 |
|
Змістовний модуль 2. Бухгалтерський баланс.
1. Бухгалтерський баланс, його зміст і значення.
2. Види балансів.
3. Структура балансу.
4. Оцінка статей балансу.
5. Основні вимоги до складання балансу.
6. Типи господарський операцій і їх вплив на бухгалтерський баланс.
1.Бухгалтерський баланс – спосіб економічного групування та узагальнення відображення у грошовому вимірнику наявних господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату. Особливістю бухгалтерського балансу є рівність між загальною вартістю господарських засобів і джерел їх утворення.
Зміст, форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».
Зміст бухгалтерського балансу складають такі його характеристики:
- повнота охоплення сукупності всіх господарських процесів підприємства:
- здійснення економічно обґрунтованого групування господарських процесів:
- відображення зв’язків між господарськими явищами з додержанням типової кореспонденції рахунків.
Значення балансу:
· Це основа бухгалтерської звітності про результати господарської та фінансової діяльності підприємства за певний період.
· Основне джерело інформації про майновий і фінансовий стан суб’єктів господарювання.
· Інформаційна база для податкових органів, кредитних установ і органів державного управління майном.
· Інформаційне забезпечення для фінансового планування підприємства, контролю грошових потоків відповідно до отриманого прибутку.
2.Баланси класифікують за:
1. Джерелами складання:
- інвентарні – складаються на підставі повного опису інвентарю і є скороченим варіантом балансу;
- книжкові – складаються на підставі запису в книгах без підтвердження інвентаризації, тому їх називають попередніми або пробними;
- генеральний – є синтезом інвентарного та книжкового балансів і складається за рік на підставі інвентаризаційного опису та попереднього балансу.
2. За термінами складання:
- вступні – складаються на час створення підприємства;
- операційні – складаються протягом року й відображають окремі аспекти діяльності підприємства;
- ліквідаційні – складаються на час ліквідації підприємства.
3. Залежно від обсягів даних:
- прості – баланси підприємств, які не мають структурних підрозділів або філій;
- складні – баланси підприємств, які мають структурні підрозділи;
- зведені – баланси підприємств, які мають філії.
4. За змістом:
- сальдові – містять тільки залишки по рахунках і характеризують майновий стан господарства на певну дату;
- оборотні – баланси, які, крім залишків по рахунках, містять обороти по дебету і кредиту цих рахунків;
- результативні – баланси доходів і витрат або прибутків і збитків, які дають змогу визначити чистий прибуток або чистий збиток;
- проміжні – баланси, що складаються на будь-яку дату залежно від потреби;
- шахові – баланси, які, крам залишків по рахунках, містять кореспонденції по цих рахунках;
- порівняльні – баланси, в яких порівнюються статті звітного балансу з відповідними статтями балансу за попередній період.
5. За формою:
- повні;
- скорочені.
3. Форма і склад статей бухгалтерського балансу визначаються Національним положенням (стандартом) 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» і наводяться у додатку 1 до цього П(С)БО.
У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства. Для окремого відображення у балансі господарських засобів і джерел їх утворення баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. Ліва частина балансу, в якій відображаються господарські засоби (активи), - називається актив, а права частина, в якій відображаються зобов’язання та власний капітал, - пасивом.
Активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Актив відображається у балансі за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена.
Зобов’язання відображається в балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.
Актив балансу складається з трьох розділів:
1. Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.
2. Оборотні активи – гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
3. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття.
Пасив містить чотири розділи:
1. Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.
2. Довгострокові зобов’язання і забезпечення – зобов’язання, що не належать до поточних.
3. Поточні зобов’язання і забезпечення – зобов’язання, що будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців від дати балансу.
4. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та группами вибуття.
Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.
Підсумки активу та пасиву називають валютою балансу. А = П
А = Зобов’язання (З) + Власний капітал (ВК)
ВК = А + З
4.Однорідні види засобів і джерел їх утворення відображають у балансі окремим рядком, що має назву стаття балансу – це показник, який відображає величину певного економічно однорідного виду засобів, джерел їх утворення та коштів у грошовому вираженні на певну дату. Грошове вираження називають оцінкою статті. Оцінку статей балансу регламентовано ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідним П(С)БО.
Основні засоби оцінюються за первісною вартістю, але показуються в балансі за первісною й залишковою вартістю, знос показується окремою статтею.
Нематеріальні активи подаються в балансі за первісною вартістю та залишковою вартістю з урахуванням накопиченої амортизації.
Фінансові вкладення оцінюються в балансі за фактичними витратами на їх придбання.
Виробничі запаси та готова продукція оцінюються в балансі за фактичною собівартістю.
5. Вимоги, що висуваються при складанні балансу:
1. Своєчасність балансу – складання та подання балансу за призначеним у належний термін.
2. Повнота балансу – відображення в ньому стану майна всіх структурних підрозділів, відділів, філій, що входять до складу підприємства.
3. Об’єктивність балансу – вірогідність балансу, що базується на даних поточного бухгалтерського обліку.
4. Реальність балансу – відповідність його статей дійсності.
5. Наступність балансу – зв’язок звітного балансу з попередніми балансами за формою, будовою, змістом, відповідністю кореспонденції та оцінки.
6. Точність балансу – відповідність показників балансу показникам інших звітних форм.
7. Ясність балансу – доступність для розуміння не тільки особами, що його складали та підписували, а й усіма спеціалістами, які його вивчатимуть.
6. Усі господарські операції на підприємстві зумовлюють зміни в балансі. Існує чотири типи таких змін.
Перший тип – зміни, що відбуваються всередині активу балансу (одна стаття збільшується, а інша зменшується на одну й ту ж суму), тобто змінюється лише структура господарських засобів. При цьому підсумок активу балансу не змінюється.
А + а – а = П,
де а – стаття активу балансу.
Другий тип – зміни, що відбуваються всередині пасиву балансу (одна стаття пасиву збільшується, а інша зменшується на одну і ту ж суму), тобто змінюється лише структура джерел господарських засобів. При цьому підсумок пасиву балансу не змінюється.
А = П + п – п,
де п – стаття пасиву балансу.
Третій тип – відбувається одночасне збільшення як господарських засобів (збільшення окремих статей активу балансу), так і джерел господарських засобів (збільшення окремих статей пасиву балансу) на одну і ту ж суму. Отже, валюта балансу залишається рівною.
А + а = П + п
Четвертий тип – відбувається одночасне зменшення господарських засобів (зменшення окремих статей активу балансу), так і джерел утворення господарських засобів (зменшення окремих статей пасиву балансу) на одну і ту ж суму. Валюта балансу залишається однаковою.
А – а = П – п