Главная | Обратная связь

Економіка інтелектуально зорієнтована -

Економічна теорія— суспільна наука, яка вивчає зако­ни функціонування та розвитку економічних систем, ви­значає умови, принципи та механізми ефективного господа­рювання.

- наука про доіндустр та індустр тіпі вір-ва, про економіку

Економічний капітал– матеріально-речовий : фізичний капітал (маретеріальн річ) + фукціональн капітал ( грошовий + виробничий( основний кап + оборотний кап(свою вартість повністю переносить на готову продукцію) + товарний) + штучний інтелект

Економічний прибуток визначається як різниця між валовим доходом та економічними (зовнішніми і внутріш­німи, включаючи нормальний прибуток) витратами вироб­ництва; чистий прибуток, який залишається після вилучення з виторгу від реалізації всіх витрат, включаючи й нормальний прибуток.

Економічно активне населення —частина працездат­ного населення, що пропонує свою робочу силу для вироб­ництва товарів та послуг.

Еластичність(лат. — гнучкий) — ступінь ре­акції однієї економічної змінної на зміну параметрів іншої

Життєвий цикл підприємства - час, впродовж якого товар життєздатний на ринку і забезпечує досягнення цілей продавця. Від життєвого циклу товару безпосередньо залежить рівень прибутку продавця (продуцента) на кожній із його стадій: 1) впровадження товару на ринок, 2) зростання обсягу продажу внаслідок визнання товару покупцями, 3) стадія зрілості, яка характеризується максимальною прибутковістю, 4) насичення ринку товаром, 5) спад обсягу продажу і прибутку.

-часовий період, протягом якого товар продається і купається на ринку.

Закон –об’єктивні, необхідні, постійно повторювальні та відновлювальні суттєві причинно-наслідкові зв’язки, що складають сутність поняття, явищ, процесу.

Закон попиту – зворотний причинно-наслідковий зв'язок між ціною товару і величиною попиту.

Закон пропозиції— економічний закон, що виражає пряму залежність між ціною і величиною пропо­зиції товару або послуги впродовж певного проміжку часу.

Закон ціни –закон, який передбачає, що виробництво і обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

Заробітна плата— грошова винагорода, яку отри­мує власник робочої сили в обмін на надані послуги праці; ціна використання послуг праці.

Змінні витрати— витрати, що залежать від кількості вироблюваної продукції, складаються з ви­трат на сировину, матеріали, заробітну плату тощо.

- величина яих змін-ся залежно від об’ему вир-ва

Знання –система символів, знаків, які розкривають смисл об’єктів пізнання.

Інновація –впровадження у виробництво нового – продукту, технології, техніки, тощо.

Інтелектуальна рента—

Інформація –1) знання, які потрібні для прийняття ефективного рішення при розв’язання конкретної проблеми.2) дані, які перетворюються за певних умов на знання.

Інфраструктура ринку— комплекс інститутів, що за­безпечують умови безперебійного функціонування ринку.

- інстітуи, допомагаючі просуванню товару від виробника до споживача

Капітал— економічний ресурс, що визначаєть­ся як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, що в процесі свого руху приносять дохід.

- ресурс, який в проц. вир-ва створює додану вартість, зиск; самозростаюча вартість

Капітал інтелектуальний –це людський та штучний інтелект і продукти його роботи, що здатні створювати той чи той зиск – матеріальний або соціальний.

Капітал людський –здатність людини забезпечувати своєю діяльністю дохід внаслідок викорис­тання інтелектуальних здібностей набутої кваліфікації і практичного досвіду тощо.

- ресурси у вигляді кістково-м’язових та інтелект. Здатностей, які людіна використовує для забезпеч-ня доходу і за допомогою яких створює капітал, зиск

Капітал основний -капітал, інвестований у засоби праці та інші довготермінові активи підприємства.

Конкуренція — економічне суперництво за найвигідніші умови виробництва і реалізації та привласнення найбільших до­ходів.

Країнова економіка –жива ек сист, яка здатна задовольняти потреби країни, забезпеч-ти самост-ть і тд; система ек акторів і зв’язків між ними, яка має просторово визначену

Кредит— надання позичальникові коштів у грошовій або іншій формах здебільшого під заставу на вста­новлений строк під визначений відсоток.

Маркетинг— теория и практика принятия управленческих решений, касательно продуктово-рыночной организ-ии и тактики ее воплощения на основе анализа факторов внешн маркетинговой среды для удовлетвор-я эконом интересов производителя/потребителяМенеджмент –діяльність щодо узгодження та координації фізичних, інтелектуальних та інших зусиль членів колективу задля досягнення стратегічної цілі організації загалом.

Метод –засіб досягнення якої-небудь мети, розв’язання конкретного завдання; спосіб дії.

Мінімальна заробітна плата— вста­новлений державою норматив у вигляді грошового еквіва­лента, що забезпечує задоволення потреб на рівні простого відтворення робочої сили найнижчої кваліфікації за умов суспільне нормальної інтенсивності праці.

Наука – специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення.

Номінальна відсоткова ставка -рівень процента, не скоригований на інфляцію.

Номінальний ВВП –ВВП, обчислений в цінах поточного року.

Підприємець– це особа, яка поєднує у собі новаторські, комерційні й організаторські здібності і застосовує їх для пошуку і розвитку нових видів та методів виробництва,нових сфер використання капіталу,отримання нових благ та їх нових якостей.

Підприємництво— тип господарської поведін­ки, що ґрунтується на само­стійності та незалежності суб'єктів стосовно вибору; що, скільки, як, для кого (для чого) виробляти; на пов­ній відповідальності за прий­няті рішення та їхні наслід­ки і спрямуванні діяльності на досягнення комерційного успіху; це тип господарської поведінки під­приємців з організації розробки, вир-ва і реалізації благ з метою отри­м прибутку та соц ефекту.

Підприємство— господарська ланка, якій властиві такі риси: наявність єдиного майна, необхідного для здійснення певного економічного процесу; технологічна зумовленість факторів виробництва; певне місце у системісуспільного поділу праці; певне місце в соціумі.

Підприємство інтелектуальне –вид підприємства, базований на такій і людському та штучному інтелекту, здатній створювати не тільки і не стільки матеріальне, скільки духовне і соціокультурне багатство.

Податки— обов'язковий внесок до бюджету відповід­ного рівня платниками податків у порядку та на умовах, визначених законодавством.

Попит— представлена на ринку потреба в життєвих засобах, що визна­чається кількістю тих чи інших товарів і послуг, які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку.

- платоспрможна потреба

- кільк-ть тов-в, які бажають і можуть прідбати спожів-і на ринку в дан. час

Потенційний ВВП –це ВВП, який міг би бути зроблений при повній занятности.

Потреба вторинна –необхідність мати предмет чи декілька предметів, здатних задовольнити нужду людини відповідно до її соціально-культурного рівня розвитку і культурного рівня розвитку суспільства даної країни.

Прибуток— Дохід власників фірми (підприєм­ства), визначений як різниця між валовим доходом (ви­ручкою від реалізації) і загальними витратами на вироб­ництво та реалізацію продукції.

Прибуток чистий -це кошти, що залишаються у розпорядженні підприємства після сплати податків і відрахувань.

Прибуток нормальний -це винагорода за підприємницьку діяльність, складова частина витрат виробництва

Приватна власність — це такий тип власності, коли виключне право на володіння, користування і розпоряджен­ня об'єктом власності та отримання доходу належить при­ватній (фізичній чи юридичній) особі.

Продуктивні сили— сукупність засобів виробництва і працівників з їхніми фізичними й розумовими здібностя­ми, а також досягнення науки, технології, інформація, мето­ди організації та управління виробництвом, що забезпечу­ють створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб.

Реальний ВВП –ВВП, обчислений у цінах базового року.

Рента – величина, уплачиваемая за пользование ОГРАНИЧЕННЫМИ ресурсами (факторами производства) в размере превышения над минимальной платой, необходимой для поддержания ресурса в рабочем состоянии.

Ринкова структура— сукупність умов, за яких відбувається конкуренція суб’єктів економічної діяльності (продавців чи споживачів). Такими умовами є кількість і розміри підприємства; характер продукту; свобода виходу на ринок і свобода виходу з ринку; доступ до банку пінкових даних; спосіб формування ціни на товар. Типи:чиста конкуренція монопольна конкуренція, олігополія, чиста монополія.

Ринок— будь-яка інституція або механізм, що забезпечує зв'язок покупців і продавців певного товару або послуги.

- місце зустрічі покупця і продавця/ попиту і пропоз-ї

- механізм, який зводіть разом покупця і продавця задля обміну тов-ми на осн ціни, яка форм-ся завдяки співвіднош-ню попиту/пропоз-ї та ін

Рівень життя— рівень добробуту насе­лення, споживання товарів та послуг; сукупність показників, що характеризують міру задоволення життєвих потреб населення.

Товар – економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і має суспільну споживну вартість та обмінюється на ринку.

Фінанси –систе­ма економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими дер­жавами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національ­ного доходу (НД).

 

Безробітні- люди, які не мають місця роботи, але активно його шукають.

 

Метод- це систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для досягнення певної мети.