Главная | Обратная связь

Теоретичні основи обліку малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Одеський державний аграрний університет

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

 

Курсова робота

з фінансового обліку на тему:

«Облік малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів в Ялтушківській дослідно-селекційній станції Київського інституту цукрових буряків, Вінницьклї області»

 

Виконала: студентка 3 курсу 7 групи

економічного факультету

денної форми навчання

спеціальності «Облік і аудит»

Керівник: Морозюк Н.С.

 

 

Одеса

Зміст

Вступ…………………………………………………………..

1.Теоретичні основи обліку……………………………………

2.Природно – економічна характеристика господарства……

3. Облік малоцінних необоротних матеріальних активів і швидкозношуваних предметів……………………………….

3.1. Економічний зміст, визнання та оцінка малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів………………………………..

3.2. Документування операцій з малоцінними необоротними матеріальними активами, малоцінними і швидкозношуваними предметами та облік їх на складі…………………………..

3.3. Синтетичний та аналітичний облік малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів………………………….

3.4.Інвентаризація малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношувальних предметів та відображення її результатів в обліку………………………..

Висновки…………………………………………………..

Список використаних джерел……………………………….

Додатки……………………………………………………

Вступ

Облік необоротних активів та малоцінних й швидкозношуваних предметів – це важливі питання в бухгалтерському обліку. Вивчення цих питань дає змогу краще прослідкувати господарські процеси, які відбуваються на підприємствах.

Єдиним критерієм поділу активів на оборотні і необоротні є термін експлуатації. Найбільшу частину в сільськогосподарських підприємствах займають малоцінні необоротні матеріальні активи та інвентарна тара.

В бухгалтерському обліку малоцінні та швидкозношувані предмети відображаються за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами та їх придбання.

Фактичні витрати:

1) суми що сплачуються згідно з договором постачальнику;

2) суми ввізного мита;

3) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів які не відшкодовуються підприємством;

4) затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування МШП до місця відвантаження;

5) суми що сплачуються за інформаційні, посередницькі і інші подібні послуги у зв'язку з придбанням запасів;

6) інші витрати.

На підприємстві може бути створено експертну комісію, яка своїм рішенням визначає можливий термін експлуатації конкретного виду малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» пунктом 4 якого визначено, що під операційним циклом розуміють проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і одержанням коштів від реалізації виробничих з ним продукції, робіт і послуг.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9, до складу запасів відносять малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормативного операційного циклу, якщо він більше одного року. Керуючись наведеними визначеннями можна вважати, в що сільськогосподарських підприємствах до малоцінних та швидкозношуваних предметів відносять: спеціальний одяг, інструменти, спеціальне взуття, а також постільні речі, відра тощо.

Облік малоцінних швидкозношуваних предметів ведуть на рахунку 22.

Актуальність теми полягає у тому, що добре побудований, належним чином організований облік малоцінних та швидкозношуваних предметів, тобто якісна поінформованість про їх наявність та рух мають суттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Тому сьогодні об'єктивно виникли умови для перегляду існуючої практики організації обліку та аналізу МШП. Вся система досліджень по даному об'єкті обліку розглянута під кутом зору вимог ринкових відносин.

Метою курсової роботи є:

- дослідження організації і методики аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів;

- перевірка відповідності фінансової інформації щодо руху і залишків малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві в усіх суттєвих аспектах нормативних документам, які регламентують порядок її підготовки і надання користувачам.

Завдання курсової роботи є:

- уточнення змісту малоцінних та швидкозношуваних предметів, їх склад та класифікація на підприємстві;

- аналіз діючої організації та методики бухгалтерського обліку і аудиту МШП;

- встановлення достовірності й повноти відображення в бухгалтерському обліку та звітності всіх господарських фактів відносно залишків і руху малоцінних та швидкозношуваних предметів;

- складання висновку за результатами дослідження.

Об’єктом дослідження курсової роботи є Ялтушківська дослідно-селекційна станція Київського інституту цукрових буряків, Вінницької області.

 

 

Теоретичні основи обліку малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Однією із основних складових частин економічних ресурсів, які в свою чергу являються основним елементом економічного потенціалу як окремого підприємства, так і суспільства в цілому є предмети праці – засоби виробництва, речова форма функціонування живої праці, на яку впливає людина за допомогою засобів праці з метою виготовлення матеріальних благ. Усі засоби, які можуть служити людині для задоволення її потреб, називаються благами. Всі корисності, які не даються природою даремно і в готовому вигляді, а є результатом праці, носить назву цінностей. Відповідно, в економічній сфері застосовується таке поняття як “матеріальні цінності”. А сукупність всіх цінностей, які знаходяться в розпорядженні підприємства, складають його майно і формують поняття “запаси”.

П(С)БО 9 малоцінні та швидкозношувані предмети визначає так: «До складу запасів відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, використовувані протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з таких запасів продукції чи товарів і послуг» .

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про МШП підприємства та розкриття її у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”. Крім того, при відображенні в обліку та фінансовій звітності МШП необхідно врахувати вимоги інших П(С)БО:

ü П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”;

ü П(С)БО 2 „Баланс”;

ü П(С)БО 16 ”Витрати”.

У податковому обліку облік малоцінних та швидкозношуваних предметів регулюють два закони:

1) „Про податок на додану вартість”;

2) „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Існує ряд інструкцій та положень Міністерства статистики та Міністерства фінансів про затвердження типових первинних документів про відпуск МШП на виробництво, видачу довіреностей на отримання ТМЦ, це зокрема:

1) положення про граничні терміни експлуатації устаткування у виробництві, галузеві технічні норми витрат сировини та матеріалів на виробництво готової продукції;

2) наказ Міністерства статистики України „Про затвердження типових первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів від 21.06.96р. №193;

3) ”Положення про документи та документообіг у бухгалтерському обліку", затвердженим Міністерством фінансів України - "Інструкцією про порядок видачі довіреностей на отримання ТМЦ та їх відпуск", затвердженим Міністерством фінансів України;

4) інструкція "По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків", затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами № 268 від 5 грудня 1997 р., № 115 від 26 травня 2000 р.);

5) порядок проведення дооцінки залишків матеріальних цінностей зі змінами і доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 р.

Проблему обліку і аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів та їх особливості досліджували багато авторів. Так, у своїй роботі Л. Сук визначає, що запаси - це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Особливий вид матеріальних запасів становлять малоцінні та швидкозношувані предмети (далі – МШП). До них відносяться інструменти, посуда, спеціальний одяг та інші.

При аудиторської перевірці роботи підприємства, одним із найважливіших питань є правильність організації і методики обліку МШП.

Л.Сук і П. Сук зазначають, що для обліку МШП використовують рахунок 22. На рахунку 22 "Малоцінні та швидкозно­шувані предмети" обліковують предмети, які використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він триває понад один рік. Визначення поняття «малоцінні» в стандартах немає. Підприєм­ство самостійно визначає, які предмети в нього малоцінні і мають обліковуватися на рахунку 22.

Податковим же законодавством установле­но, то до малоцінних предметів відносяться предмети вартістю до 1000 грн. за одиницю.

Спецодяг може обліковуватися у складі малоцінних необоротних матеріальних акти­вів на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" або у складі оборотних засобів на рахунку 22 "Малоцінні та швидко­зношувані предмети".

На субрахунку 112 відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вар­тість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою

Кулаковська Л.П. в свою чергу зазначає, що існують певні особливості в обліку МШП:

- на рахунку 22 обліковують тільки МШП на складі (тому рахунок 22 і не має субрахунків);

- при відпусканні МШП зі складу в експлуатацію їх вартість списується з рахунка 22 на рахунки обліку витрат, (рахунки класу 9 «Витрати діяльності»). Таке списання, в свою чергу, передбачає тільки кількісний облік МШП, які знаходяться в експлуатації;

- на МШП, які обліковуються на рахунку 22, на нараховується знос

Сопко В.В. поділяє МШП в обліковій політиці на дві групи: одна частина їх належить до запасів, що відображаються у другому розділі активу балансу «Оборотні активи», а друга їх частина входить до складу «матеріальних необоротних активів», що відображаються у першому розділі балансу «Необоротні активи» і відносяться до складу основних засобів

А. Харитонова звертає увагу на предмети, нам відомі як малоцінні та швидкозношувані, які у зв'язку з реформуван­ням бухгалтерського обліку розділилися на дві групи:

• малоцінні та швидкозношувані предмети (далі - МШП);

• малоцінні необоротні матеріальні активи (далі - МНМА).

Незважаючи на те, що в назві МШП і МНМА присутнє загальне слово "малоцінні ", за своєю суттю вони різні.

Основною відмінністю МШП від МНМА є таке:

— вартість МШП, які передані в експлуата­цію, списується з балансу з подальшою організацією оперативного кількісного обліку цих предметів за місцями експлу­атації та відповідальними особами про­тягом терміну їх фактичного використан­ня (п. 23 П(С)БО 9);

— вартість МНМА включається до складу витрат при нарахуванні амортизації, а списання їх з балансу здійснюється че­рез невідповідність критеріям визнання активом (П(С)БО 7)

—Завданням аудиту МШП – встановити:

- правильність оприбуткування МШП, які надійшли на підприємство;

- дотримання порядку ведення оперативного кількісного обліку МШП за місцями експлуатації й матеріально відповідальними особами;

- дотримання встановленого порядку нарахування зносу;

- правильність оприбуткування придатних для експлуатації МШП, які повернулись на склад;

- дотримання порядку списання з балансу МШП, які в момент запровадження П(с)БО були передані в експлуатацію, або тих МШП, які не відповідають критерію активу;

- забезпеченість оперативного внутрішнього контролю за рухом МШП

Послідовність проведення аудиту з оборотних МШП, В.В. Сопко пропонує таку:

- визначення належності номенклатури оборотних МШП до запасів, що відображаються у другому розділі активу балансу «Оборотні активи»;

- організація порядку аудиту нарахування зносу оборотних МШП та віднесення його сум на відповідні об’єкти обліку;

- порядок організації оперативного кількісного обліку МШП за місяцями їх експлуатації та за відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання;

- перевірка складського оперативного обліку оборотних МШП та їх оцінка;

- методика аудиту надходження та використання оборотних МШП;

- співставлення аналітичних та синтетичних даних з обліку оборотних МШП.

Заключним етапом аудиторської перевірки є співс­тавлення аналітичних і синтетичних даних з обліку обо­ротних МШП. На цьому стані передбачається звірка сум з обліку оборотних МШП, що фактично обліковуються на місцях їх збереження, з обліковими даними, які відо­бражені в регістрах бухгалтерського обліку (журналах, відомостях, Головній книзі тощо). Після підтвердження відповідності цих даних здійснюється співставлення і арифметична перевірка облікових даних у Головній кни­зі і оборотній відомості по рахунках із звітними даними, відображеними у балансі.

Хомутенко В.П. перевіряє тотожність відображення даних в активі балансу по рядку "Виробничі запаси" на поча­ток і кінець звітного періоду в співставленні з відповід­ними кінцевими даними журналу №5, а також перевір­ки їх достовірності шляхом порівнювання із сумами ін­вентаризаційної відомості па дату проведення річної інвентаризації Норми, встановлені ПБО 9, застосовуються з 01.01.2000 р. незважаючи на те, що Положення №250 та Наказ №258 втратили чинність відповідно 28 лютого 2000 року та 26 травня 2000 року. Таке застосування можливе, тому, що п. 3 Наказу № 246, який затвердив ПБО 9, встановив, що інші нормативні акти Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить цьому Положенню.

На відміну від встановленого Положенням №250 вартісного або часового критерію, ПБО 9 та ПБО 7 встановлюють виключно часовий критерій для віднесення активів до малоцінних та швидкозношуваних предметів та часовий у поєднанні з вартісним для віднесення активів до малоцінних необоротних матеріальних активів.

За Планом рахунків це питання регулює Інструкція №291. Вона разом з Планом рахунків застосовується у 2000 році з дати, визначеної розпорядчим документом керівника підприємства, організації. Саме з цієї дати для підприємства втрачають чинність інші нормативні документи Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку, що містять кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку.

Залишки МШП переносять відповідно до Методичних рекомендацій з перенесення сальдо рахунків і субрахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності об'єднань, підприємств і організацій на рахунки і субрахунки Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291 (додаток до листа Міністерства фінансів України від 04.02.2000 р. №18-424).