Здавалка
Главная | Обратная связь

Ґрунтообробні фрези.



ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

МАШИНИ ДЛЯ ПОВЕРХНЕВОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ. БУДОВА, ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС, РЕГУЛЮВАННЯ

Борони.

Борони застосовують для розпушення ґрунту, подрібнення грудок, вирівнювання поверхні поля, знищення і вичісування бур’янів, руйнування ґрунтової кірки тощо.

В залежності від типу робочих органів борони поділяють на дискові та зубові. Дискові борони за призначенням поділяються на польові, садові та болотні.

Зубові борони мають робочі органи у вигляді зубів, нижня частина яких робоча. Зуби закріплюють на жорсткій або шарнірній рамі. Остання складається з окремих ланок з робочими органами, шарнірно з’єднаних між собою.

Зуби борін бувають прямі (рис. 1. а, б, в, д, е), лапчасті (г) та криволінійні на пружинному стояку (ж).

Поперечний переріз зубів буває квадратний (а), круглий (б), еліпсовидний (в) і прямокутний (е, ж).

Зуби квадратного, круглого та еліпсовидного перерізів у нижній частині загострені. Зуб квадратного перерізу має в нижній частині зріз. При роботі квадратний зуб переміщується ребром або косим зрізом у напрямку руху. Прямокутні зуби розміщують вузькою або широкою гранню у напрямку руху, а еліпсовидні – закругленим боком.

Зуби на бороні розміщують рядами, але із зміщенням у сусідніх рядах. Щоб борона не забивалась грудками, рослинними рештками зуби в ряду розміщують на відстані один від одного не менше 15 см.

В залежності від тиску на один зуб борони з жорсткою рамою поділяються на важкі (16 – 20 Н), середні (12 – 15 Н) і легкі (6 – 10 Н).

При русі борін кожний зуб повинен робити свою борозну. Відстань між сусідніми борознами залежить від конструкції борони і знаходиться в межах від 22 до 49 мм. Глибина обробітку становить 3 – 10 см. Вона залежить від маси борони і довжини з’єднувальних повідців.

Рис. 1. Робочі органи борін:

а – зуб квадратного перерізу; б – зуб круглий; в – зуб овальний; г – лапчастий зуб; д – зуби сітчастої борони; е – ножеподібні зуби; є – голчастий диск; ж – зуб пружинної борони

Для борін з квадратними зубами глибина ходу залежить від розміщення косого зрізу зуба до напрямку руху.

Після проходу борони глибина борозен не повинна бути більшою 3 – 4 см, а розмір грудочок – не більше 5 см.

При обробітку боронами озимих культур кількість пошкоджених рослин не має перевищувати 3 %.

Агрегатують борони за допомогою зчіпок а також приєднують до культиваторів, сівалок і плугів.

Борона зубова важка швидкісна БЗТС-1,0 (рис. 2 а) призначена дня розпушення ґрунту і вирівнювання поверхні поля, розбивання грудок, вичісування бур’янів, боронування озимих і технічних культур, обробітку луків і пасовищ.

Зуби на бороні розміщені таким чином, що кожен з них робить на поверхні поля окрему борозну. Відстань між борознами становить 50 мм. Тиск на один зуб борони – близько 20 Н. Глибина обробітку 6 – 8 см. Ширина захвату 0,98 м. Робоча швидкість – до 12 км/год. Продуктивність – до 0,7 га/год.

Борону зубову середню швидкісну БЗСС-1,0 застосовують для розпушення верхнього шару ґрунту, вирівнювання поверхні поля, руйнування ґрунтової кірки, подрібнення грудок, знищення бур’янів і боронування посівів. За конструкцією вона подібна до важкої зубової борони БЗТС-1,0.

Тиск на один зуб борони становить близько 15 Н. Ширина захвату 0,98 м. Глибина обробітку – 6 – 8 см. Робоча швидкість – до 12 км/год.

Рис. 2. Борони зубові:

а – БЗТС-1,0; б – сітчаста БСО-4: в – шлейф-борона ШБ-2,5; 1 – планка рами; 2 – зуб; 3 – тяговий гачок; 4 – брус начіпного пристрою; 5 – стояк пристрою; 6 – кронштейн: 7 – ланцюг; 8 – рамка; 9 – сітка із зубами; 10 – шлейф: 11 – важіль регулятора нахилу ножа; 12 – зубовий брус; 13 – ніж; 14 – штельвага.

Сітчаста борона БСО-4А (рис. 2, б) забезпечує знищення бур’янів, розпушення верхнього шару ґрунту, руйнування ґрунтової кірки на посівах у період появи сходів і боронування гребеневих посадок картоплі.

Борона двосекційна. Кожна секція має рамку прямокутної форми. У передній частині рамки приварений кронштейн (тяга) для з’єднання її з брусом начіпного пристрою, а в середній частині закріплені розкоси з кронштейнами для приєднання транспортних тяг (ланцюгів).

У середині рамки прикріплена ланцюгами сітка з ланок у вигляді стальних дротиків із загостреними або тупими кінцями – зубами. Ланки зубів з’єднані між собою шарнірно. Це забезпечує добре пристосування робочих органів до рельєфу поля.

Під час роботи борони передні та задні зуби повинні заглиблюватись однаково, а транспортні тяги (ланцюги) – провисати, щоб забезпечувалось копіювання бороною поверхні поля.

Відстань між двома суміжними слідами зубів становить 22 мм. Глибина обробітку – 40 – 90 мм. Ширина захвату – 4,2 м. Робоча швидкість – до 9 км/год. Продуктивність – до 2,9 га/год.

Шлейф-борона ШБ-2,5 (рис. 2, в) призначена для весняного поверхневого вирівнювання і розпушення поверхні поля, закриття вологи.

Шлейф-борона складається з двох секцій. Кожна секція має ніж (13) шириною 60 мм, брус (12) із приєднаними до нього зубами та чотири стальні кутники (шлейфи) (10), шарнірно з’єднані один з одним. Обидві секції приєднані ланцюгами до бруса ваги. При переміщенні шлейф-борони по полю (під кутом 45º до напрямку оранки) ніж 13 зрізує гребені скиб, зуби бруса (12) розпушують ґрунт, а кутники переміщують ґрунт з гребенів у борозни. Ширина захвату борони становить 2,5 м, робоча швидкість до 8 км/год.

Голчасті борони застосовують для поверхневого розпушення полів, покритих стернею та іншими рослинними рештками, загортання насіння бур’янів, вирівнювання мікронерівностей, передпосівного обробітку ґрунту, весняного боронування озимих культур, руйнування ґрунтової кірки тощо.

Робочим органом голчастих борін є диск із криволінійними (див. рис. 1 є) або прямолінійними зубами (голками). Диски монтують на осі, утворюючи батарею. Батарея може мати один або два ряди дисків, їх кріплять до рами. Борони агрегатують так, щоб голки були спрямовані випуклим боком у напрямку руху (обробіток посівів, мала глибина обробітку) або навпаки, вигнутим боком у напрямку руху (інтенсивне розпушення ґрунту, знищення бур’янів тощо).

Дискові борони поділяють на легкі (польові і садові) та важкі.

Робочими органами дискових борін є сферичні диски діаметром 450 – 660 мм. Вони можуть бути суцільні та вирізні. Суцільні диски встановлюють на польових і легких садових боронах, а вирізні – на важких польових, садових і болотних. Вирізні диски краще розпушують ґрунт і подрібнюють рослинні рештки завдяки вирізам у дисках.

Диски збирають у батареї, які встановлюють на рамі у два ряди під кутом до напрямку руху (кут атаки). Батареї можуть розміщуватись симетрично і не симетрично. Дискові борони є причіпні та начіпні.

 

Рис. 3. Борона дискова БД-10 Б:

а – загальний вигляд; б – батарея; 1, 2, 6 і 8 – секції борони; 3 – з’єднувальна тяга; 4 – тяга розсувна; 5 – рама; 7 – самоустановні колеса; 9 – гребенеріз; 10 – транспортні колеса; 11 – вісь батареї; 12 – диск; 13 – брус; 14 – чистик; 15 – підшипник.

Дискова борона БД-10 Б (рис. 3, а) складається з чотирьох робочих секцій (1, 2, 6 і 8), рами з причіпним пристроєм, чотирьох опорних пневматичних (10) і самоустановних (7) коліс, розсувних тяг (4), нарізувача гребенів (9) та гідросистеми. Кожна робоча секція складається з трьох дискових батарей. Батарея має десять сферичних дисків (12) (рис. 3 б), встановлених на осі, брус (13) та чистики (14).

Під час руху агрегату передні робочі секції (2 і 6) підрізають невеликі скиби ґрунту і переміщують їх назовні, а задні секції (1 і 8) підрізають і переміщують скиби в середину. Завдяки малій відстані між дисками відбувається значне розпушення скиб, підрізання і подрібнення бур’янів.

Глибину обробітку ґрунту регулюють зміною кута атаки дисків. Кут атаки дисків встановлюють 12, 15, 18 і 21°. Чим більший кут атаки дисків батарей, тим більша глибина обробітку ґрунту.

Борона дискова БДТ-3 призначена для розробки, розпушування скиб після оранки, обробітку ущільненого ґрунту, луків, пасовищ тощо.

Борона складається (рис. 4) з чотирьох дискових батарей, рами (4), причіпки (1), коліс (3), механізму вирівнювання і піднімання та гідросистеми.

Рис. 4. Борона дискова важка БДТ-3:

1 – причіпний пристрій; 2 – регулювальний гвинт; 3 – опорне колесо; 4 – рама; 8 – важіль; 6 – поздовжня тяга; 7 – гідроциліндр; 8 – колінчаста вісь; 9 – диск; 10 – батареї дисків.

Батарея – це набір сферичних дисків з вирізами, змонтованих на осі. Дві передні і права задня батареї мають по сім дисків. На лівій задній встановлено вісім дисків для підрізання ґрунту в проміжку між передніми батареями. Ширина захвату борони становить 3 м. Глибина обробітку – 16 – 25 см Робоча швидкість – до 10 км/год.

Лущильники.

Лущильники призначені для лущення поверхні поля, передпосівного обробітку ґрунту після збирання зернових, зернобобових та інших культур, розпушення скиб після оранки тощо.

За конструкцією робочих органів лущильники поділяють на дискові та лемішно-полицеві. Дискові лущильники випускають причіпні гідрофіковані, а лемішно-полицеві – начіпні та напівначіпні.

Лущення стерні проводять на глибину 4 –12 см. Відхилення глибини лущення від заданої не повинно становити більш ніж 2 см.

Верхній шар ґрунту після обробітку має бути дрібногрудочкуватим, а поверхня поля – рівна.

Лущильник дисковий гідрофікований ЛДГ-10 А здійснює лущення стерні на глибину 4 – 10 см, розпушення ґрунту, розрізування скиб після оранки тощо.

Лущильник ЛДГ-10 А складається з чотирьох лівих (11) (рис. 5, а) і чотирьох правих (8) робочих секцій, лівого (10) і правого (7) брусів секцій, кареток (1 і 5), рами з причіпним пристроєм (3), двох опорних коліс (9), розсувних тяг (2 і 4), гідроциліндрів і маслопроводів.

Ліві та праві робочі секції за будовою однакові. Відрізняються вони тільки тим, в який бік повернута сферична поверхня диска.

Робоча секція (рис. 5, б) складається з дев’яти сферичних дисків діаметром 450 мм, рамки (14), двох штанг з пружинами (13), осі (15), підшипників (16) та скребків (18). Диск (17) має загострену різальну кромку.

Права крайня робоча секція, розміщена по центру лущильника, має подовжену рамку для перекриття стику лівих і правих секцій.

Розсувні телескопічні тяги складаються з нижнього та верхнього кутників, з’єднаних між собою штирем. Розсувні тяги (2 і 4) дають можливість встановлювати диски під кутом (кут атаки) 35, 30, 20 і 15°. Якщо кут атаки дисків становить 35 і 30°, то він працює як лущильник, а при 20 і 15° – як дискова борона.

Механізм і гідрокерування служить для переведення робочих секцій лущильника із робочого положення в транспортне та регулювання глибини обробітку ґрунту.

Лущильник дисковий ЛДГ-15 А має таке ж призначення, як і лущильник ЛДГ-10 А. Він складається з дванадцяти правих і лівих дискових секцій, правого та лівого брусів, правої та лівої кареток, двох опорних коліс, рами, двох розсувних тяг, гідросистеми та причіпного пристрою. Дискові батареї лущильника встановлюють з кутом атаки 15, 20, 30 і 35°. Глибину обробітку ґрунту (4 – 10 см) регулюють гвинтом механізму піднімання. Ширина захвату лущильника становить 15 м. Робоча швидкість – 8 – 12 км/год. Продуктивність – 8,4 – 12,6 га/год.

Агрегатують з тракторами Т-150, К-701.

 

Рис. 5. Лущильник дисковий ЛДГ-10 А:

а – загальний вигляд; б – права робоча секція; 1 - ліва каретка; 2 і 4 – тяги розсувні; 3 – причіпний пристрій; 5 – права каретка; 6 і 12 – опорні колеса кареток; 7 і 10 – правий і лівий бруси секцій; 8 – права робоча секція; 9 – опорні колеса рами; 11 – ліва робоча секція; 13 – штанга з пружиною; 14 – рамка; 15 – вісь батареї; 16 – підшипник; 17 – диск; 18 – скребок.

Плуг-лущильник напівначіпний ППЛ-10-25 (риє. 6) складається з десяти лемішно-полицевих корпусів (10) передньої (8) і задньої (1) секцій, рами, двох пневматичних (11) і двох металевих (9) коліс, механізмів регулювання глибини обробітку ґрунту, причіпного пристрою (7) з гідроциліндром (6), розкосу (2) і тяги (4) механізму піднімання лущильника. До кожної секції рами приєднується по п’ять корпусів. Кожну секцію можна використовувати окремо.

Корпус складається з лемеша, полиці і стояка. Робоча ширина захвату корпуса становить 25 см. Плуг-лущильник обладнують корпусами для оранки з швидкістю 2, 2,5 і 3,3 м/с. Ці корпуси відрізняються між собою конфігурацією лемішно-полицевої поверхні. Робочий процес лущильника проходить так же, як і лемішно-полицевого плуга. Плуг-лущильник ППЛ-10-25 проводить лущення ґрунту після збирання зернових та інших культур на глибину до 12 см і оранку на глибину до 18 см.

Рис. 6. Плуг-лущильник ППЛ-10-25:

1 – задня секція рами; 2 – розкіс; 3 – механізм польового колеса; 4 – тяга механізму піднімання лущильників; 5 – гвинтовий механізм опорного колеса; 6 – гідроциліндр; 7 – причіпний пристрій; 8 – передня секція рами: 9 – опорне колесо; 10 – корпус; 11 – ходове колесо.

Культиватори.

Культиватори за призначенням поділяють на такі групи: для суцільного (парові), міжрядного обробітку ґрунту (просапні) і спеціального призначення.

Культиватори для суцільного обробітку ґрунту застосовують для підрізання бур’янів, розпушення та передпосівного обробітку ґрунту тощо.

Просапні культиватори використовують для передпосівного та міжрядного обробітку просапних культур, їх називають ще культиватори-рослинопідживлювачі. Вони розпушують ґрунт, підрізають бур’яни, підгортають рослини в рядках, підживлюють їх тощо.

Спеціальні культиватори мають вузьке призначення. До них належать садові культиватори, протиерозійні, фрезерні тощо.

Культиватори випускають начіпні та причіпні.

Робочими органами культиваторів є лапи, ножі, диски, пружинні пальці вирівнювальні бруси, роторні котки тощо.

На культиваторах для суцільного обробітку ґрунту найчастіше застосовують універсальні стрілчасті та розпушувальні лапи. Стрілчаста лапа прикріплена жорстко до стояка. Кут нахилу леза лапи до горизонтальної площини становить 23 – 30°. Кут розтвору – 60 – 65°. Ширина захвату лап в основному 270 і 330 мм. Стрілчасті лапи добре розпушують ґрунт і підрізають бур’яни.

Розпушувальні лапи можуть бути одно- або двобічні. Встановлюють розпушувальні лапи на жорстких або пружинного типу стояках. Ширина захвату лап становить 20 –50 мм. Лапи на пружинних стояках у процесі роботи вібрують і самоочищаються від землі, рослинних решток тощо.

Лапи з жорстким стояком використовують у садах і виноградниках. Вони обробляють ґрунт на глибину до 25 см.

На культиваторах для суцільного обробітку ґрунту застосовують індивідуальне або групове (по 2 – 3 лапи) шарнірно-радіальне кріплення лап до бруса рами. Шарнірне з єднання стояків лап з рамою проводять за допомогою гряділів, повідців тощо. Таке кріплення забезпечує копіювання лапами рельєфу поля і збереження заданої глибини обробітку гранту.

До культиваторів ставлять такі агротехнічні вимоги. При суцільному обробітку ґрунту поверхня поля має бути рівною, дрібногрудучкуватою без гребенів і борозен. Вологі шари ґрунту не повинні виноситись робочими органами культиваторів на поверхню поля. Відхилення від заданої глибини обробітку ґрунту може бути не більше ± 1 см. Робочі органи культиватора повинні знищувати не менше 98 – 99 % бур’янів.

Суцільну культивацію проводять поперек або під кутом до попереднього напрямку обробітку ґрунту.

Культиватор КПС-4 призначений для суцільного обробітку парів, передпосівного обробітку ґрунту з одночасним боронуванням.

Він складається з довгих і коротких гряділів (6) (рис. 7, а, б і в), рами (5), опорних коліс (8) з гвинтовими механізмами (4), пристосування для навішування борін, причіпного пристрою (3) та гідроциліндра (2).

Гряділь шарнірно з’єднаний з переднім брусом рами. У верхній частині гряділя над робочим органом встановлена штанга з пружиною, яка забезпечує стійкість ходу лап у ґрунті.

Культиватор комплектують універсальними стрілчастими лапами з шириною захвату 270 і 330 мм та розпушувальними лапами з пружинними стояками (рис. 7, г). Стрілчасті лапи розміщені в шаховому порядку у двох поперечних рядах (рис. 7, д). Лапи переднього ряду мають ширину 270 мм, а заднього – 330 мм.

Рис. 7. Культиватор КПС-4:

а – загальний вигляд культиватора; б і в – робочі секції; г – розпушувальні лапи; д і е – схеми розміщення робочих органів культиватора; 1 і 7 – штанга з пружиною; 2 – гідроциліндр; 3 – причіпний пристрій; 4 – регулятор глибини; 5 – рама; 6 – гряділь; 7 – секції; 8 – опорне колесо; 9 – лапи; 10 – понижувач; 11 – пружинні борони; 12 – тримач; 13 – болт; 14 – стрілчата лапа; 5, 16 і 17 – розпушувальні лапи.

Кінці різальних кромок задніх лап перекривають з кожного боку кромки передніх лап на 40 – 50 мм. Це забезпечує повне підрізання бур’янів. Якщо проводять обробіток засмічених полів, то на коротких і довгих гряділях встановлюють лапи шириною захвату 330 мм.

Якщо на культиваторі встановлюють розпушувальні лапи, то розміщують їх у трьох поперечних рядах (рис. 7, е). Причому на коротких гряділях монтують по одній лапі, а на довгих – по дві, що забезпечує відстань між серединами суміжних лап 167 мм.

Культиватор широкозахватний КШУ-12 причіпний і складається із центральної (7) (рис. 8, а), двох середніх (6 і 8) і двох крайніх (5 і 9) секцій, шести опорних пневматичних коліс (2), універсальних стрілчастих або розпушувальних лап, вирівнювального пристрою у вигляді пружинних борінок (4) або котків дротикового типу, гідроциліндрів, причіпного пристрою (1) та підвісок робочих органів.

На секціях встановлюють універсальні стрілчасті лапи шириною захвату 330 мм, які розміщують у три поперечні ряди, або розпушувальні лапи на пружинних стояках. Крім того, культиватор обладнують пружинною бороною або дротиковим котком.

Ширина захвату культиватора становить 10 і 12 м. Глибина обробітку – 6 – 12 см.

Агрегатують із тракторами Т-150, Т-150 К і ДТ-175 С.

Культиватор КШП-8 застосовують для розпушення ґрунту, закриття вологи, знищення бур’янів, а також для обробітку ґрунтів, засмічених камінням.

КШП-8 начіпний, шарнірно-секційний. На культиваторі встановлені розпушувальні лапи на пружинних стояках. Лапи встановлені в чотири ряди (рис. 8, б). Культиватор обладнують вирівнювальним брусом (10), дотиковими котками (15) або зубовими боронами. Зубові борони встановлюють при роботі на вологих і важких ґрунтах.

Культиватор обладнаний механізмами піднімання бокових секцій (переведення у транспортне положення) і регулювання глибини обробітку. Секційне використання його дає змогу отримувати ширину захвату 3,6, 6 і 8,4 м при глибині обробітку 4 – 12 см. Робоча швидкість культиватора становить 7 – 12 км/год. Продуктивність - до 10 га/год.

Рис. 8. Культиватори: а – КШУ-12; б – КШП-8;

1 – причіпний пристрій; 2 і 12 – опорні колеса; 3 – лапа; 4 – боронка; 5 і 9 – крайні секції; 6 і 8 – середні секції; 7 – центральна секція; 10 – вирівнювальний брус; 11 – регулятор глибини; 13 – штанга з пружиною; 14 – зуб пружинний; 15 – коток дротиковий.

Ґрунтообробні фрези.

Фрези застосовують для інтенсивного подрібнення і перемішування шарів ґрунту, подрібнення бур’янів і рослинних решток, заробки добрив у ґрунт і вирівнювання поверхні поля. Обробіток ґрунту фрезами – енергоємний процес. Витрати енергії при фрезеруванні значно більші, ніж при обробітку пасивними робочими органами. Фрези доцільно використовувати для обробітку важких ґрунтів луків, осушених земель тощо.

За призначенням ґрунтообробні фрези поділяють на польові, просапні, садові та болотні.

Польові фрези призначені для обробітку важких перезволожених ґрунтів перед посівом рису, овочевих та інших культур. До польових належать фрези ФП-2, ФН-125 і КФГ-3,6 (фрезерний культиватор).

Просапні фрези – це фрезерні культиватори, їх застосовують для обробітку міжрядь просапних культур, насінників трав, плодових саджанців тощо. Глибина обробітку становить до 25 см. До просапних фрез відносять ФПУ-5,4, КФ-5,4 та ін.

Садові фрези призначені для обробітку ґрунту в міжряддях ягідників, садів тощо.

Болотні фрези використовують для обробітку нових освоєних земель, для догляду за луками і пасовищами. Вони проводять обробіток ґрунту на глибину до 25 см. Найбільше застосовують болотні фрези ФБН-2 і ФБН-1,5.

Фреза начіпна ФБН-2 (рис. 9) складається із фрезерного барабана, рами, двох опорних металевих коліс (7), решітки (5), конічного (2) та циліндричного (3) редукторів і начіпного пристрою (1).

Барабан (рис. 9, б) має вал, на якому змонтовані фрикційні диски та диски з ножами, притиснуті пружинами. Вал барабана закритий кожухом. У задній частині до кожуха прикріплена грабельна решітка. Барабану надається рух від ВВП трактора через конічний і циліндричний редуктори.

Робочий процес. Під час руху фрези барабан, обертаючись, ножами відрізає клиновидні скиби ґрунту, які переміщуються частково вверх і відкидаються назад до решітки (5). Вони вдаряються в грабельну решітку і подрібнюються. Спочатку донизу падають великі частинки ґрунту, а зверху їх присипають дрібніші. Решітка вирівнює поверхню поля.

Глибину обробітку регулюють гвинтовими механізмами опорних коліс.

Ширина захвату фрези становить 2 м. Робоча швидкість – 2,4 – 3,8 км/год.

Рис. 9. Ґрунтообробна фреза ФБН-2:

а – робочий процес; б – фрезерний барабан; 1 – начіпний пристрій; 2 і 3 – редуктори; 4 – кожух; 5 – решітка; 6 – ножі; 7 – опорне колесо; 8 – вал; 9 – диски.

Котки.

Котки застосовують для ущільнення та вирівнювання поверхні поля, руйнування ґрунтової кірки, грудок, розпушування ґрунту. Ущільнення може бути поверхневе та підповерхневе. Його застосовують при передпосівному обробітку, під час сівби та після її проведення.

Перед сівбою вирівнюють поверхню поля, подрібнюють грудки та ущільнюють ґрунт. Цей прийом сприяє підвищенню рівномірності глибини заробки насіння, підвищує рівномірність ходу і робочу швидкість посівних агрегатів, поліпшує умови роботи збиральних машин.

Поверхневе ущільнення ґрунту при сівбі та після сівби поліпшує контакт насіння з ґрунтом, сприяє підтягуванню вологи з нижніх горизонтів до насіння. Крім того, після прикотковування зменшуються втрати вологи шляхом випаровування, бо інтенсивність випаровування більша, коли ґрунт розпушений.

Коток невеликого діаметру ущільнює в основному верхній шар ґрунту. Великий коток, навпаки, рівномірніше ущільнює ґрунт по глибині.

Залежно від конструкції робочих органів котки поділяють на кільчасто-шпорові, кільчасто-зубчасті, борончасті та котки з гладенькою поверхнею.

Кільчасто-шпоровий коток ЗККШ-6 призначений для поверхневого розпушування ґрунту з ущільненням підповерхневого шару, руйнування грудок, ґрунтової кірки та вирівнювання поверхні зораного поля.

Він складається з трьох секцій (рис. 10, а). Кожна секція має дві дискові батареї, закріплених на рамі в підшипниках. Диски в батареях розташовані у шаховому порядку. На кожній секції встановлено тринадцять дисків. Таке розміщення сприяє самоочищенню котків від налипання ґрунту між дисками. Над рамою секції встановлені два ящики для баласту.

Робочими органами котка є стальні (чавунні) диски діаметром 520 мм, по ободу яких з обох боків рівномірно розміщені клиноподібні шпори. Диски вільно встановлені на осі. Тиск дисків на ґрунту в межах 27 – 47 Н/см регулюють зміною маси баласту в ящиках.

Ширина захвату трьох секцій котка становить 6,1 м.

Коток кільчасто-зубчастий ККН-2,8 застосовують для вирівнювання поверхні поля, подрібнення грудок, ущільнення підповерхневого і розпушення поверхневого шарів ґрунту. Коток (рис. 10, б) складається з трьох секцій. Кожна секція має раму, на якій встановлені на осі десять клинових (7) діаметром 350 мм і дев’ять зубчастих (4) кілець діаметром 366 мм. Клинові кільця вільно встановлені на валу, а зубчасті – на маточинах клинових кілець.

Клинові та зубчасті кільця є робочими органами котка. Вони ущільнюють ґрунт на глибину до 7 см та розпушують його на глибину 4 см. Тиск котка на ґрунт становить 25 Н/см.

Коток можна агрегатувати з культиваторами та буряковими сівалками. Ширина захвату котка – 2,8 м.

Коток борончастий КБН-3 використовують для прикочування ґрунту перед сівбою з одночасним розбиванням грудок і розпушенням поверхневого шару ґрунту.

Коток (рис. 10, в) складається з п’яти секцій. На кожній секції встановлено по два циліндричних котки, на поверхні яких розміщені по гвинтовій лінії зуби діаметром 16 мм. Секції розміщені в шаховому порядку. Ширина захвату котка становить 3,25 м.

Коток водоналивний ЗКВГ-1,4 (рис. 10, г) складається з трьох секцій, Кожна секція має металевий порожнистий циліндр діаметром 700 мм, довжиною 1400 мм і місткістю 500 л. Циліндри під час роботи обертаються, їх наповнюють водою. Тиск котка становить на ґрунт у межах 23 – 60 Н/см регулюють кількістю води в циліндрах.

Ширина захвату котка становить 4 м. Використовують його для прикотковування ґрунту до і після проведення сівби. Робоча швидкість – 7 – 12 км/год.

Рис. 10. Котки:

а – кільчасто-шпоровий; б – кільчасто-зубчастий; в – борончастий; г – гладенький водоналивний; 1, 5 – осі; 2 – диски; 3 і 6 – ящики і площадка для баласту; 4 – зубчасті кільця; 7 – клиновидні кільця; 8 – циліндр металевий; 9 – циліндр із зубами.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.