 |
|
ТЕМА. 12. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ГАЛУЗІ
Особливості юридичної відповідальності в інформаційній галузі. Загальні правопорушення в інформаційній галузі. Адміністративно-правові санкції за порушення інформаційного законодавства. Засоби цивільно-правової відповідальності за правопорушення в інформаційній галузі. Кримїнально-правові санкції за порушення інформаційного законодавства. Особливості застосування інших видів санкцій за правопорушення в інформаційній галузі
Ключові слова:інформація як об'єкт правового захисту, інформаційні правопорушення, об'єкти правопорушень в інформаційних відносинах, види правопорушень, адміністративно-правова відповідальність, кримінальна відповідальність, санкції.
Юридична відповідальність за порушення норм інформаційного законодавства за своїм змістом поняття комплексне.
Підставами застосування юридичної відповідальності є інформаційні правопорушення. Під такими розуміють сукупність передбачених чинним законодавством суспільно небезпечних діянь (дій чи бездіяльності), що посягають на право доступу до інформації, її поширення і зберігання, на право захисту від несанкціонованого поширення та використання, негативних наслідків впливу інформації чи функціонування інфорхмаційних технологій, а також інші суспільно небезпечні діяння, пов'язані з порушенням права власності на інформацію й інформаційні технології тощо.
Вихідними для встановлення юридичної відповідальності є положення ст. 47 Закону України «Про інформацію» та інших норм актів інформаційного законодавства, що передбачають притягнення винних у скоєнні конкретних правопорушень до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законами України,
Водночас інші акти інформаційного законодавства визначають здебільшого лише диспозиції правопорушень без конкретизації відповідних санкцій за вчинення діянь, не визначені чітко також суб'єкти правопорушень тощо,
Загальними правопорушеннями, за вчинення яких винні особи притягаються до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної
інформаційне право України
або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України, визначено:
- необгрунтована відмова від надання відповідної інформації;
- надання інформації, що не відповідає дійсності;
- несвоєчасне надання інформації;
- навмисне приховування інформації;
- примушення до поширення або перешкоджання поширенню чи безпідставна відмова від поширення певної інформації; цензура;
- поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи;
- безпідставна відмова від поширення певної інформації;
- використання і поширення інформації стосовно особистого життя громадянина без його згоди особою, яка є власником відповідної інформації внаслідок виконання своїх службових обов'язків;
- розголошення державної або іншої охоронюваної законом таємниці особою, обов'язком якої є охорона відповідної таємниці;
- порушення порядку зберігання інформації;
- навмисне знищення інформації;
- необгрунтоване віднесення окремих видів інформації до категорії відомостей з обмеженим доступом;
- порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави.
Законодавство України про друковані засоби масової інформації підставами дая юридичної відповідальності у сфері інформаційної діяльності визначає такі правопорушення:
- незаконне вшгу^іення або знищення тиражу чи його частини;
- порушення встановлених законодавством прав журналіста;
- порушення вимог законодавства щодо неприпустимості зловживання свободою діяльності друкованих ЗМІ;
- зловживання правами журналіста;
- одержання свідоцтва про державну реєстрацію шляхом обману; виготовлення, випуск або розповсюдження друкованого засобу масової інформації без його реєстрації або після припиненая його діяльності, ухилення від
КОСТЕЦЬКА Т.А.
перереєстрації чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (спів-засиовників), місцезнаходження редакції;
- порушення порядку вміщення даних, надсилання контрольних примірників;
- порушення права вимоги щодо публікації спростування та порядку його публікації;
- порушення законодавства з питань інтелектуальної власності.
Згідно з Законом України «Про телебачення і радіомовлення» (ст. 71) відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення несуть телерадіоорганізації, провайдери програмної послуги, їх керівники та працівники, інші суб'єкти господарської діяльності, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Міру такої відповідальності та відповідні санкції за правопорушення встановлює суд або у визначених випадках Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
Національна рада може застосовувати санкції до телерадіо-організацій, провайдерів програмної послуги у разі порушення ними вимог закону або ліцензійних умов. Санкціями можуть бути:
- попередження;
- стягнення штрафу;
- подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення.
Рішення про оголошення попередження приймається у разі, коли телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги порушують (умови ліцензії) законодавство вперше.
Штраф стягується, якщо:
- після попередження відповідні порушення не були усунені;
- телерадіоорганізація за час після видачі (продовження) ліцензії вже отримала не менше трьох попереджень;
- провайдер програмної послуги за час після сплати ним попереднього штрафу вже отримав не менше трьох попереджень.
Штраф не накладається, якщо з часу останнього порушення законодавства минуло більше одного календарного року. Розміри штрафів встановлюються Національною радою за погодженням з
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог законодавства. Суми штрафів зараховуються до державного бюджету України.
Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржене в судовому порядку.
Якщо порушення не були усунені після попередження та стягнення штрафу. Національна рада подає до суду справу про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або справу про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги,
У разі порушення вимог законодавства іншими юридичними або фізичними особами Національна рада звертається до суду або до інших органів державної влади для усунення цих порушень у визначеному законодавством порядку.
Особливістю юридичної відповідальності в інформаційній галузі є те, що підстави, умови застосування санкцій, звільнення від відповідальності є предметом регулювання різних галузевих норм права.
Залежно від галузевої належності норм, що встановлюють санкції за конкретні правопорушення в інформаційній галузі, юридичну відповідальність можна поділити на такі види:
адміністративно-правова,
кримінальна,
цивільно-правова,
дисіщтпнарна,
матеріальна та інші,
Адміністративна відповідальність — вид юридичної відповідальності громадян і службових осіб за вчинені ними адміністративні правопорушення.
Адміністративно-правовЕми правопорушеннями визначені, наприклад:
І) відмова у наданні інформації;
- несвоєчасне або неповне надання інформації:
- надання інформації, що не відповідає дійсності, у разі, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юріадичної особи відповідно до законів України.
Посадові особи, які скоїли таке адміністративне правопорушення, притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
КОСТЕЦЬКА Т.А.
Повторне протягом року вчинення порушення особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) відмова у наданні за інформаційними запитами повної та достовірної інформації або несвоєчасне її надання.
У такому випадку на службових та посадових осіб накладається штраф від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративним правопорушенням визнається також недбале зберігання, псування, знищення, приховування, незаконна передача іншій особі документів Національного архівного фонду або документів, що підлягають внесенню до нього, незаконний доступ до зазначених документів.
Такі дії тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб -від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення законодавства про друковані засоби масової інформації:
- виготовлення, видання або розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації після припинення діяльності такого ЗМІ;
- ухилення від перереєстрації друкованого ЗМІ у передбаченому законом порядку чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місця розташування редакції.
Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративна відповідальність передбачена і за порушення законодавства про державну таємницю. Такими правопорушеннями є:
- недодержання встановленого законодавством порядку пере-дання державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації;
- засекречування інформації: про стан довкілля, якість харчо» вих продуктів і предметів побуту; про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та надзвичайні події, які сталися або можуть статися
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
та загрожують безпеці громадян; про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні вибухи, стан правопорядку, освіти та культури населення;
- про факти порушення прав і свобод людини і громадянина:
- незаконні дії органів державної влади, місцевого самовряду-вання та їхніх посадових осіб;
- іншої інформації, яка відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути засекречена;
.- безпідставне засекречування інформації;
- надання грифа секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або ненадання грифа секретності матеріальним носіям інформації, що становлять державну таємницю, а також безпідставне скасування чи зниження грифа секретності матеріальних носіїв секретної інформації;
- порушення передбаченого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці;
- невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за її охороною;
;~ здійснення діяльності, пов'язаної з державною таємницею, без отримання в установленому порядку спеціального дозволу на проведення такої діяльності, а також розміщення державних замовлень на виконання робіт, доведення мобілізаційних завдань, пов'язаних із державною таємницею, в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, яким не надано спеціального дозволу на проведення діяльності, пов'язаної з державною таємшщею;
- недодержання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства та проведення роботи з ними;
- невиконання корм і вимог криптографічного та технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення цілісності цієї інформації або просочування її технічними каналами.
Названі правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох і на посадових осіб - від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
КОСТЕЦЬКА ТЛ.
Повторне протягом року вчинення порушення особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до восьми і на посадових осіб - від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративним правопорушенням визнається порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, що містять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, що призвело до розголошення такої інформації.
Відповідні дії тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до двох і на посадових осіб - від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тягне за собою накладення штрафу на громадян від двох до семи і на посадових осіб - від восьми до тринадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, адміністративним правопорушенням є також здійснення незаконного доступу до інформації яка зберігається, обробляється чи передається в інформаційно-комунікаційних (автоматизованих) системах.
Неправомірні дії тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією засобів, що використовувалися для незаконного доступу, або без такої. Та сама дія, вчинена особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за порушення, тягне за собою штраф від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів, що використовувалися для незаконного доступу.
За заклики або агітацію за бойкотування референдуму, перешкоджання членам ініціативної групи у збиранні підписів громадян під вимогою про проведення референдуму, а так само будь-яка агітація в день проведення референдуму передбачає накладення штрафу від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Кримінальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, який застосовується за скоєння злочинів в інформаційній галузі, вичерпний перелік яких встановлений у Кримінальному кодексі України.
У сфері охорони державної таємниці кримінальна відповідальність настає:
>за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства.
Такий злочин карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років;
> за втрату документів або інших матеріальних носіїв секретної інформації, що містять державну таємницю, а також предметів, відомості які становлять державну таємницю, особою, якій вони були довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановленого законом порядку поводження із зазначеними документами та іншими матеріштьними носіями секретної інформації або предметами.
Діяння карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Правопорушеннями також визнаються:
> передача або збирання з метою передачі іноземним підприємствам, установам, організаціям або їхнім представникам економічних науково-технічних або інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, особою, якій ці відомості були довірено або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства.
Злочин карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
КОСТЕЦЬКА Т.А.
Ті самі дії, вчинені з корисливих мотивів, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
> розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків.
Такі дії караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;
- умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки.
Карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин або позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років;
- незаконне знищення матеріальних носіїв інформації, зокрема виборчої документації або документів референдуму поза визначеним законом строком зберігання у державних архівних установах та в Центральній виборчій комісії України після проведення виборів або референдуму, а так само пошкодження виборчої документації або документів референдуму.
Подібні правопорушення караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища, караються
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УЮ'АЇНИ
позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Кримінальними злочинами є також:
- порушення гарантованої Конституцією України таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років. Ті самі дії, вчинені щодо державних чи громадських діячів або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років;
- розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя (удочерителя) -
цей злочин карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. Те саме діяння, вчинене службовою особою або працівником медичного закладу, яким відомості про усиновлення (удочеріння) стали відомі по службі чи по роботі, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Серед злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж: і мереж: електрозв язку («комп'ютерні злочини»):
- несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку; створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут;
- несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї;
КОСТЕЦЬКА Т.А.
- порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них обробляється;
-- перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового поширення повідомлень електрозв'язку;
- несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, що призвело до витоку, втрати, підроблення, блокування інформації, спотворення процесу оброблення інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації.
Названі злочини караються штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання та які є власністю винної особи.
Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання та які є власністю винної особи.
Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних технічних засобів, а також поширення або збут шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку -
карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією програмних та технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ю-
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
терів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, які є власністю винної особи -
ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, караються позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією програмних та технічних засобів, призначених ддя несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, які є власністю винної особи.
Несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних, мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, -
караються штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років із конфіскацією програмних або технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, які є власністю винної особи.
Несанщіоновані перехотіення або копіювання інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на той самий строк та із конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було здійснено несанкціоновані перехоплення або копіювання інформації, які є власністю винної особи.
Зазначені дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було здійснено несанкціоновані дії з інформацією, які є власністю винної особи.
КОСТЕЦЬКА Т.А.
Умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку?, здійснене без попередньої згоди адресатів, що призвело до порушення або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, якщо вони заподіяли значну шкоду, караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було здійснено масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку та які є власністю винної особи.
Крім того, у сфері інформаційної діяльності злочинами визначаються, зокрема:
умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, за яке передбачається відповідальність у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років;
переслідування, журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
Цивільно-правова відповідальність. Цей вид юридичної відповідальності настає за скоєння суспільно небезпечних протиправних діянь, які полягають у порушенні майнових і особистих немайнових відносин (заподіяння майнової (немайнової) шкоди, порушення договірних зобов'язань майнового характеру) - цивільно-правових проступків. На відміну від злочинів, цивільні проступки не мають вичерпного переліку в чинному законодавстві і регулюються нормами цивільного, сімейного, фінансового та інших галузей права.
Цивільно-правова відповідальність має значною мірою компенсаційний (правовідновлювальний) характер.
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Формами цивільно-правової відповідальності на порушення інформаційного законодавства є відшкодування майнової і моральної (нємайнової) шкоди, спростування недостовірної інформації, накладення штрафу.
Законом України «Про інформацію» встановлено, що матеріальна і моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам правопорушенням, вчиненим суб'єктом інформаційної діяльності, відшкодовується добровільно або на підставі рішення суду (ст. 49).
Відповідно до ст. 200 Цивільного кодексу України суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
У випадку заподіяння моральної (нємайнової) шкоди, наприклад, журналістом і засобом масової інформації на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням ступеня вини кожного.
У разі розгляду судом спору стосовно завданої шкоди між журналістом або ЗМІ як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачами суд має право призначити компенсацію моральної (нємайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб ЗМІ. Під умислом у цьому випадку розуміється таке ставлення журналіста та (або) службової особи ЗМІ до поширення інформації, за якого названі особи усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки (частини 4, 5 ст. 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів»).
Суд, за законодавством, повинен враховувати наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. За таких обставин суд вправі також відмовити у відшкодуванні моральної шкоди.
Галузеве законодавство встановлює цивільно-правову відповідальність за конкретні правопорушення.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» у випадку коли неподання або ж надання недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:
КОСТЕЦЬКА Т.А.
1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;
2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживачеві надається право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк відповідної інформації;
3) якщо відповідні відомості в обумовлений строк не буде надано - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;
4) заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача -споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вищезгадані вимоги, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні, на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.
За законом, продавець не звільняється також від відповідальності у випадку неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.
Окремо передбачено, що під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих ненаданою або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, слід виходити з припущення, що у споживача відсутні спеціальних знання щодо якості та характеристики продукції, яку той придбаває.
За Законом України «Про рекламу», наприклад, на рекламодавців, винних у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для її виробництва, недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та ін., накладаються штрафи у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.
Рішення про накладення штрафу за встановленні законодавством про рекламу порушення у розмірі 300 і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Цей орган та його територіальні органи можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, які уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій вказаних суб'єктів, а також виробників та розповсюджувачів реклами.
Крім того, з метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами й учасників рекламного ринку органи державної влади, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про рекламу (спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
влади у сфері захисту прав споживачів, Антимонопольний комітет України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення в межах визначеної компетенції), можуть звернутися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.
До інших видів юридичної відповідальності в інформаційній галузі належить матеріальна відповідальність,яка настає за вчинене майнове правопорушення, шкоду, заподіяну (умисно чи з необережності) підприємству, установі, організації (роботодавцеві) робітниками та службовцями при виконанні ними своїх трудових
обов'язків.
Загальні підстави, умови названого виду юридичної відповідальності встановлює Кодекс законів про працю України (КЗпП
України).
Матеріальна відповідальність може бути повною чи обмеженою залежно від ступеня вини, розміру заподіяної шкоди, майнового стану, а також інших конкретних обставин. Засобом матеріальної відповідальності є грошове стягнення.
За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Повну матеріальну відповідальність працівники несуть у розмірі заподіяної шкоди без будь-яких обмежень з підстав, визначених законодавством. Зокрема, інформаційним можна визнати правопорушення, за вчинення якого працівник несе повну матеріальну відповідальність у випадку заподіяння шкоди діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
Разом із матеріальною за невиконання працівником вимог трудової дисципліни, службових, військових обов'язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, може бути застосована також дисциплінарна відповідальність.
Дисциплінарними санкціями можуть бути догана, звільнення, пониження у посаді тощо? які застосовуються в порядку, визначеному законодавством. Загальні підстави та умови відповідальності встановлює КЗпП України, а для окремих категорій працівників -дисциплінарні статути, положення про службу.
У деяких випадках можливе застосування конституційно-правової відповідальності. Така відповідальність настає за протиправні діяння, які не мають ознак злочину.
КОСТЕЦЫСА Т.А.
У випадках, передбачених законодавством, здійснюється дострокове припинення повноважень членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у разі висловлення недовіри Верховною Радою або Президентом України відповідно призначеному ними члену Національної ради, ротація тощо.
Запитання длясамоконтролю
1. Чому юридичну відповідальність за порушення норм інформаційного законодавства називають комплексною?
2. Наведіть визначення поняття інформаційного правопорушення.
3. Визначте загальні види правопорушень в інформаційній галузі.
4. Перерахуйте правопорушення у діяльності засобів масових інформації.
5. Які санкції може застосовувати Національна рада з питань телебачення і радіомовлення і за які правопорушення?
6. Назвіть види адміністративних правопорушень в інформаційній галузі.
7. Які порушення вимог законодавства визначаються як злочини у названій галузі?
8. За які злочини у сфері охорони державної таємниці встановлена кримінальна відповідальність?
9. Які міри покарання застосовуються за злочини?
10. Назвіть цивільно-правові наслідки юридичної відповідальності за порушення вимог інформаційного законодавства.
11. У чому полягає зміст умислу журналіста чи службових осіб ЗМІ при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди?
12. В яких формах застосовується юридична відповідальність за правопорушення у рекламній діяльності?
13. Відповідно до передбачених Кримінальним кодексом України складів злочинів визначте, в яких випадках можливе застосовування повної матеріальної відповідальності працівників за заподіяння шкоди діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
14. Санкції яких ще видів юридичної відповідальності застосовуються до правопорушників в інформаційній галузі?