Вказівки до виконання роботи
Розрахунок виконується у наступному порядку: · розраховуються робочі та розрахункові струми для кабелів; · вибираються кабелі; · виконується перевірка на термічну стійкість кабелів; · розраховуються втрати напруги. Розрахунок робочих струмів виконується для всіх трьох частин кабельної лінії: - між РЩ і приймачами ; - між РЩ і ГРЩ , де kр = 1 – коефіцієнт різночасової роботи; - між генератором і ГРЩ . При розташуванні кабелів у трубах, пучках та ін. значно погіршується охолодження, що можливо розглядати, як додаткове еквівалентне підвищення температури навколишнього середовища. Для збереження температури нагрівання кабельних жил при пучковій прокладці необхідно знижувати значення допустимих струмів. Для цього розраховується коефіцієнт k1. При прокладці кабелів у трубах або жолобах довжиною більш 1,3 м значення k1 приймається відповідно 0,8 і 0,85. При однорядному розташуванні кабелів у пучці значення k1 приймається 0,9; при дворядному k1 = 0,8; при трьохрядному і більше k1 = 0,6. Однак при цьому треба враховувати кількість кабелів, час роботи та їх взаємне розташування. Як правило у пучках з кількістю кабелів менше сьома погіршення теплового режиму роботи незначне, а значення коефіцієнту k1 можна приймати одиниці. У всіх випадках коли k1 становить менше одиниці його потрібно помножити на коефіцієнт k2, який враховує тривалість роботи кабелів під навантаженням , де tроб – час роботи кабелю під навантаженням за добу, год. Якщо добуток k1k2 більше одиниці, тоді він приймається рівним 1. Розрахункові струми для відповідних частин розраховуються по загальній формулі . Відповідно до отриманих значень розрахункових струмів для кожної із ланок обираються трьохжильні кабелі (табл. 2), при цьому припускають, що всі кабелі працюють у тривалому режимі. Таблиця 2. Електричне навантаження на кабелі при нагріві до 65 оС і температурі навколишнього повітря 40 оС.
Перевірка на термічну стійкість кабелів виконується за допомогою гранично припустимих втрат потужності на 1 м довжини пучка, при кількості завантажених кабелів у пучці більше 50% вони становлять , де a, b – відповідно висота та ширина прямокутника, у котрий вписано поперечний перетин пучка кабелів, м. Якщо кількість завантажених кабелів у пучці менше 50%, то отримані припустимі втрати помножають на коефіцієнт , де k4 – співвідношення кількості завантажених кабелів до їх загального числа.
Таблиця 3. Активний опір кабелів при температурі 65 оС
Якщо пучок кабелів прокладено у трубі або жолобі, тоді максимально припустимі втрати потужності помножають відповідно на 0,64 чи 0,72. Фактичні втрати потужності пучка кабелів , де n – число жил кабелю; І – тривалий робочий струм навантаження кабелю, А; R – активний опір (табл. 3) одного кілометра жили кабелю при 65 оС, Ом/км. При цьому розрахунок втрат потужності кабелів, які працюють не в тривалому режимі, виконується по еквівалентному струму: - у повторно-короткочасному режимі , де t1 – час роботи під навантаженням, t2 – час відключення кабелю; - у переривчатому режимі . Кабельний пучок вважається задовільним, якщо , інакше необхідно розділити пучок кабелів на окремі або підвищити перетин кабелів. Для отримання загальних втрат напруги у відсотках необхідно розрахувати втрати для кожної ділянки лінії , де – активний струм на відповідній ділянці; S – перетин жили, мм2. Сумарні втрати напруги . Вимоги до енергомереж дотримані, якщо сумарні втрати напруги не перевищують 5%.
Контрольна робота № 4 ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|