Здавалка
Главная | Обратная связь

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ



Метою даних методичних матеріалів є надання допомоги студентам у підготовці до практичних занять з курсу «Інформаційна діяльність у державному у правлінні». Перед виконанням практичних завдань необхідно уважно ознайомитись з темою, метою та планом до практичних занять, а також літературою, яку рекомендує викладач. Підготовка до заняття вважається успішною у тому випадку, коли студент продемонструє належний рівень знань, а викладач перевірить та позитивно його оцінить.

Методичні рекомендації складаються з тексту практичного завдання для аудиторної роботи та контрольних запитань, на підставі яких можна здійснити повне та об’єктивне оцінювання знань студентів та рівня їх підготовки.

Як приклад, розглянемо структуру, принципи та вимоги до роботи студентів на практичному занятті № 1. Тема практичного заняття «Державне управління та місцеве самоврядування. Поняття і наукові засади».

Завдання для аудиторної роботи студентів складаються з чотирьох запитань:

1. Поняття державного управління у методологічному арсеналі суспільних наук.

2. Сутність державного управління.

3. Державно-управлінські відносини та їх правове регулювання як складові предмету теорії державного управління.

4. Формування сучасної організаційної науки.

При розгляді першого запитання доцільно, перш за все, дати визначення поняттю «державне управління», а вже потім поступово перейти до ролі цього поняття у методологічному арсеналі суспільних наук. Особливу увагу слід приділити розкриттю багатоаспектності даного поняття та розмаїттю його значень по відношенню до тих чи інших суспільних явищ. Крім того, необхідно наголосити на багатофункціональному характері поняття «державне управління» та проаналізувати особливості його змісту у контексті належності до поняттєвого апарату того чи іншого циклу суспільних наук. Варто також проаналізувати основні теорії і школи управління, а також підходи до визначення поняття «державне управління».

У другому питанні розглядається сутність державного управління. Відповідаючи на дане запитання необхідно дати визначення поняттю управління, тобто зазначити, що управління - це структура і функції з упорядкування, збереження і цілеспрямованого розвитку системи. Це унормовуючий процес, який підтримує систему в наперед заданому якісному та кількісному стані або переводить її в новий. Відповідно – державне управління – це вид державної діяльності, у межах якого реалізується виконавча влада [22].

Аналізуючи сутність державного управління, варто зазначити, що вона полягає у цілеспрямованому організаційному та регулюючому впливу держави на стан і розвиток суспільних процесів, свідомість, поведінку та діяльність особи і громадянина з метою досягнення цілей та реалізації функцій держави, відображених у Конституції та законодавчих актах, шляхом запровадження державної політики, виробленої політичною системою та законодавчо закріпленої через діяльність органів державної влади, наділених необхідною компетенцією [22].

Відповідаючи на третє запитання, призначене для аудиторної роботи, варто зазначити, що державно-управлінські відносини є видовим виявом управлінських відносин у суспільстві, або інакше, соціально-управлінських відносин, на які поширюється характеристика суспільної природи державного управління. Тому аналіз управлінських відносин вважається найглибшим за ступенем проникнення до сутності явища і найвищим за рівнем теоретичного узагальнення аспектом пізнання державного управління. Крім того, варто зазначити, що управління перебуває в органічній єдності з правом в цілому, з усією системою його галузей. Тобто здійснення державного управління неможливе поза правом, без застосування правових засобів у процесі управління, без використання правової форми у межах окремих його функцій, стадій та процедур [70].

Відповідаючи на четверте запитання, необхідно відмітити, що нині організаційна наука перебуває на стадії формування свого предмета дослідження, визначення свого місця в системі суспільних наук. Сучасний статус організаційної науки характеризують такі ознаки[71]:

1. Організаційна наука як система знань про закономірності організації людської діяльності складалася протягом тривалого історичного періоду. Починаючи із стародавніх часів організаційні проблеми тією або іншою мірою знаходилися в полі зору мислителів і дослідників, отримували наукову інтерпретацію.

2. Організаційна наука формується, передусім, в рамках суспільних наук, хоча істотний вплив на її формування надають і технічні науки (кібернетика, інформатика та ін.) При цьому організаційна наука має певний «подвійний» міждисциплінарний статус. З одного боку, вона формується на межі не тільки суспільних, але і технічних наук, а, з іншого боку, має яскраво виражений міждисциплінарний характер в рамках самої суспільної науки або, точніше, в циклі суспільних наук.

3. Організаційна наука має складну внутрішню структуру. Вона включає в себе комплекс наук: науку управління взагалі, науку державного управління, науку організаційної поведінки (праксеологію), наукову організацію праці і інші, які також не мають в цей час чітко означених, загальновизнаних предметів свого дослідження. Саме цей чинник зумовлює «розмитість» предмету дослідження організаційної науки.

4. В циклі організаційних наук чітко виділяються теоретичні дисципліни, що умовно об'єднуються поняттям «теорія організації» або «теорія організації і управління». У дослідженнях цієї проблематики поряд з наукою управління вказується і теорія управління, а також теорія державного управління.

В системі організаційних наук необхідно виділити як невід'ємну частину теорії організації і теорію державно-правової організації соціальних систем, які найбільш тісно пов'язані з циклом правознавчих наук. Саме на такій межі наук, можуть з'явитися плідні наукові результати. Розглядаючи державно-правові інститути як взаємопов'язані соціальні системи, можна теоретично дослідити ряд якісно нових процесів і явищ, в тому числі тих, що носять дезорганізаційний характер в перехідні періоди, які не піддаються дослідженню традиційними методами, в рамках традиційних наукових напрямків.

Ще один допоміжний засіб у роботі викладача – це контрольні запитання. Контрольні запитання, які містить кожне практичне заняття, є важливою складовою процесу навчання, оскільки під час підготовки та відповіді на них у студентів формуються вміння та навички, які дозволяють успішно освоювати дисципліну. Крім того, використання даного виду роботи сприяє систематизації засвоєних знань і їх практичній реалізації. Контрольні запитання сформовані таким чином, що відповідаючи на них, студент демонструє знання теоретичного матеріалу курсу, розуміння і вміння використати засвоєний матеріал у практичній діяльності.

Успішною відповіддю на контрольні запитання студент підтверджує свою належну підготовку до того чи іншого практичного заняття та допомагає викладачеві більш об’єктивно оцінити рівень його знань та компетентність щодо теми, яка розглядається.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.