Тема: Відповідальність працівників бухгалтерського обліку.⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 13
План 1. Дисциплінарна відповідальність. 2. Матеріальна відповідальність. 3. Адміністративна відповідальність. 4. Кримінальна відповідальність. - 1 - Дисциплінарна відповідальності передбачена статтею 147 Кодексу законів про працю (КЗпП), якою встановлено заходи відповідальності за порушення трудової дисципліни у вигляді: ü догани ü звільнення Під трудовою дисципліною розуміється виконання працівником трудових обов'язків у межах правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків тягне за собою застосування заходів дисциплінарного або громадського впливу, а також застосування інших заходів, передбачених чинним законодавством. Слід розглядати як порушення трудової дисципліни спізнення на роботу або прогул працівника. До порушення трудової дисципліни потрібно відносити й порушення трудових обов'язків, наприклад, якщо бухгалтер припускається помилки при веденні бухгалтерського обліку, складанні первинних документів тощо. Згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП трудовий договір може бути розірвано, якщо невиконання трудових обов'язків було: • систематичним; • без поважних причин; • такі трудові обов'язки встановлено у трудовому договорі чи правилах внутрішнього трудового розпорядку. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення бухгалтера не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо ж рік не закінчився, а цей бухгалтер знову допустив порушення трудової дисципліни, керівник має право звільнити його на підставі пункту 3 ст. 40 КЗпП. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Як дисциплінарне стягнення розглядається також звільнення в інших випадках, передбачених ст. 40 КЗпП: 1) прогулу (в т. ч. відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 2) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 3) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу. Пункт 1 ст. 41 КЗпП дає додаткові підстави (крім підстав, передбачених ст. 40) для розірвання трудового договору з головним бухгалтером підприємства або/і його заступниками у разі одноразового грубого порушення ними трудових обов'язків. Наявність вини для застосування дисциплінарного стягнення є обов'язковою. Якщо в діях працівника не вбачається вина, притягати його до дисциплінарної відповідальності неможливо. Наприклад, бухгалтер не здав своєчасно звіт в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю — в цьому випадку бухгалтер не винен (відповідальність несе керівник, який відповідальний за організацію бухгалтерського обліку). До застосування дисциплінарного стягнення керівництво підприємства по-вино зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення враховується ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Дисциплінарне стягнення застосовується керівництвом підприємства не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи внаслідок тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. При цьому дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 150 КЗпП). - 2 - Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Розрізняють два види матеріальної відповідальності: • повна; • обмежена. Повна матеріальна відповідальністьнакладається на працівників, з якими укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77 р. № 447/24 затверджено перелік посад працівників, з якими можна укладати договори про повну матеріальну відповідальність. З працівників бухгалтерії до такої категорії працівників можна віднести касирів., всі інші працівники не є матеріально відповідальними особами, оскільки їхні посади не передбачають виконання робіт, безпосередньо пов'язаних зі зберіганням, обробленням, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням у процесі виробництва переданих цінностей. В той же час, у деяких випадках, згідно зі ст. 134 КЗпП, бухгалтерів може бути притягнуто до повної матеріальної відповідальності: • майно та інші цінності було одержано бухгалтером під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; • шкоди завдано діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; • шкоди завдано, коли бухгалтер перебував у нетверезому стані; • школи завдано нестачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям товарно-матеріальних цінностей, виданих підприємством працівнику в користування; • шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків. Обмежена матеріальна відповідальність,яка накладається на працівників, з вини яких заподіяно шкоду при виконанні трудових обов'язків, встановлена в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше середнього місячного заробітку працівника. Розмір середньомісячного заробітку визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 08.02.95р. № 100. Згідно зі ст. 133 КЗпП обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники структурних підрозділів (головні бухгалтера) та їх заступники, якщо шкоду заподіяно: · зайвими грошовими виплатами; · неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей; · невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, розкраданню, знищенню та псуванню матеріальних або грошових цінностей. Таким чином, до бухгалтера при виконанні трудових обов'язків можна застосувати відповідальність лише в межах середньомісячного заробітку. - 3 - Адміністративна відповідальність регламентується Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП). ЇЇ також може бути встановлено й іншими законами, зокрема статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 р. №509-ХП встановлено інші адміністративні штрафи. Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при правопорушенні, яке триває — два місяці з дня його виявлення. У разі вчинення однією особою двох чи більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається у межах санкції, встановленої за серйозніше правопорушення із вчинених. Приклад. Бухгалтер підприємства вчинив два правопорушення, виявлені різними перевірками; • він несвоєчасно подав платіжне доручення на перерахування податку з доходів фізичних осіб - порушення виявлено органами податкової служби; • порушив встановлений порядок ведення бухгалтерського обліку - порушення виявлено органами КРУ. Бухгалтер нестиме відповідальність за кожне правопорушення окремо, оскільки органи, які застосовують адміністративне стягнення, - різні. В першому випадку до адміністративної відповідальності притягують органи податкової служби у другому - КРУ. Якщо ж бухгалтер несвоєчасно подав платіжне доручення і порушив установлений порядок ведення податкового обліку (обидва правопорушення розглядаються податковими органами), буде застосовано один адміністративний штраф. • Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем. • Стаття 367. Службова недбалість. - 4 - Згідно із ст. 212 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Необхідно розмежовувати ухилення від сплати обов'язкових платежів і несвоєчасну їх сплату за відсутності умислу на несплату. Особа, яка не мала наміру ухилитися від сплати зазначених платежів, а не сплатила їх з інших причин, може бути притягнута лише до встановленої законом відповідальності за порушення податкового законодавства, пов'язаного з обчисленням і сплатою цих платежів. Про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів можуть свідчити, наприклад: відсутність податкового обліку чи ведення його з порушенням установленого порядку; перекручування в обліковій або звітній документації; неоприбуткування готівкових коштів, одержаних за виконання робіт чи надання послуг; ведення подвійного (офіційного та неофіційного) обліку; використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби, тощо. Відповідальність за ухилення від сплати податків розмежовується залежно від заподіяної державі шкоди. Особа, яка вперше вчинила діяння, і якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня) звільняється від кримінальної відповідальності. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|