 |
|
Послідовність виконання роботи
1. Ознайомитись з конструкцією кабелів і кабельних ліній.
2. Ознайомитись з методами визначення пошкоджень в кабельних лініях.
3. Зібрати схему визначення місця пошкодження кабельної ліній за петлевим методом (рис. 2.2).
4. Провести вимірювання згідно методики п. 2.5.
5. На основі вимірювань за формулами (2.6)-(2.9) визначити місце пошкодження лінії.
6. Проаналізувати результати вимірювань. Зробити висновки.
Зміст звіту
1. Номер роботи.
2. Тема роботи.
3. Мета роботи.
4. Послідовність виконання роботи.
5. Короткий опис загальних відомостей.
6. Схеми.
7. Висновки по роботі.
Контрольні запитання
1. В яких випадках застосовуються кабельні лінії? Їх переваги та недоліки.
2. Які існують кабелі? Назвіть їх основні елементи.
3. Назвіть основні елементи кабелів до 1000 В і вище 1000 В.
4. Розшифруйте марки кабелів СБГ-10, ЦСБГ-10, АОСБГ-20, АОСК-35.
5. Які існують методи визначення характеру і пошуку місця пошкодження кабельних ліній?
6. Назвіть умови вибору і перевірка кабелів.
7. Як можна використати міст постійного струму для пошуку місця пошкодження кабельних ліній?
Лабораторна робота № 3
Надійність систем електропостачання.
Джерела безперебійного живлення.
Мета роботи
1. Ознайомитись з категоріями електроспоживачів за надійністю електропостачання.
2. Ознайомитись з класифікацією джерел безперервного живлення, особливостями застосування кожної з категорій.
3. Ознайомитись основними критеріями вибору джерела безперебійного живлення|харчування|.
4. Засвоїти практичні способи реалізації систем безперервного живлення.
Тривалість заняття
Тривалість лабораторної роботи складає 4 години.
Обладнання, матеріали та інструменти
Стенд, кнопки керування, магнітні пускачі, контактори, провідники, теплові реле, методичні вказівки.
Місце проведення заняття
Лабораторна робота проводиться в лабораторії електропостачання 1ма.
Загальні відомості
Надійністю електропостачання називають здатність системи електропостачання забезпечувати споживачів електроенергією хорошої якості, без “провалів” напруги та не допускати аварійних перерв в електропостачанні.
Вимоги щодо надійності електропостачання можна звести до вказівок про допустиму тривалість аварійної перерви електропостачання та кількість незалежних джерел живлення.
Згідно ППЕ всі електроприймачі поділяються на три категорії за надійністю електропостачання.
До першої категорії відносяться електроприймачі, перерва в електропостачанні яких може спричинити: небезпеку для життя людей, значні збитки народному господарству, пошкодження коштовного обладнання, масовий брак продукції, розлад складного технологічного процесу, порушення функціонування особливо важливих елементів комунального господарства. До цих електроприймачів відносять, наприклад, сталеплавильні печі, обладнання металургійного виробництва, шахтні вентилятори та насоси, установки хімічної промисловості тощо. Електропостачання їх повинно забезпечуватись від двох незалежних джерел, що резервують одне одного. Перерва в електропостачання при аварії на одному з них допускається на час автоматичного відновлення живлення.
Зі складу цієї категорії виділяють особливу групу електроприймачів, неперервна робота яких необхідна для безаварійної зупинки виробництва з метою запобігання загрози для життя людей, пожеж, вибухів, пошкодження коштовного основного обладнання. Серед електроприймачів першої категорії можуть зустрічатись відповідальні установки, які вимагають неперервного живлення (окремі ЕОМ, системи автоматизованого керування виробництвом, устави зв’язку тощо). В цих випадках передбачаються автономні джерела, як правило, відносно невеликої потужності, або спеціальні накопичувачі енергії.
До другої категорії відносять електроприймачі, перерва в електропостачанні яких може спричинити масовий недовипуск продукції, масовий простій робітників, механізмів і промислового транспорту, порушення нормальної діяльності значної кількості міських та сільських жителів. Ці електроприймачі також повинні живитися від двох незалежних джерел живлення, але тривалість аварійної перерви електропостачання допустима на час, необхідний для увімкнення резервного живлення діями чергового персоналу або виїзної оперативної бригади. Типовим прикладом таких електроприймачів можна вважати електроприймачі технологічного обладнання масового виробництва.
До третьої категорії відносяться електроприймачі, які не належать до двох попередніх категорій. Це електроприймачі складів, ремонтних та допоміжних цехів підприємств, електропостачання їх може забезпечуватись від одного джерела при умові, що перерва в електропостачанні, яка необхідна для ремонту або заміни пошкодженого обладнання систем електропостачання, не перевищує одну добу.
Для підвищення надійності електропостачання розімкнені мережі резервують (рис. 3.1). Наприклад, при порушенні електропостачання споживачів вмикають резервні перемички, які в нормальному режимі роботи мережі були розімкненими (на рис. 3.1, а, б вони показані штриховими лініями), чи вмикається, наприклад, секційний вимикач ВС2 в кінці двоколової лінії (рис. 3.1, в), який в нормальному режимі роботи лінії був вимкненим.
Рис. 3.1. Схеми резервованих розімкнених мереж
а – з двома джерелами живлення; б – з одним джерелом живлення;
в – з секційними вимикачами
Замкненими мережами називають мережі, споживачі яких отримують живлення не менше, як з двох боків.
Простими замкненими мережами є мережі з двобічним живленням і кільцеві мережі (рис. 3.2, а, б). Складна замкнена мережа характеризується наявністю двох або більше замкнених контурів (рис. 3.2, в). Складні замкнені мережі можуть мати необмежену кількість джерел, десятки і навіть сотні замкнених контурів
У замкнених мережах вимкнення будь-якої лінії не спричинює перерви електропостачання споживачів, тому ці мережі характеризуються підвищеною надійністю електропостачання. До замкнених належать районні мережі, які утворюють замкнені контури. Місцеві мережі, як правило, є розімкненими.
Рис. 3.2. Схеми замкнених мереж
а – мережа з двобічним живленням; б – кільцева мережа;
в – складна замкнена мережа
Незважаючи на те, що при генерації електроенергії, напруга може|напруження| мати відмінні характеристики, в той момент, коли|у той момент , коли| електроживлення досягає споживача, його якість далека від ідеальної. Більшість типів спотворень якісних показників електроенергії неприпустима, наприклад, відхилення величини або форми напруги|напруження| та коливання|вагання| частоти, що може спричинити непоправні| втрати, спричинені|спричиняти| пошкодженням|ушкодженням| устаткування|обладнання|. Зазвичай|звично| і фінансові наслідки цього можуть бути досить істотними|суттєвими|, впливаючи не лише|не те що| на поточне виробництво, але|та|, що є|з'являється| серйознішим, і на розвиток підприємства, яке зазнало збитків. Це за умови відсутності травматизму та людських жертв.
Зникнення напруги|напруження| для споживачів|устроїв| певної категорії може бути фатальною: медичні системи життєзабезпечення потребують постійної роботи комплексу пристроїв|устроїв|, і вимоги до їх живлення|харчування| дуже суворі|суворі|; системи банківського захисту і охоронні системи; системи екстреного зв’язку та передачі інформації.
Окрім того, слід враховувати зношеність енергосистеми, що особливо відчутна в сільській місцевості з наявністю незрозумілої форми коливань, що проникають|проникні| з|із| розеток.
Не намагаючись|пробувати| змальовувати картини в дусі “Україна у тьмі|пітьмі|”, можна з|із| упевненістю, заснованою на досвіді|досліді| (особливо зим 90-х років), прогнозувати|пророчити| значні перевантаження ще діючих електростанцій, і, як наслідок, пониження напруги|напруження| і частоти, вимкнення – як аварійні внаслідок перевантажень, так і “планові”.
Окрім типово “сільськомісцево-зимових” проблем з|із| електрикою існують і “цілорічні” – це випадкові вимкнення, “кидки” та “просіли”, спричинені|спричиняти| ввімкненням|приєднанням| енергомістких споживачів і головний|чільний| ворог електронної техніки – дуже потужні|могутні| і дуже короткі за тривалістю імпульсні сплески напруги|напруження|.
Беручи до уваги все вищенаведене і те, що сучасне електронне устаткування|обладнання| досить дороге і найбільш схильне до згубного впливу перешкод за вхідною напругою|напруженню|, в деяких випадках виникає необхідність захистити це устаткування|обладнання| від факторів подібного впливу.
Найбільш ефективним способом захисту від неприємностей|прикрощів|, що “постачаються” разом з енергією з|із| електричної мережі|сіті| (якщо в цій мережі|сіті| в даний момент взагалі що-небудь знаходиться) є|з'являється| впровадження комплексної системи безперебійного і автономного електроживлення. Це такі ж вкладення у безпеку і добробут, як сейф, особиста|особова| охорона і броньований лімузин.
Зазвичай|звично| такі системи складаються з пристроїв|устроїв| для забезпечення безперебійного живлення|харчування| електронного устаткування|обладнання| (|змінного або постійного струму|току|), пристроїв|устроїв| стабілізації напруги|напруження| для промислового устаткування|обладнання|, автономних електростанцій (дизель-генераторів, вітрогенераторів|, сонячних батарей), систем комутації (АВР, щити розподільні) і кабельних мереж|сітей|.
Архітектура системи і конкретний склад устаткування|обладнання| визначаються для кожної конкретної задачі|задачі|.