 |
|
Розробка та економічне обгрунтування виробничої програми підприємства.
1. Поняття виробничої програми та правила її розробки.
2. Показники виробничої програми.
3. Виробнича потужність.
1. Виробнича програма підприємства (план виробництва і реалізації продукції) – це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлений термін згідно договорів поставки.
Для того, щоб вірно сформувати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така інформація:
- характеристика пропонованої продукції;
- оцінка можливих ринків збуту та конкурентів;
- стратегія маркетингу.
Формування виробничої програми починається зі складання номенклатури і асортименту.
Номенклатура – це перелік назв окремих видів продукції.
Асортимент – це різновидність виробів в межах даної номенклатури.
Номенклатура може бути централізованою і децентралізованою. Централізована – формується шляхом укладання державних контрактів (фінансуються за рахунок держбюджету України) і державних замовлень (фінансуються за рахунок власних коштів підприємства та кредитних ресурсів). Децентралізована – формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів зі споживачами шляхом укладання договорів поставок.
2.В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.
1. Натуральні показники – обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою і асортиментом. Представляються у фізичних одиницях виміру.
2. Вартісні показники:
· обсяги товарної продукції; валової продукції; товарного випуску; реалізованої продукції; чистої продукції; валовий оборот; внутрізаводський оборот; незавершене виробництво; процент просування технічної готовності судна.
1. Обсяг товарної продукції – готова продукція, послуги, ремонтні роботи, капітальний ремонт свого підприємства, напівфабрикати і запчастини на сторону, капітальне будівництво, роботи, пов’язані з освоєнням нової техніки.
2. Обсяг валової продукції – вся продукція у вартісному виразі, не залежно від ступеню готовності
ВП = ТП – (НЗВп – НЗВк), грн
ТП – товарна продукція
НЗВп – незавершене виробництво поч.. року
НЗВк - незавершене виробництво на кінець року
3. Обсяг товарного випуску – сума коштів, які потрапили на розрахунковий рахунок підприємства за частковою готовністю судна. Необхідність цього показника викликана тим, що будівництво судів здійснюється тривалий час і замовник може платити окремими частками на основі платіжних етапів. Платіжний етап – завершений обсяг робіт з виготовлення частини судна.
4. Реалізована продукція – відвантажена споживачеві і за неї надійшли кошти на розрахунковий рахунок або мають надійти у зазначений термін.
РП = ТП + (ГПп – ГПк) + (Вп – Вк), грн
ГПп, ГПк – готова продукція на поч., кін року.
5. Обсяг чистої продукції – вартість створена на даному підприємстві.
ЧП = ТП – (М + А) = ЗП + П
М - матеріальні витрати А - амортизація
6. Валовий оборот – це обсяг продукції підприємства незалежно від того де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним.
ВО = ВП + ВЗО
ВЗО – внутрішньозаводський оборот.
7. Внутрізаводський оборот – кількість продукції, яка використовується всередині нього для подальшої переробки.
8. Незавершене виробництво – продукція, яка не пройшла усіх стадій обробки.
НЗВ = N*C*Tц*Кнз/Д, грн
N – кількість виробів в натуральних одиницях;
С – собівартість одного виробу, грн;
Тц – тривалість циклу виготовлення одного виробу, днів;
Кнз – коефіцієнт нарощування витрат;
Д – тривалість періоду, днів.
Кнз = (Со + 0,5Сп)/(Со + Сп).
Со – одноразові витрати на початку циклу виготовлення. СП – поточні витрати у циклі.
9. Процент просування технічної готовності судна – це різниця між процентом готовності судна на кінець і початок періоду.
3.Виробнича програма будь-якого підприємства має бути обгрунтована наявними виробничими ресурсами, а також виробничою потужністю підприємства.
Обсяг виробництва ВП не може бути встановлений більшим ніж виробнича потужність чи розрахований обсяг ВП за усіма видами ресурсів.
ВПроз1 = Sсер*Фв, (середньорічна вартість ОФ, фондовіддача)
ВПроз2 = Ч*Пп (чисельність, продуктивність праці)
ВПроз3 = М/q(матеріальні ресурси, норма витрат матеріалів) в натуральних одиницях.
Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції підприємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при повному завантаженні обладнання і виробничих площ.
Фактори, що впливають на величину виробничої потужності:
- кількість обладнання; його потужність; режим роботи підприємства; кваліфікація робітників; структура ОФ (співвідношення активної і пасивної частини).
ВП визначається в натуральних одиницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісному виразі при широкому асортименті.
Розрахунок ВП є найважливішим етапом обгрунтування виробничої програми підприємства. На його основі плануються обсяги випуску продукції, складаються баланси потужностей, визначаються обсяги необхідних капіталовкладень.
Виробнича потужність підприємства визначається за всією номенклатурою продукції за показниками потужності ведучих цехів основного виробництва, а потужність ведучих цехів – за показниками потужності ведучих дільниць; потужність останніх – за даними пропускної здатності ведучих груп обладнання.
Ведучими є ті цехи, дільниці, в яких виконуються головні і найбільш трудомісткі технологічні процеси.
При розрахунку ВП слід звертати увагу на виявлення і усунення 35 так званих “вузьких місць”, тобто відставання пропускної здатності окремих груп обладнання від пропускної здатності ведучої групи обладнання.
Провідний цех – зосереджена найбільша частина ОФ, здійснюються основні операції. (машинобудування – металообробки, суднобудування – стапельні).
Провідна ділянка – від якої залежить виконання цехом виробничої програми за основною спеціалізацією.
Провідне обладнання – здійснюються основні технологічні операції.
Виробнича потужність верстату, обладнання, агрегату:
ВП верстату = Фд/Тшт, одиниць/період
ФД – дійсний ефективний фонд робочого часу обладнання. годин.
ТШТ –прогресивна норма часу на одиницю прод-ції, год./одиницю
ФД = (ФК – В – С) * nЗМ* tЗМ*Квтрат , год.
ФК – число календарних днів у періоді;
В, С – вихідні і святкові дні у періоді;
nЗМ – кількість змін роботи одиниці устаткування;
tЗМ – тривалість зміни, год;
Квтрат - коефіц. витрат роб. часу через простой, непродук. витрати роб. Часу, ремонт, скорочення зміни у передсвяткові дні, ін.
ВП потокової лінії = Фд/r, одиниць/період
R –такт потокової лінії, год./одиницю
ВП агрегатів безперервної дії = (Фк/tПЛ) *q.m/період, (н.: домені печі)
ФК – календарний фонд часу роботи доменної печі, год./рік;
tпл – час на одну плавку, год./плавк.;
q – обсяг металу, що виплавляється за одну плавку, т/плавк.
ВП буває: Вхідна– на початок року;
Вихідна (у вартісному виразі)– на кінець року:
ВП ВИХ = ВПвх + ВПвв – ВПвив
ВП вх – ВП на початок періоду, грн.;
ВП ВВ – введена в плановому році ВП, грн.;
ВП ВИВ – виведена за плановий період ВП, грн.
Середньорічна ВП підприємства, цеху:
ВП СЕР.Р = ВПвх + ВПвв*к/12 – ВПвив (12 – к)/12грн.
К – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.
Рівень використання виробничої потужності характеризує коефіцієнт ВП
Квп = Валова Продукція /Вироб. Потужність
Чим більш цей коефіцієнт наближається до1, тим більш ефективно працює підприємство.
Визначення вир. пот-ті підприємства завершують складанням балансу, що відбиває зміни її величини протягом розрахункового періоду і характеризує у кінцевому підсумку так звану вихідну потужність.