномена громадської думки і ступеню зрілості суспільства .
У світі неймовірних технологічних змін ніхто не може з впевненістю уявити собі майбутнє. Без сумніву в епіцентрі цих змін - досягнення медіа-технологій. Багато людей розглядає Інтернет як зразок, нового світового суспільства, нового світового ладу, що виникає наприкінці ХХ століття. Бурхливий розвиток Інтернету кардинально змінює спосіб життя мільйонів людей.(в світі нараховується більш ніж 100 млн. користувачів). Інтернет пов’язують з існуванням особливого гіпер- або кіберпростору, який розглядають як новий засіб існування, стиль життя.
Кіберпростір - це простір взаємодії, утворений глобальною мережею комп’ютерів, з яких складається Інтернет. Користувачі Інтернет визначили характеристику кіберпростору, що сформульована у створеній ними Декларації Незалежності: « Кіберпростір лежить поза вашими кордонами. Не думайте, що ви можете побудувати його, так якби воно було об’єктом державного будівництва. Кіберпростір є справою вашої природи і зростає самостійно під впливом наших сукупних дій ... Ми встановлюємо свій Суспільний Договір. Цей спосіб правління виникає відповідно до умов нашого, а не вашого світу. Наш світ інший. Кіберпростір складається із взаємодій і відношень, міркує і будує себе подібно стоячій хвилі в системі наших комунікацій. Наш світ одночасно всюди і ніде, але не там де живуть наші тіла... Ваші правові поняття власності, особистості, комунікації і контексту невідповідні нашим. Вони засновані на матерії – тут матерії не існує. Наші особистості не мають фізичного тіла, тому на відміну від вас ми не можемо досягти порядку під впливом фізичного тиску.
У кіберпросторі ми вже не «люди», а повідомлення на екранах один одного.
За межами електронної пошти, де користувачі називають свої імена, в Інтернеті, насправді, ніхто не знає в якій частині світу перебуває, чоловік то чі жінка».
Кіберпростір - це продукт новітніх технологій, нова форма суспільних відносин, в якій існують особливі соціальні групи – комп’ютіс-групи, тобто спільноти людей, яких пов’язують певні загальні інформаційні інтереси, заради яких вони вступають у певні соціальні відносини, встановлюють соціальні зв’язки між собою і світом завдяки Інтернету. Кіберпростір Інтернету створює умови, що сприяють залученню людини до нових форм соціальної взаємодії і, в деякій мірі, формують особистість. Зазначимо, що віртуальні реальності можуть використовуватись з метою маніпулювання свідомістю людей, отже цей процес не повинен залишатися некерованим.
Информационная культура личности
Когнитивный уровень
(знания, умения)
1. Интернет-грамотность
2. Навыки обращения с информацией:
· умение организовать поиск необходимой информации;
· умение работать с отобранной информацией: структурировать, систематизировать, обобщать, представлять в виде, понятном другим людям;
· умение общаться с другими людьми с помощью современных средств информатики.
· Эмоционально-ценностный уровень
(установки, оценки, отношения)
1. Содержание информационных потребностей и интересов.
2. Мотивы обращения к различным источникам информации и связанные с этим ожидания.
3. Предпочтительность каналов получения необходимой информации.
4. Cтепень удовлетворения информационных потребностей, самооценка информационной компетентности.
5. Отношение к девиантному поведению в Интернет.
Поведенческий уровень
(реальное и потенциальное поведение)
1. Способы поиска и каналы получения необходимой информации.
2. Интенсивность обращения к различным источникам информации и их характеристика.
3. Применение полученной информации в различных сферах своей деятельности.
4. Способы распространения новой информации.
5. Степень включенности в Интернет-сообщество.
6. Формы деятельности в Интернет.
В 90-х годах XX века в США и странах Западной Европы появился ряд концепций информационной грамотности, под которой понимается способность человека идентифицировать потребность в информации, умение ее эффективно искать, оценивать и использовать.
В развитие концепции информационной грамотности внесли большой вклад Американская библиотечная ассоциация (ALA) и Международная федерация библиотечных ассоциаций и учреждений (IFLA).
В 2002 году в ходе 68-й сессии Генеральной конференции и Совета ИФЛА было объявлено о создании Секции по информационной грамотности, задачей которой стало выявление стандартов информационной грамотности, сформировавшихся в разных библиотеках и странах, и создание международного стандарта по информационной грамотности.
В 2006 году в рамках Всемирного библиотечного и информационного конгресса – 72-й сессии Генеральной конференции и Совета ИФЛА – прошел Открытый форум ЮНЕСКО, на котором было объявлено о создании стратегического альянса между ИФЛА и ЮНЕСКО для реализациирешений Всемирного саммита по информационному обществу (WSIS), в том числе – решения проблем информационной грамотности.
В 2006 году вышло в свет «Руководство по информационной грамотности для образования на протяжении всей жизни», подготовленное Председателем Секции по информационной грамотности ИФЛА Хесусом Лау, в которой обобщается и анализируется гигантский массив знаний по данной проблематике, накопленный Секцией за время ее работы.
Существуют и широко используются в популярной и специализированной литературе ряд родственных, но не синонимичных информационной грамотности понятий, среди которых «компьютерная грамотность» (computer literacy), медиаграмотность (media literacy) и «информационная компетентность» (information competence).