 |
|
Товар і його властивості
Товар - це продукт, призначений не для власного споживання, а для обміну на інші продукти. Товарами можуть бути лише обмежені в кількості (рідкісні) продукти. Повітря, яким дихають люди, вода у вигляді дощу (чи в річці, озері, океані) не можуть бути товарами, тому що їх кількість необмежена. Товар має дві властивості: споживну вартість та вартість.
Споживна вартість - це здатність товару задовольняти певну потребу того, хто його купує. (Олівець - писати на папері, автомобіль - переміщуватись в просторі). Якщо якась річ не має споживної вартості, то її ніхто не купує, тобто вона не є товаром.
Ставши товаром, продукт повинен мати спроможність обмінюватися на інші товари.
Ця властивість товару отримала назву мінової вартості.
Мінова вартість - це кількісна пропорція, в якій один товар обмінюється на другий. Мінова вартість є формою другої властивості товару - вартості. Вартість відображає соціально-економічну форму товару.
Вартість, на відміну від споживної вартості, не лежить на поверхні явищ, тому з'ясування її природи як другої властивості товару є більш складним. Вартість - те спільне, що знаходить відображення у міновому співвідношенні товарів. Саме вартість робить їх порівнюваними. Як споживні вартості товари якісно розрізняються, як вартості - мають спільну міру.
Вартість виражає відносини між товаровиробниками з приводу порівняння різноманітних благ і послуг, якими вони обмінюються.
Кількісні характеристики праці, витраченої на виготовлення товару, втілюються у величині вартості товару.
Розрізняють індивідуальну і суспільно необхідну працю й відповідно індивідуальну і суспільну вартість товару.
Товаровиробники діють у різних індивідуальних і природнокліматичних умовах. Згідно з цим у товарах втілюється різна індивідуальна вартість. Робочий час, витрачений на виробництво товару окремим виробником (підприємством), називається індивідуальним робочим часом, а вартість, створена ним, - індивідуальною вартістю.
Проте на ринку у процесі обміну враховується лише суспільна вартість. Величина її визначається не індивідуальними витратами праці, а суспільно необхідним робочим часом, тобто тим робочим часом, який визначається наявними суспільно нормальними умовами виробництва при середньому в конкретному періоді і в даному суспільстві рівні уміння й інтенсивності праці товаровиробників.
Отже, величина вартості товару значною мірою визначається суспільно необхідними витратами і як правило, збігається з індивідуальними витратами праці тих товаровиробників, які доставляють на ринок переважну більшість товарів одного виду.
Величина вартості товару змінюється прямо пропорційно кількості і обернено пропорційно продуктивній силі праці.
Базовою величиною для вимірювання вартості товару є витрати простої праці (тобто без спеціальної кваліфікації). Складна праця - кваліфікована, вона вимагає попередньої підготовки виробника, і створює більшу вартість, ніж проста. Складна праця зводиться до простої (редукція праці) через ринкові відносини.
У процесі праці людина створює споживну вартість і вартість товару. Це випливає з подвійної природи праці, яка створює товар.
З одного боку праця - це процес створення певного продукту або послуги.
Це пов`язане з спеціалізацією виробництва. Результатом такого процесу завжди виступає певна конкретна споживна вартість. Така праця називається конкретною працею.
З другого боку, всякий процес праці - це процес затрат людської робочої сили, мозку, нервів. Ці затрати характеризують працю з її кількісного боку, не торкаючи її конкретної форми.
Ця праця в фізіологічному розумінні отримала назву абстрактної праці і саме вона створює вартість товару. Отже, вартість - це втілена в товарі абстрактна праця.
Абстрактна праця - це специфічна форма праці, яка властива лише товарному виробництву. Тому що вона виражає відносини відособлених виробників. Там, де нема відособленого виробництва необхідність цієї праці не виникає.
А це означає, що вартість - це не природна, а суспільна властивість товару.
Саме тому вартість - це не просто втілена в товарі праця, а в першу чергу відношення між людьми, приховане речовою оболонкою.