 |
|
Ситуаційні завдання
Ситуаційне завдання 1.
1. Визначте виробничу собівартість по виготовленню цегли за березень.
Калькуляція (умовна)
На березень 2007 року
Шифр показників – Цегла____________
(повне найменування продукції, виробу)
Договірна (відпускна) ціна за партію продукції 15 960 грн.
Валовий випуск – 5 000 шт.
Виробниче підприємство – Силікатник, Дог. №62 від 16.03.07р.
(замовник, договір №, дата укладання)
| № з/п | Найменування статей калькуляції | Одиниця виміру | По об’єктах калькулювання №1 | ||||
| На випуск (5 тис. шт.) | На одиницю | ||||||
| К-сть | Ціна, грн. | Сума, грн. | К-сть | Сума, грн. | |||
| Найменування та матеріали | т | ||||||
| Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи та послуги виробничого характеру, отримані від сторонніх підприємств та організацій | кг | ||||||
| Паливо та енергія на технологічні цілі | л | 9,5 | |||||
| Повернені відходи (віднімаються) | кг | 3,2 | |||||
| Основна заробітна плата робітників | грн. | 0,2 | |||||
| Додаткова заробітна плата робітників | грн. | - | - | ||||
| Відрахування на соціальне страхування | грн. | - | - | ||||
| Витрати на утримування та експлуатацію обладнання (в т.ч. амортизація) | грн. | - | - | ||||
| Загальновиробничі витрати | грн. | - | - | ||||
| Збиток від браку | грн. | - | - | ||||
| Інші виробничі витрати | грн. | - | - | ||||
| Попутна продукція (віднімається) | т/грн. | 1,4 | |||||
| Виробнича собівартість (сума строк (01 / 03) – 04 + (05 / 11) – 12) | грн. | - | - |
Тема 3. Бухгалтерський баланс
Мета роботи: Засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання про бухгалтерський баланс.
План вивчення теми:
1. Поняття бухгалтерського балансу.
2. Бухгалтерський баланс як засіб узагальненого відображення активів, капіталу, зобов’язань підприємства.
3. Побудова і зміст балансу: актив і пасив, розділи балансу, статті балансу.
4. Тотожність активу і пасиву бухгалтерського балансу та його обґрунтування.
5. Валюта балансу, періодичність його складання та подання.
6. Значення балансу.
7. Типи господарських операцій та зміни в балансі, викликані господарськими операціями.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Основною формою фінансової звітності являється баланс.
Бухгалтерський баланс – це звіт про фінансово-майновий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал, в єдиному грошовому вимірнику. Як правило, баланс складається на останній день звітного періоду.
Нормативним документом, який визначає зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття його статей, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, який затверджений Міністерством фінансів України 31 березня 1999 року № 87.
Бухгалтерський баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом,показують складі розміщення господарських засобів підприємства, а в правій, що називається пасивом, - власний капітал, забезпечення та зобов’язання підприємства.
Схематично бухгалтерський баланс можна зобразити так:
Баланс
| Актив | Сума | Пасив | Сума |
| Склад і розміщення господарських засобів підприємства | Власний капітал, забезпечення та зобов’язання підприємства |
Актив і пасив балансу складається з окремих статей, кожна з яких відображає величину певного економічного однорідного виду майна або його джерел.
Статті бухгалтерського балансу, в свою чергу, об’єднуються в економічно однорідні групи майна та джерел його утворення –розділи.У бухгалтерському балансі підприємства виділено три розділи активу і п’ять розділів пасиву.
У першому розділі активу бухгалтерського балансу подають дані про наявність необоротних активів підприємства (нематеріальні активи, основні засоби, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції тощо).
У другому розділі активу балансу наводять дані про оборотні активи підприємства (виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію товари, грошові кошти та їх еквіваленти, поточну дебіторську заборгованість, поточні фінансові інвестиції тощо.)
У третьому розділі активу дають інформацію про суму витрат майбутніх періодів. У складі витрат майбутніх періодів записують витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належить до наступних звітних періодів (витрати на освоєння нових виробництв і агрегатів, сплачені авансом орендні платежі, оплата страхового поліса, передплата на періодичні та довідкові видання тощо).
У першому розділі пасиву фіксують дані про наявність власного капіталу підприємства.
При визначенні підсумку власного капіталу (першого розділу пасиву балансу) від суми всіх статей віднімають суму непокритих збитків, неоплаченого капіталу (суму заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу та вилученого капіталу (фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, вилучених товариством у його учасників).
У другому розділі пасиву балансу дають інформацію про склад забезпечень наступних витрат і платежів, які нараховані у звітному періоді (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.
У третьому розділі пасиву балансу дають інформацію про довгострокові зобов’язання підприємства. До них належать довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання та інші довгострокові пасиви.
У четвертому розділі пасиву балансу подають дані про поточні зобов’язання підприємства (короткострокові кредити банків, векселі видані, кредиторську заборгованість, поточні зобов’язання за розрахунками тощо).
У п’ятому розділі пасиву бухгалтерського балансу записують інформацію про суму доходів майбутніх періодів (одержані авансові платежі за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи тощо).
Загальні підсумки активу і пасиву балансу повинні бути рівні між собою, тобто сума активів підприємства повинна дорівнювати сумі власного капіталу підприємства та його зобов’язань. Це обов’язкова умова правильності його складання.
Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображено у вартісному вимірнику одне і те саме майно підприємства, тільки згруповане за різними ознаками: в активі – за складом і розміщенням, в пасиві – за джерелами утворення і цільовим призначенням.
Підсумок активу не може бути більшим або меншим за підсумок пасиву, оскільки загальна вартість майна підприємства завжди повинна дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких воно утворене. Це є основною властивістю балансу: підсумок активу повинен дорівнювати підсумку пасиву. Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених в облікових записах або при складанні самого балансу.
Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями
У результаті господарських операцій засоби підприємства і джерела їх формування зазнають змін, переходять з однієї форми в іншу, збільшуються або зменшуються. Це призводить до змін у балансі: розміри одних статей балансу збільшуються, інших зменшуються, або одночасно збільшуються (чи зменшуються) статті активу (А) та пасиву (П). При цьому підсумки всіх видів засобів та їх джерел неодмінно залишаються рівними між собою.
Всі господарські операції за характером змін, які вони вносять у баланс, поділяються на 4 типи.
1. До першого типу відносяться операції, які спричиняють переміщення засобів з однієї статті до іншої і знаходяться в активі балансу.
Наприклад: для задоволення господарських потреб одержано й оприбутковано в касу підприємства готівку з поточного рахунку в банку – 40 000 грн. Що відбулося? Кількість коштів на рахунку в банку зменшилась, а в касі – збільшилась. Значить, мало місце перегрупування засобів в межах статей активу; підсумок активу не змінився, рівність А = П збереглась.
Прикладам операцій першого типу можуть бути такі:
§ частину виробничих запасів використано на потреби виробництва;
§ кошти від дебіторів надійшли на поточний рахунок в банку;
§ надлишок готівки з каси повернуто на поточний рахунок в банку;
§ в результаті завершення виробничого процесу одержано готову продукцію.
2. До другого типу господарських операцій відносять такі операції, які спричиняють переміщення джерел з однієї статті пасиву до іншої.
Наприклад: частину нерозподіленого прибутку використано на збільшення статутного капіталу – 30 000 грн.
Що відбулося? Сума нерозподіленого прибутку зменшилась, а сума статутного капіталу збільшилась. Отже, мало місце перегрупуванню джерел за їх призначенням, зміни відбувались лише в статтях пасиву; підсумок пасиву залишився незмінним, рівність А = П збереглась.
Прикладами операцій другого типу можуть бути такі:
§ погашено заборгованість перед постачальником за рахунок довгострокового кредиту банку;
§ частину нерозподіленого прибутку використано на збільшення резервного капіталу;
§ збільшено розмір статутного капіталу за рахунок резервного капіталу.
3. До третього типу відносяться операції, які одночасно торкаються статей активу і пасиву балансу, збільшуючи їх одну й ту ж суму.
Наприклад: одержано від постачальника й оприбутковано на складі пальне (виробничі запаси) – 14 000 грн.
Що відбулося? Кількість виробничих запасів на складі збільшилась, але одночасно збільшилась і заборгованість підприємства перед постачальниками. Отже, відбулось збільшення однієї статті активу (виробничі запаси) й однієї статті пасиву (заборгованість перед постачальниками), але, оскільки збільшення активу і пасиву відбулась на одну й ту ж суму, рівність А = П зберігається.
Прикладами операцій третього типу можуть бути такі:
§ на поточний рахунок надійшли кошти одержаного довгострокового кредиту банку;
§ нарахована заробітна плата працівникам підприємства;
§ одержано від постачальника основні засоби;
§ на поточний рахунок в банку надійшли кошти від різних кредиторів.
4. До четвертого типу відносяться операції, які одночасно торкаються статей активу і пасиву балансу, зменшуючи їх одну й ту ж суму.
Наприклад: з поточного рахунка перераховано кошти в погашення заборгованості по довгостроковому кредиту банку – 20 000 грн.
Що відбулося? Кількість коштів на поточному рахунку в банку зменшилась, але одночасно зменшилась і заборгованість по довгострокових кредитах банку. Отже, відбулось зменшення однієї статті активу й однієї статті пасиву балансу, але, оскільки зменшення в активі й пасиві балансу відбулось на одну й ту ж суму, рівність А = П збереглась.
Прикладами операцій четвертого типу можуть бути такі:
§ виплачено заробітну плату працівникам підприємства;
§ з поточного рахунка в банку перераховано постачальникам за одержане пальне;
§ в рахунок погашення заборгованості перед різними кредиторами їм передано запасні частини
§ погашено заборгованість перед бюджетом.
Розглянувши всі чотири типи операцій, можна зробити такі висновки:
1. Усі господарські операції за характером змін можна віднести до чотирьох типів. Ці зміни можна відобразити формулами:
І тип – А + О – О = П;
ІІ тип – А = П + О – О;
ІІІ тип – А + О = П + О;
ІУ тип – А – О = П – О.
2. Рівність між підсумками активу й пасиву балансу зберігається після будь-якої операції.
3. Кожна господарська операція вносить зміни не менше ніж до 2-х статей балансу (це впливає з принципу подвійного запису).
4. Якщо господарська операція торкається одночасно статті активу і пасиву, підсумок активу та пасиву змінюється (відповідно, збільшується або зменшується) на одну і ту ж суму (операції ІІІ і ІУ типів). Ті операції, які визивають тільки перегрупування у активі (І тип) чи зміни їх джерел в пасиві балансу (ІІ тип) на підсумок балансу не впливають. Рівність А = П завжди зберігається (операції ІІІ і ІУ типів).
Рис. 3.1 Класифікація первинних бухгалтерських документів по суті
Рис. 3.2 Класифікація первинних документів затверджуються податковим законодавством
Рис. 3.3 Класифікація бухгалтерських документів за термінами зберігання
Первинні документи дуже різноманітні за призначенням, змістом, формою. Порядок їхнього складання (заповнення бланків, форм) регламентується відповідними нормативними актами. Разом із тим є цілий ряд вимог, що однакові для всіх первинних документів і обов'язкові для виконання всіма суб'єктами господарювання. Ці вимоги викладені в ст. 9 Закону про бухгалтерській облік і в Положенні № 88.
У п. 1 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік визначений момент складання первинних документів.Вони повинні бути складені:
- під час здійснення господарської операції;
- безпосередньо після закінчення господарської операції.
Відповідно до Положення № 88 записи в первинних документах можуть бути виконані певним способом:
- темним чорнилом;
- кульковими ручками;
- за допомогою друкарських машинок, принтерів, інших засобів.
Не може вважатися первинним документом бухгалтерського обліку і "документ", отриманий по факсу, оскільки він повинен бути заповнений ручним чи механізованим способом – безпосередньо.
Виправлення помилок, допущених у первинних документах, здійснюється коректурним способом, правила якого передбачають:
1) закреслити помилкову цифру чи текст однією лінією, щоб можна було прочитати раніше написане;
2) правильний запис виконати над закресленим;
3) порядок із виправленим записом зробити напис "виправлено" і розписатися за виправлення особам, які підписали документ, з вказівкою дати.