 |
|
Особливості організації культурно-масового обслуговування у закладах готельного господарства
Майже всі великі підприємства готельного господарства намагаються забезпечити своїх гостей широким асортиментом додаткових послуг. Значну роль тут відіграють, також, послуги культурно-масового обслуговування. Адже, кожен гість має власні смаки, а відповідно, і побажання, щодо наявності певних видів культурно-масових послуг, і, слід зазначити, що більшість людей прагне отримувати їх “під одним дахом.”
Будь-який готель, намагається максимально задовольняти потреби, навіть найвибагливіших своїх відвідувачів. А, отже, і з’являються на території готельних комплексів різноманітні казино, диско-клуби, бібліотеки, більярдні, зали ігрових автоматів, бізнес-центри та інші заклади культурно-масового обслуговування.
Їх наявність є досить вигідною для готелю, оскільки, це підвищує його конкурентноспроможність та дає додатковий прибуток. Проте, організація даних закладів на території підприємства є досить складною роботою і потребує значних затрат.
Перша проблема, з якою стикається будь-який готель-це наявність приміщення, придатного для його нормальної експлуатації. Рішення про те, придатне чи ні конкретне приміщення, залежить від багатьох факторів. Так, наприклад, при відкритті казино слід зважати на те, що:
кожне казино повинно мати стандартний комплекс приміщень (це - ігровий зал, вестибюль, приміщення допоміжних служб, офісна частина, бар);
всі ці приміщення по розміру, розміщенню, наявністю комунікацій повинні бути придатні для використання по конкретному призначенню.
Основним технологічним центром казино, що визначає комерційні результати його діяльності, є ігровий зал. Розміри ігрового залу визначаються, перш за все, кількістю ігрових столів. Мінімальний розмір ігрового залу коливається на рівні 75-100 м2. Великої уваги також приділяється підбору обладнання.
Рекомендований стандартний комплект обладнання для щойно відкритого казино складається з одного столу рулетки та двох-трьох столів для гри в BJ, оскільки, з врахуванням вітчизняного та закордонного опиту встановлено, що це забезпечить, з одного боку, максимальну загрузку казино, з іншого-оптимальне співвідношення між програшами та виграшами казино.
Влаштовуючи більярдні столи в готелі слід враховувати те, що більярд - це не досить тиха гра, і тому не слід розміщувати більярдні столи у кімнаті відпочинку, де люди, можливо, читають, дивляться телевізор, або працюють в Інтернеті. Кращій варіант-це створення більярдної кімнати, але він потребує значно більших затрат і підходящого приміщення, якого може й не бути. У приміщенні де будуть стояти більярдні столи не повинно бути підвищеної вологи, бо може зіпсуватися дороге обладнання.
Слід звернути увагу на стан перекриттів між поверхами, оскільки, один більярдний стіл може важити до півтори тонни. Навколо більярдного столу з кожного боку повинно бути 2 метри вільної площі - для того, щоб гравці могли вдарити по шару з будь-якої точки. Таким чином, приміщення, в якому організується більярдна, повинно бути доволі просторим. Наявності підходящого приміщення потребує й відкриття бібліотек, бізнес-центрів, конгрес-холів, диско-клубів та інших закладів.
Проте, якщо на підприємстві навіть є підходяще приміщення, відкриття закладів культурно-масового значення потребує вкладання великих коштів, які йдуть на створення затишного інтер’єру, закупівлю дорогого обладнання (так, наприклад, середня ціна лише одного якісного більярдного столу складає 4-7 тисяч доларів), прийняття на роботу великої кількості нових працівників та ін. Тому, багато готельних комплексів, просто здають приміщення в оренду саме під казино, диско-клуби, більярдні зали та боулінг-клуби.
Менші підприємства, навіть здають приміщення під ресторани, не маючи власних. Таким чином, вони отримують прибуток, уникають великих затрат, а їхні гості мають можливість користуватися різноманітними послугами, не виходячи з території готельного комплексу.
Список використаної літератури
Х.Й. Роглєв “Основи готельного менеджменту”-К..Кондор, 2005.
С.І. Байлик “Готельне господарство”-К..Альтерпрес,2002.
Лін ван дер Ваген “Готельний бізнес”-Р-на-Д:.Фенікс,2001.
В.К. Федорченко “Уніфіковані технології готельних послуг”-К:.Вища школа, 2001.
С. Медлік, Х. Інграм “Готельний бізнес”-М:.Юніті,2005.
О.П. Мельник Організація приміщень готельного господарства/Конспект лекцій,К:.1998.
Л.М. Гопкало Організація готельного господарства/К:.КНТЕУ,2002.
Браймер Р.А. Основи управління в індустрія гостинності/ Пер. з англ. – М.: Аспект Пресс, 1999.
Папирян Г.А. Менеджмент в індустрії гостинності (готелі та ресторани). М.: ОАО «НПО «Экономіка», 2000.
Менеджмент готельного та ресторанного обслуговування – М:. 1998 р.
Забаєва М.Н. Экономіка готельного господарства. Н.- «Штрих», 2001.
Арбузова Н.Ю. Організація обслуговування у готелях та туристичних комплексах. Н.- «Штрих», 2001.
Чудновський А.Д. Готельний та туристичний бізнес. М.: «ЭКМОС», 1999.
Ляпіна І.Ю. Організація і технологія готельного обслуговування. М.: «ПрофОбрІздат», 2001.
Бондаренко Г.А. Готельне та ресторанне господарство. Мн.: БГЭУ, 2001.
Тематичний журнал “Азарт” №3 12.2004.
Журнал “Готель та Ресторан” №5 01.2004.
Періодичне видання “Ресторатор” №9 2004.
Періодичне видання “Ресторатор” №11 2004.
Періодичне видання “Отель” №8 2004.