Відкриття касаційного провадження регламентує ст. 428 КПК

Стр 1 из 4Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра кримінального процесу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри

кримінального процесу

підполковник міліції

_____________ Холостенко А.В.

«_____»______________ 20____ р.

ЛЕКЦІЯ ДО ТЕМИ

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

(2 години)

Факультети підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції, підрозділів слідства

Рік

Лекція до теми № 18 «Провадження у суді касаційної інстанції» для курсантів денної форми навчання за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство».

« 15 » червня 2014 року - 26 с.

Розробники: Деревянкін С.Л., кандидат юридичних наук, доцент, декан факультету заочного навчання цивільних осіб; Поліщук О.В., старший викладач кафедри кримінального процесу.

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри кримінального процесу.

Протокол від «20» червня 2014 року № 11

Обговорено та схвалено на вченій раді факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства.

Протокол від «__» ________ 201_ року № __

Обговорено та схвалено науково-методичною радою Одеського державного університету внутрішніх справ.

Протокол від « 24 » червня 2014 року № 26

Мета лекції:

Метою викладення лекції є розкриття поняття, суті і значення стадії касаційного провадження; суб’єктиів, строку, меж касаційного провадження; порядок та результати розгляду справи касаційним судом. Рішення касаційної інстанції.

ПЛАН

Вступ.

1. Поняття і значення стадії касаційного провадження кримінальних справ.

2. Суб’єкти, строки, межі касаційного провадження.

3. Порядок та результати розгляду справи касаційним судом. Рішення касаційної інстанції

Висновки.

ВСТУП

Є дві тези, які не підлягають запереченню. Перша – суд відіграє особливу роль у суспільстві та державі. Він може вирішити долю окремої людини, а може змінити напрям розвитку всієї держави. Друга – за нинішніх умов вітчизняний суд належним чином і повною мірою не виконує і не може виконувати властиві йому правові та соціальні функції. Він через об’єктивні причини позбавлений можливості функціонувати як справедливий, незалежний та неупереджений судовий орган. А це означає, що на сьогодні в нашій країні не існує притаманної правовій державі надійної та дієвої системи захисту прав людини – однієї з основних гарантій стабільного і прогресивного суспільного розвитку країни.

Основними тенденціями, які безпосередньо та істотно позначаються на здійсненні правосуддя є:

а) зростання ролі суду в суспільному та державному житті. Нині суд може істотно впливати на політичні, економічні, правові, соціальні та інші процеси. Така тенденція є об’єктивною і закономірною для держави, яка претендує на статус правової та демократично. Підтвердженням цього є, зокрема, постійне збільшення кількості досудових розслідувань і, відповідно, судових проваджень. З одного боку, це може свідчити про зростання довіри громадян до суду, в якому вони вбачають ефективний механізм захисту своїх прав і свобод. З іншого – про негативні процеси, для яких властиве постійне збільшення кількості проблем системного характеру в різних сферах суспільних відносин.

б) інша тенденція має переважно суб’єктивний характер і полягає у посиленні неправомірного впливу на суд. Сфера правосуддя об’єктивно політизується, комерціалізується, простежується намагання „приватизувати” суд. Робляться спроби втягнути його у політичне протистояння та боротьбу за власність.

в) третя тенденція виявляється у відомій всім залежності суду від органів виконавчої влади. Така залежність фактично узаконена. Її породжує установлений порядок організаційного, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності судів, соціально-побутового забезпечення суддів, що робить вітчизняне правосуддя дуже вразливим.

г) продовження розбалансування судової системи, її розпорошення та руйнація. Маємо всі підстави констатувати, що на сьогодні в Україні відсутня цілісна судова система, що функціонувала б як єдиний механізм судового вирішення спорів, в якій забезпечувалися б єдність судової практики та однакове застосування судам законів.

Збільшення кількості звернень до суду призвело до зростання навантаження на суддів. Провадження в суді касаційної інстанції є однією із стадій кримінального процесу, в якій перевіряється законність і обґрунтованість судових рішень судів, зазначених у законі.

Відповідно до ст. 129 конституції України п. 8 передбачено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Таким чином у вказаній темі ми з’ясуємо: поняття і значення стадії провадження в суді касаційної інстанції, звернемо увагу на суб’єктів, внесення касаційної скарги, її зміст та порядок скерування. А також безпосередньо опрацюємо процедуру касаційного розгляду і вивчимо результати розгляду справи.

Питання 1. Поняття і значення стадії касаційного провадження кримінальних справ.

Інститут касаційної скарги у кримінальних справах не є новим для української правової науки. Питаннями наукової розробки проблем перегляду кримінальних справ у касаційному порядку займалися багато авторів. Як приклад можна навести таких дослідників як Анашкін Г., Ведіщев М., Озерський І., Перлов І., Рижаков А. , Сергєєв А. , Хотенець В., Фінько В., Шумило М. та ряд інших науковців, котрі кожен у свій час приділили досить багато уваги проблемним питанням діяльності названого інституту. Ми простежимо ті моменти, які мають істотний вплив на забезпечення прав і свобод людини після розгляду справ касаційним судом, яким є Вищий спеціалізований суд України.

Перевірка законності й обґрунтованості рішень суду першої інстанції, які не набрали законної сили, здійснюються в апеляційному порядку. Але не кожна кримінальна справа переглядається в апеляційному порядку, оскільки учасники судового розгляду і прокурор не завжди подають апеляції. Тому у кримінальному судочинстві є касаційна інстанція, яка є додатковою гарантією правосудності судових рішень, які набрали законної сили.

Касаційне провадження – це стадія кримінального процесу, в якій суд касаційної інстанції переглядає судові рішення суду першої та апеляційної інстанції у зв’язку з поданою на них касаційною скаргою.

Така діяльність полягає у розгляді судом вищої інстанції кримінальних справ за касаційними скаргами в їх межах і вирішенні питання щодо законності та обґрунтованості оскаржених рішень.

Стадія починається із моменту подання касаційної скарги, її сутністю є перевірка кримінальних справ, яка закінчується прийняттям ухвали створеним відповідно до глави 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Завдання стадії:

1 Сприяти законності і обґрунтованості судових рішень, які оскаржені та здійснювати превентивний вплив на інші судові рішення.

2 Сприяти недопущенню виконання незаконних і необґрунтованих судових рішень.

3 Гарантувати права і законні інтереси засудженого, потерпілого та інших учасників судочинства, які оскаржують судові рішення з питань, що торкаються їх інтересів.

4 Здійснювати процесуальний контроль за діяльністю судів з боку вищестоящої судової інстанції.

Відповідно до п. 21 ст. 3 КПК суд касаційної інстанції - Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

Відповідно до ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені:

1. Вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

2. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК.

Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

3. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку:

1) засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 КПК, у тому числі нероз’яснення засудженому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК; нероз’яснення потерпілому наслідків укладення угоди;

3) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК угода не може бути укладена.

Ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Значення стадії касаційного провадження розкривають такі положення:

1. це гарантія від незаконного і необґрунтованого засудження підсудного чи навпаки, від залишення непокараними осіб, які вчинили злочин;

2. вказана стадія є гарантією прав та свобод не лише підсудного, а й потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та інших учасників кримінального процесу;

3. касаційне провадження є формою судового контролю за діяльністю судів нижчого рівня і таким чином виступає формою формування однакового застосування судами закону на всій території;

4. формує єдину судову політику що сприяє підвищенню рівня досудового провадження та судового розгляду кримінальних справ

5. сприяє запобіганню звернення до виконання незаконних та необґрунтованих рішень апеляційних судів та виконання рішень місцевих судів.

Підводячи підсумок вказаного питання слід вказати, що Касаційне провадження – це стадія кримінального процесу, в якій суд касаційної інстанції переглядає судові рішення суду першої та апеляційної інстанції у зв’язку з поданою на них касаційною скаргою.

Стадія починається із моменту подання касаційної скарги, її сутністю є перевірка кримінальних справ, яка закінчується прийняттям ухвали Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Питання 2. Суб’єкти, строки та межі касаційного провадження.

Згідно зі ст. 425 КПК касаційну скаргу мають право подати:

1) засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник чи захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

5) законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

6) прокурор;

7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову.

2. Особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги.

Розглянемо порядок і строки касаційного оскарження (ст. 426 КПК)

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані з суду, який виконує судове рішення, окрім суду касаційної інстанції.

Існують певні вимоги до касаційної скарги (ст. 427 КПК):

Касаційна скарга подається в письмовій формі.

У касаційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду касаційної інстанції;

2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, що оскаржується;

4) обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;

6) перелік матеріалів, які додаються.

Якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.

Касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог КПК.

До касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.

До касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.

Відкриття касаційного провадження регламентує ст. 428 КПК

1. Суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження протягом п’яти днів з дня надходження касаційної скарги,якщо немає підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги або відмови у відкритті касаційного провадження. Питання про відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує без виклику сторін кримінального провадження.

2. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо:

1) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку;

2) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

3. Суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадженняз підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 428 КПК (касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку), без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 КПК.

4. Суд касаційної інстанції не вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої ст. 428 КПК (з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.), якщо оскаржується судове рішення, яким згідно з положеннями ст. 437 КПК (недопустимість погіршення правового становища виправданого та засудженого) судом апеляційної інстанції було погіршено становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.

Про відкриття або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Копія ухвали про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.

12 3 4 Следующая ⇒