 |
|
Канальна та безканальна вентиляція
Системи вентиляції для переміщення повітря мають або розгалужену мережу повітроводів (канальні системи), або канали (повітроводи) відсутні. Наприклад, при розміщенні вентиляторів у стіні, перекритті, при природній вентиляції тощо (безканальні системи).
Обладнання для вентиляційних систем
Системи вентиляції складаються з груп різноманітного устаткування.
1. Вентилятори – осьові, радіальні, діаметральні.
2. Вентиляторні агрегати: канальні і стельові.
3. Вентиляційні прилади: припливні, витяжні, припливно-витяжні.
4. Повітряно-теплові завіси.
5. Шумоглушники.
6. Повітряні фільтри.
7. Повітронагрівачі: електричні, водяні.
8. Повітроводи: металеві, метало пластикові, неметалеві, гнучкі і напівгнучкі.
9. Запірні і регулюючі пристрої: діафрагми, повітряні і зворотні клапани.
10. Повітророзподільники і регулюючі пристрої повітровиведення: грати, щілинні повітророзподільні пристрої, плафони, насадки з форсунками, перфоровані панелі.
11. Теплова ізоляція.
Проектування вентиляції виробничих приміщень
При проектуванні вентиляції виробничих приміщень необхідно правильно вибрати систему вентиляції. Її вибір залежить від технологічного устаткування, його розташування і властивостей шкідливих речовин, що виділяються.
Для ефективної роботи системи вентиляції важливо, щоб ще на стадії проектування були виконані наступні технічні і санітарно-гігієнічні вимоги.
1) Кількість припливного повітря повинна відповідати кількості повітря, що вилучається (витяжки); різниця між ними повинна бути мінімальна.
У деяких випадках необхідно так організувати повітрообмін, щоб одна кількість повітря обов'язково була більше іншої. Наприклад, при проектуванні вентиляції двох суміжних приміщень, в одному з яких виділяються шкідливі речовини, кількість повітря, що вилучається з цього приміщення, повинна бути більше, ніж кількість припливного повітря, в результаті чого в приміщенні створюється невелике розрідження.
2) Припливні і витяжні системи в приміщенні повинні бути правильно розміщені. Свіже повітря необхідно подавати до тих частин приміщення, де кількість шкідливих речовин мінімальна, а вилучати, де викиди максимальні.
3) Система вентиляції не повинна викликати переохолодження або перегріву працівників.
4) Система вентиляції не повинна створювати шум на робочих місцях, що перевищує гранично допустимий рівень.
5) Система вентиляції повинна бути електро-, пожарно- і вибухонебезпечна, проста у використанні, надійна в експлуатації та ефективна.
ВИСНОВОК
Людина хоче жити і працювати не просто в теплому приміщенні, але й у комфортних умовах. Стосовно повітряного середовища це поняття включає: температуру, вологість і швидкість руху повітря. Саме правильне поєднання цих параметрів дозволяє людині почувати себе комфортно. Велике значення має також склад повітря. Під час дихання людей у приміщенні зменшується вміст кисню і збільшується концентрація вуглекислого газу й інших шкідливих домішок. Збільшується також і вологість повітря.
Яким способом можна зберегти в приміщеннях добру якість повітря? Тільки за допомогою вентилювання: організації постійного контрольованого повітрообміну - впускання в приміщення свіжого повітря з вулиці, що змішується з брудним повітрям і, йдучи у витяжні вентиляційні канали, виводить з нього надлишки води, вуглекислий газ, небажані домішки й запахи.
Це називається – вентиляція.