Главная | Обратная связь

Приліпка Олександра Дмитровича

Голові Комітету з питань правової політики та правосуддя

Народному депутату України Верховної Ради України VIII скликання

Князевичу Руслану Петровичу

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5

Приліпка Олександра Дмитровича

 

Шановний Руслане Петровичу!

 

19 січня 2015 року Народним депутатом України VIII скликання Лапіним Ігорем Олександровичем зареєстровано Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (щодо статусу і гарантій адвокатської діяльності та формування органів адвокатського самоврядування) 1794 від 19.01.2015 р.

У зв’язку з чим, в рамках обговорення, хочу висловити деякі зауваження до даного законопроекту, що суперечать, на мою думку, вимогам законодавства України та порушують конституційні права громадян України.

Щодо внесення змін до п. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Автором пропонується наступна редакція – «1. Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту (ступінь вищої освіти «магістр»), володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше п’яти років, з яких три роки на посаді помічника адвоката, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Не зрозуміла залишається позиція автора щодо обов’язкового стажу на посаді саме помічника адвоката!?

Як відомо, держава гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності (частина друга статті 43 Конституції України).

Також, як неодноразово зазначалося, що відповідно до п. 10 Основних положень про роль адвокатів, прийнятих VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам 1 серпня 1990 року, «обов'язком урядів, професійних асоціацій адвокатів і навчальних інститутів є забезпечення відсутності дискримінації при допущенні осіб до адвокатської практики або до продовження практики за ознаками раси, кольору шкіри, статі, етнічного походження, релігії, політичних та інших поглядів, наявності власності, місця народження, економічного або іншого становища».

Чому слідчі, працівники органів прокуратури, юрисконсульти державних підприємств та інших установ чи організацій, для отримання свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльності зобов’язані йти працювати на середню заробітну плату в 1300 – 1500 грн. на місяць, протягом трьох років? Чим керувався та що брав до уваги народний депутат Лапін І.В., коли дійшов до висновку, що саме праця на посаді помічника адвоката, за заробітну плату яка лише інколи перевищує 2000 грн., можливо здобути необхідний стаж і досвід та підвищити якісний рівень здійснення представництва інтересів громадян, підприємств, установ та організацій у судах при розгляд цивільних, господарських, адміністративних справа та справ про адміністративні правопорушення?

При залишенні даної норми в запропонованій автором редакції, я вважаю, висококваліфіковані юристи, які на даний час працюють на посадах, дохід яких перевищує розмір доходу помічника адвоката, не зможуть дозволити собі отримати свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, так як «на їхніх плечах» лежить ще й обов’язок щодо забезпечення достатнього життєвого рівня для себе і своєї сім'ї.

Щодо внесення змін до ст. 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Автор пропонує наступну редакцію:

1. Стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Стажування здійснюється на безоплатній основі протягом двох років під керівництвом адвоката за направленням ради адвокатів регіону.

2. Стажистом адвоката може бути особа, яка на день початку стажування має дійсне свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Положення щодо стажування у вільний від основної роботи час стажиста – взагалі виключене.

Як зазначає сам автор, стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність.

Не зрозуміло наступне, за 6 місяців не можливо визначити чи готовий стажист самостійно здійснювати адвокатську діяльність?

Враховуючи те, що норму, яка дозволяла проходити стажування у вільний від роботи час скасовано, «кандидату в адвокати» на протязі двох років необхідно працювати в нічні зміни, або два роки, ніде не працюючи, безкоштовно стажуватися у досвідченого адвоката. Та я маю сумніви, що роботодавець захоче чекати два роки поки його робітник пройде стажування, чи адвокат захоче стажувати особу, яка успішно скала екзамен, у вечірній чи нічний час!

На даний момент стажування практично є прикритим інструментом закриття доступу до професії та комерціалізації діяльності по організації стажування. Висока та нічим не обґрунтована вартість стажування фактично «закриває дорогу» молодим спеціалістам у виборі такої професії як адвокат.

Однак, якщо навіть при даній редакції щодо стажування якимось чином можливо його пройти, а саме, зібрати та відкласти необхідну суму, то при редакції, яка пропонується автором, проходження стажування просто стане не можливим! Задайтесь питанням, хто на даний час, зможе дозволити собі таку розкіш, як бути безробітним або працювати на безоплатній основі на протязі двох років?

В цій же статті, в редакції Закону яка чинна на даний час, міститься положення щодо звільнення від стажування. А саме зазначено, що від проходження стажування звільняються особи, які на день звернення із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки. Автор законопроекту, також пропонує його виключити.

Стажування, це фактично і є дублювання роботи помічника адвоката. Який сенс даного стажування для особи, яка працює чи працювала на посаді помічника адвоката? Єдине логічне пояснення – це звуження кола осіб, які зможуть отримати право на зайняття адвокатською діяльністю. Що призведе фактично до монополізму даного ринку, значного збільшення вартості юридичних послуг для населення та збільшення прибутку уже діючих адвокатів.

Я розумію, що автор Законопроекту, на момент обрання в Народні депутати України, займався адвокатською діяльністю. Погоджуюсь, що кожна свідома людина прагне до збільшення своїх прибутків. Однак, при написанні та прийнятті Законів, необхідно враховувати та поважати конституційні права інших, простих людей.

На підстави вищевикладеного, прошу Вас надати можливість тисячам громадян України реалізувати своє право вільно обирати собі професію, яке передбачене ст. 43 Конституції України та врахувати вищевказані зауваження при обговоренні та прийнятті Проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (щодо статусу і гарантій адвокатської діяльності та формування органів адвокатського самоврядування) 1794 від 19.01.2015 р.

Відповідь прошу направити також на електронну адресу рrilipko_s@mail.ru