 |
|
Трагічність і символічність Крут
У чому ж полягає трагедія Крут? У 1918 році Україні потрібна була сильна армія. Практика стосунків з більшовиками все більше переконувала, що про рівноправність між Україною та Росією годі й думати. Обставини вимагали проголошення незалежності і створення сильної армії, та УНР не приділила цьому належної уваги. І за це краща українська молодь мусила розплатитися своєю кров'ю.
Але ця трагедія, напевне, нас так нічому і не навчила, бо політика нинішнього українського керівництва щодо армії нічим не відрізняється від політики Центральної Ради. Арміні своєчасно не платять грошей, не фінансується розробка нової сучасної зброї. І керівництво не поспішає виправляти становище.
Та не лише силою армії вимірюється безпека країни в сучасному світі. Урок Крут - це ще й нагадування про те, що може статися з державою, котра не дбає належним чином про всі ділянки національної безпеки.
Крути - це символ нашої вічної непідготованості, символ вічної нашої самітності перед лицем фатальної небезпеки, і то не завжди тільки з нашої вини.
Не довго, на той раз, тяглася окупація московськими бандами України, їх вигнали з нашої землі, і 19 березня 1918 року тіла замордованих Крутян було розшукано і привезено до Києва.
Березневе українське сонце пестило вкриті червоною китайкою домовини -.то українська столиця, молода Українська Держава, урочисто ховала перших своїх безстрашних Героїв, тих, які гордо, за лицарським козацьким звичаєм, душу й тіло поклали за самостійність, за незалежність, за волю Батьківщини. Поховали ці українські гордощі недалеко від могили першого українського князя - біля Аскольдової могили.
І струміли щирі сльози на сиву бороду першого Голови Української Держави проф. М. Грушевського, коли він тремтячим голосом говорив:
"Стримайте ваші сльози! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні. Славна смерть за Україну".
Висновок
Самовідданий подвиг, який здійснили українські війська під Крутами, затримав швидке просування військ Муравйова. Тільки 5 лютого вони підійшли до міста і з берегів Дніпра піддали його страшному гарматному обстрілу. 9 лютого більшовики захопили Київ і вчинили криваву розправу над беззахисним населенням. За неповними даними, було вбито більше 5-ти тисяч чоловік. На вулицях розстрілювали всіх, хто розмовляв українською мовою, носив вишиванки і вуса або проявляв хоч яку симпатію до українців. У Маріїнському парку садисти Муравйова розстріляли 200 учнів гімназій і училищ лише за те, що вони значились у списках української юнацької військово-спортивної організації.
На початку березня 1918 року згідно з мирним договором у Бресті, українські війська при допомозі Німеччини звільнили Київ. 19 березня тіла 27 юнаків, замордованих в Крутах, перевезли до Києва і поховали з військовими почестями на Аскольдовій могилі. М. Грушевський у промові на могилі героїв сказав:
"Український народ досі вірив у можливість свого розвитку в новій демократичній Росії. Але після всього того, що сталося, з Росією, чи то реакційною, чи революційною, Україні не по дорозі".
Зворушливе прощальне слово виголосила письменниця А.Сатрицька-Черняхівська:
"Від року до року сюди будуть приходити, тут будуть молитися, тут будуть складати братерську присягу ті, що матимуть переступати поріг життя. І коли життя зітре з пам"яті сучасних ці дорогі обличчя наших братів, коли прийдуть нові люди..., вони пам"ятатимуть, що тут лежать ті, що віддали все, що мали - молодість, щастя - за волю України.
Чуєте? Ваша слава живе і житиме довіку - Вільна Самостійна Україна!"
Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров"ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі. Вічна слава героям Крут!