ЗМІНА ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ

Під час досудового розслідування після повідомлення особі про підозру можуть бути отримані нові докази, які тягнуть необхідність зміни повідомлення особі про підозру. Може бути також дана інша оцінка вже відомим доказам.

У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, щодо вручення письмового повідомлення особі про підозру, передбачені статтею 278 КПК. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.

Зміна – це поправка, яка змінює що-небудь попереднє. Зміна повідомлення про підозру в широкому розумінні цього поняття полягає у:

1) не підтвердженні частини повідомлення про підозру;

2) доповненні повідомлення про підозру;

3) зміні повідомлення про підозру.

Найбільш повний і детальний перелік підстав для зміни повідомлення про підозру, на наш погляд, наводить Ю.М. Грошевий. Такими підставами, згідно з його точкою зору, є:

- не підтвердження будь-якої події злочину, що інкримінується підозрюваному;

- відсутність в діях особи складу злочину;

- недоведеність участі підозрюваного у вчиненні одного або декількох злочинів з числа тих, що ставляться йому в вину у повідомленні про підозру;

- не підтвердження обставин, що обтяжують відповідальність;

- встановлення обставин, що змінюють оцінку і кваліфікацію вчинку (замах, закінчений злочин, повторність, продовжуваний злочин);

- встановлення обставин, що тягнуть зміну оцінки ступеню співучасті підозрюваного в злочині (або деяких з них), в тому числі закриття кримінального провадження за реабілітуючими підставами відносно інших осіб;

- встановлення обставин, що пом’якшують відповідальність;

- наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення підозрюваним злочину, що не інкримінувався йому раніше.

Не підтвердження частини повідомлення про підозруозначає, що:

- повідомлення про підозруза окремим епізодом чи самостійному діянню не підтвердилося;

- не знайшла підтвердження кваліфікуюча ознака;

- не знайшла підтвердження та чи інша дія в структурі окремого епізоду або діяння;

- виявилась зайвою кваліфікація діяння за сукупністю злочинів (за декількома статтям КК).

Внаслідок не підтвердження частини повідомлення про підозруможуть виникати такі ситуації:

- змінювати кваліфікацію не потрібно;

- необхідно змінити кваліфікацію злочину.

Нове повідомлення особи про підозрумає бути складено і повідомлено підозрюваному у звичайному порядку – із додержанням вимог встановленими у ст. 278 КПК. Після цього підозрюваного слід допитати по суті повідомлення про підозру.

Доповненняповідомлення про підозру необхідне у тих випадках, коли в процесі розслідування, після повідомлення про підозру,з’ясовуються нові факти злочинної діяльності особи. Додаткові обставини можуть обумовити підозру у новому кримінальному правопорушенні або заміну підозри в одному кримінальному правопорушенні на підозру в іншому.

Доповнення повідомлення про підозруможе привести до зміни кваліфікації. Тому слідчий, при необхідності доповнити повідомлення про підозру,повинен скласти нове повідомлення про підозруособи та вручити їй це повідомлення.

Зміна повідомлення про підозру (у вузькому розумінні цього поняття) може обумовлюватися виявленням обставин, які змінюють характер відомостей, викладених в попередньому повідомленні про підозру. Можуть бути уточнені фактичні обставини скоєного (місце, час, спосіб діяння, характер і розмір шкоди і т. ін.), виправлена раніше допущена помилка або неточність формулювання підозри.

В результаті іншої оцінки доказів може виникнути необхідність змінити кваліфікацію. Якщо, наприклад, з’ясується, що має місце не закінчений злочин, а початкова стадія злочинної діяльності, діяння підозрюваного слід кваліфікувати, окрім, як за відповідною статтею КК, так і за ст. 14, 15 КК (приготування чи замах на злочин). У випадках, коли встановлено, що форма співучасті підозрюваних у скоєнні злочину не однакова, дії організаторів, підмовників і посібників слід кваліфікувати по відповідній статті Кримінального Кодексу України, а також за відповідною частиною ст. 27 КК України.

При необхідності змінити або доповнити повідомлення про підозруслід мати на увазі, що нове повідомлення про підозрумає бути узагальненою і виноситися не в доповнення до попередніх повідомлень, а замість раніше складених повідомлень про підозру. У цьому випадку раніше винесене повідомлення про підозру, яке залишається в матеріалах провадження втрачає свою силу.

Такий порядок дозволить підозрюваному більш повно реалізувати своє право на захист. Ознайомившись з актом, який містить повідомлення про підозруу повному обсязі, підозрюваний має можливість глибше і ясніше усвідомити суть підозри, яку важко було б досягти, якби підозра була “розкидана” по окремих повідомленнях про підозру.

Наявність у справі декількох діючих повідомлень про підозрущодо однієї особи, може дезорієнтувати самого підозрюваного, а також прокурора і суд. Щоб таке не трапилось, нове повідомлення особи про підозруповинно бути мотивованим, тобто містити пояснення необхідності винесення нового узагальнюючого повідомлення.

Допит підозрюваного повинен проводитися слідчим у повному обсязі за всіма викладеними в повідомленні епізодами злочину, а не тільки відносно змін чи доповнень повідомлення про підозрупорівняно з попереднім. Це обумовлюється тим, що зміни і доповнення повідомлення про підозруможуть вплинути на позицію підозрюваного по відношенню до всієї підозри загалом, чи будь якої її частини. Підозрюваний може змінити або доповнити свої показання, що має бути зафіксовано в протоколі його допиту. Додержання рекомендованого порядку дозволить у випадку необхідності своєчасно перевірити нові доводи підозрюваного.

Питання № 5. СПЕЦІАЛЬНЕ ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-², 111, 112, 113, 114, 114-¹, 115, 116, 118, частинами другою - п’ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 258, 258-¹, 258-², 258-³, 258-⁴, 258-⁵, 348, 364, 364-¹, 365, 365-², 368, 368-², 368-³, 368-⁴, 369, 369-², 370, 379, 400, 436, 436-¹, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, якщо він перебуває поза межами України.

Стаття 297-². Клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування

1. З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.

2. У клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4) відомості щодо результатів звернення до компетентних органів іноземних держав із запитами про видачу особи (екстрадицію);

5) виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

6) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

Стаття 297-³. Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування

1. Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше десяти днів з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.

Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника.

2. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 297-²цього Кодексу, повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.

3. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Стаття 297-⁴. Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування

1. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перебуває поза межами України.

2. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов’язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Якщо у справі декілька підозрюваних, слідчий суддя постановляє ухвалу лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких існують обставини, передбачені частиною другою статті 297-¹цього Кодексу.

Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перебуває поза межами України.

4. Копія ухвали надсилається прокурору, слідчому та захиснику.

5. Якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестали існувати, подальше досудове розслідування здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

6. Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Стаття 297-⁵. Порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування

1. Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Друкований орган, у якому публікуються протягом наступного року повістки про виклик підозрюваного, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику".

В И С Н О В О К

Підводячи підсумок лекції, слід наголосити, що досудове розслідування - це основана на законі і здійснювана під наглядом прокурора і суду процесуальна діяльність органів дізнання, досудового слідства щодо виявлення, збирання, закріплення і попереднього дослідження доказів, всебічне, повне й об’єктивне дослідження справи з метою розкриття злочину, викриття винних осіб і вирішення інших завдань, покладених законом на досудове розслідування.

Досудове розслідування здійснюється у двох формах: дізнання і досудового слідства. Дізнання - це регульована нормами кримінально-процесуального права діяльність спеціально уповноважених державних органів, яка здійснюється оперативно-розшуковими і процесуальними засобами під наглядом прокурора і суду з метою виявлення, попередження, запобігання і розкриття злочинів. Досудове слідство - це процесуальна діяльність, яку провадять уповноважені на це посадові особи - слідчі у суворій відповідності до кримінально-процесуального закону і яка спрямована на встановлення та викриття винуватих осіб, на з’ясування причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів і на виконання інших завдань кримінального судочинства.

Завдання досудового розслідування випливають із завдань кримінального судочинства (ст. 2 КПК). У процесі досудового розслідування також вирішуються завдання невідворотності відповідальності і покарання, всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, швидкості розслідування, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону, недопущення притягнення до відповідальності невинуватих, відшкодування заподіяної злочином шкоди, виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, і вжиття заходів до їх усунення, виховання у громадян необхідності дотримання вимог закону.

Досудове розслідування має свою систему основних положень, яка охоплює:

- вимогу про провадження досудового розслідування уповноваженими на те держаними органами, посадовими особами і своєчасний початок розслідування;

- підслідність кримінальних справ;

- об’єднання і виділення кримінальних справ;

- строки досудового слідства;

- взаємодію слідчого з органами дізнання;

- окреме доручення слідчого;

- використання групового (бригадного) методу розслідування;

- процесуальний порядок визнання особи потерпілим, цивільним позивачем, притягнення як цивільного відповідача;

- повне відшкодування шкоди, заподіяної злочином, накладення арешту на майно обвинуваченого;

- здійснення прокурорського нагляду та відомчого контролю за законністю в діяльності органів досудового розслідування тощо.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме регламентується главою 24-1 «Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, якщо він перебуває поза межами України.

Питання для самоконтролю:

1. Яке значення і завдання стадії досудового розслідування?

2. З якого моменту розпочинається досудове розслідування?

3. Які слідчі дії можна проводити до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань?

4. Які існують форми досудового розслідування, та в чому їх відмінність?

5. Які види підслідності у кримінальному процесі?

6. Які правила об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування?

7. Строки досудового розслідування кримінального проступку.

8. Строки досудового розслідування злочинів.

9. Які строки розгляду клопотань під час досудового розслідування?

10.Хто вирішує питання про можливість та обсяг розголошення відомостей досудового розслідування?

11.Які є форми взаємодії слідчого і оперативних підрозділів?

Рекомендована література:

Базова:

1. Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.96 р., № 30, ст.141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012. // Голос України. – 2012. – 19 травня (№ 90-91).

3. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-У1: за станом на 22.05.2012 р. – К.: Алерта, 2012. – 304 с.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Під заг. ред. В.Г.Гончаренка, В.Т.Нора, М.Є.Шумила. – К., «Юстініан». – 2012.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Під заг. ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, В.А.Портнова. – Х., «Право». – 2012. В 2-х томах.

6. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Під заг.ред. С.В.Ківалова, С.М.Міщенка, В.Ю.Захарченка. – Х., «Одісей». – 2013.

7. Кримінальний процесуальний кодекс України: чинне законодавство із змінами та допов. на 03 листопада 2014 року: (Відповідає офіц. текстові) – К.: Алерта, 2014. – 284 с.

8. Наказ №686 МВС України від 09 серпня 2012 року «Про організацію роботи органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України».

9. Про Єдиний реєстр досудових розслідувань [Текст]: наказ Генерального Прокурора України від 17.08.2012 р.№69.

10. Наказ МВС України №700 від 14.08.2012 р. «Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень».

11. Наказ №696 МВС України 09.08.2012 «Про затвердження Положення про порядок застосування електронних засобів контролю».

12. Наказ «Про окремі питання здійснення слідчим суддею суду апеляційної інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні».

13. Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні [Текст]: наказ Генеральної Прокуратури України, МВС України, СБУ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5.

14. Наказ №223-1679/0/4-12 від 15.11.2012 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод».

15. Наказ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінально процесуального кодексу України».

16. Наказ 223-1134/0/4-13 від 18.07.2013 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх».

17. Наказ 223-1134/0/4-13 від 05.04.2013 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Допоміжна:

18. Молдаван А.В. Кримінальний процес України [текст]: Навч. посіб./А.В.Молдаван, С.М.Мельник – К.: Центр учбової літератури,2013. – 368 с.

19. Кримінальний процес : підручник / Ю.М.Грошевий, В.Я.Тацій, А.Р.Туманянц та ін. ; за ред. В.Я.Тація, Ю.М.Грошевого, О.В.Капліної, О.Г.Шило. – Х. : Право, 2013, - 824 с.

20. Молдаван А.В., Кацавець Р.С. Кримінальний процес України: Лекції. Процесуальні документи. - К.: Алерта, 2014. – 352 с.

21. Кримінальний процес : навч.-метод. посібн. / О.В.Поліщук, С.Л.Деревянкін, С.В. Албул, О.Б. Пойзнер. – Одеса : ОДУВС, 2014. – 266 с.

22. Адвокатура України: Навчальний посібник: У 2 книгах / За заг. ред. С.Я. Фурси. − К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2007. − Кн. 1. – 315 с.

23. Басиста І.В. Прийняття і виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування: Монографія. – Івано-Франківськ: «Тіповіт», 2011. – 50

24. Березняк В.С., Тертишник В.М. Екстрадиція як інститут кримінально-процесуального права України: Монографія. – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. Справ; «Ліра ЛТД», 2010. – 188 с.

25. Верхогляд-Герасименко О.В. Забезпечення майнових прав особи при застосуванні заходів кримінально-процесуального примусу: Монографія. – Харків.: Вид-во «Юрайт», 2012. – 216 с.

26. Гаюр І.Й.Накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого: Автореф.дис. ... канд.юрид. наук (12.00.09)/ НАВС. – Київ, 2011. – 20 с.

27. Грошевий Ю.М., Стахівський С.М. Докази і доказування у кримінальному процесі. − К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2006. – 272 с.

28. Гультай М.М. Виявлення і виправлення слідчих та судових помилок у кримінальному процесі України: стадії досудового розслідування, попереднього розгляду справи суддею, судового розгляду та апеляційного провадження: Монографія. – Х.: “Кроссроуд”,

29. Дізнання в органах внутрішніх справ: Навч.-метод. посібник / Ю.І. Азаров, О.В. Бугаков, Н.І. Щегель. – К.: КНУВС, 2007.

30. Дроздов О.М. Джерела кримінально-процесуального права України: Монографія. – Х.: Видавець ФОП Вапнярчук Н.М., 2008. – 208 с.

31. Запотоцький А.П., Савицький Д.О. Документи як процесуальні джерела доказів у кримінальному судочинстві: Монографія. – К.: БМК, 2011. – 220 с.

32. Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі: наук.-практ. коментар. – 4-те вид. – К.: КНТ, 2009. – 600 с.

33. Зеленський С.М., Назаренко С.П., Письменний Д.П. Провадження у справах дітей, які не досягли віку кримінальної відповідальності: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2012. – 160 с.

34. Зеленецкий В.С., Кузьминова В.Ю. Технология восстановления (реконструкции) утраченных уголовных дел. – Харьков: Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2002. – 236 с.

35. Капліна О.В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права: Монографія. – Харків: Право, 2008. – 296 с.

36. Карпов Н.С. Криміналістичні засади вивчення злочинної діяльності: Монографія. − К.: КНУВС, 2007. – 522 с.

37. Карпенко М.О. Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх: Монографія. – Х.: Видавництво «ФІНН», 2009. – 240 с.

38. Кримінальний процес: Підручник / за ред. Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної. – Х: Право, 2010. – 608 с.

39. Кримінально-процесуальне право: Навч. посібник / Ю.І. Азаров, С.О. Заїка, В.Г. Фатхутдінов. – К., 2008. – 295 с.

40. Кримінальний процес України: тестові завдання: Навч. посібник / В.Т. Нор, В.П. Бойко, Н.Р. Бобечко, М.В. Гузела та ін. – К.: Правова єдність, 2010. – 373 с.

41. Корчева Т.В. Проблеми діяльності захисника в досудовому провадженні та в суді першої інстанції: Монографія. – Х.: Видавець ФОП Вапнярчук Н.М., 2007. – 200 с.

42. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (Загальна частина) [Текст]/ [Рожнова В.В., Савицький Д.О., Конюшенко Я.Ю. та ін.]. – К.: Нац. акад. внутр. справ, 2012. – 280 с.

43. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (Особлива частина) [Текст]/ [Хабло О.Ю., Степанов О.С., Климчук М.П. та ін.]. – К.: Нац. акад. внутр. справ, 2012. – 200с.

44. Лоскутов Т.О. Кримінальне переслідування здійснюване слідчим: Монографія. – Дніпропетровськ: «Ліра ЛТД», 2011. – 164 с.

45. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальна компетенція: Монографія. – Д.: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – 188 с.

46. Маляренко В.Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Теорія, історія і практика: Монографія. − К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 544 с.

47. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. – К., 2000. – 320 с.

48. Малярчук Т.В. Понятійний апарат кримінально-процесуального права України: Автореф.дис. ... канд.юрид. наук (12.00.09)/ НАВС.- Київ, 2011.- 16с.

49. Мірошніков І.Ю Судове слідство в апеляційній інстанції: Монографія. –Харків: Право, 2007. – 192 с.

50. Молдован А.В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посібник. 2-е вид. – К.: ЦУЛ, 2010. – 352 с.

51. Назаров В.В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України: Монографія. – Х.: “Золота миля”, 2009. – 400 с.

52. Пашинін О.І. Актуальні проблеми досудового провадження у кримінальному процесі України: Мнографія. – Х.: Кроссроуд, 2009. – 164 с.

53. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: Монографія. − Х.: Арсіс, ЛТД, 2007. – 576 с.

54. Письменний Д.П., Омельченко О.Є. Процесуальна діяльність слідчого щодо запобігання злочинів: Навч. посібник. – К., 2005. – 158 с.

55. Письменний Д.П., Федченко В.М. Розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групою: правові та організаційні засади: монографія. – Дніпропетровськ, 2006. – 204 с.

56. Поповченко О.І., Савицький Д.О., Карпов Н.С., Баулін О.ВСпрощене досудове провадження в Україні: історія, сучасність, перспективи, досвід. – К.: Семенко Сергій, 2004. – 213 с.

57. Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: правові, теоретичні та прикладні проблеми: Монографія. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2009. – 634 с.

58. Пукач І.Б. Порядок провадження у кримінальних справах щодо обмежено осудних осіб: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук (12.00.09)/ НАВС. – Київ, 2011. – 17 с.

59. Проблеми застосування заходів кримінально-процесуального примусу під час досудового провадження: Матеріали круглого столу (Дніпропетровськ, 22 листопада 2011 р.). – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр.. справ, 2012. – 224 с.

60. Сізінцова Ю.Ю. Докази у кримінальному процесі: теоретичний аспект та практичне значення в процесі правозастосування: навч. посібник. – К.: Дакор, 2010. – 128с.

61. Смоков С.М., Горелкіна К.Г. Гарантії застосування заходів процесуального примусу у кримінальному судочинстві. – Одеса: Астропринт, 2012. – 152 с.

62. Слінько С.В. Теорія і практика реформування досудового розслідування: Монографія. – Х.: РВФ «Арсіс ЛТД», 2011. – 270 с.

63. Становлення системи негласного розслідування у кримінально-процесуальному законодавстві України: Матеріали круглого столу (Київ, 7 жовтня 2011 р.). – К.: ФОП Ліпкан О.С., 2011. – 168 с.

64. Статіва І.І. Початковий етап досудового провадження в сучасному кримінальному процесі: український і західний контексти: Монографія. – Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2012. – 248 с.

65. Татаров О.Ю Досудове провадження в кримінальному процесі України: теоретико-правові та організаційні засади (за матеріалами МВС) [Текст]: [монографія] / Татаров О.Ю. – Донецьк: ТОВ « ВПП « ПРОМІНЬ», 2012. – 640 с.

66. Тітко І.А. Оцінні поняття у кримінально-процесуальному праві України: Монографія. – Х.: Право, 2010. – 216 с.

67. Удалова Л.Д., Хабло О.Ю. Зловживання у сфері кримінального процесу: Монографія. – К.: Дакор, 2010. – 176 с.

68. Удалова Л.Д., Доросінська Г.М. Порушення та розслідування кримінальної справи щодо депутата місцевої ради: Монографія. – К.: КНТ, 2011. – 144 с.

69. Удалова Л.Д., Гаюр І.Й. Накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого: Навчальний посібник. – К: КНТ, 2012. – 168 с.

70. Удалова Л.Д., Паризький І.В. Застосування компромісів при вирішенні конфліктів під час досудового розслідування: Навчальний посібник. – К: Видавничий дім «Скіф», 2012. – 184 с.

71. Удалова Л.Д., Корсун В.Я. Суд як суб’єкт кримінально-процесуального доказування: Монографія. – К: Видавничий дім «Скіф», 2012. – 168 с.

72. Узагальнення Верховного Суду України судової практики в кримінальних справах / упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2010. – 180 с.

73. Хавронюк М.І. Конституція України. Коментар основних положень щодо захисту прав і свобод людини та громадянина. – К.: Літера, 2008. –384 с.

74. Черненко А.П. Кримінально-процесуальна регламентація слідчих дій: Монографія. – Дніпропетровськ, 2005. – 216 с.

75. Яновська О.Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку змагального кримінального судочинства: Монографія.– К.: Прецедент, 2011. – 303 с.

Інформаційні ресурси:

http://www.president.gov.ua. – офіційний веб-сайт Президента України.

http://www.portal.rada.gov.ua – офіційний веб-сайт Верховної Ради України.

http://www.kmu.gov.ua –офіційний веб-сайт Кабінету Міністрів України.

http://www.mvs.gov.ua – офіційний веб-сайт Міністерства внутрішніх справ України.

http://www.court.gov.ua/vscourt – офіційний веб портал судової влади в Україні

http://www.scourt.gov.ua – офіційний веб-сайт Верховного Суду України.

http://www.sc.gov.ua – офіційний веб-сайт Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільний і кримінальних справ.

http://www.sbu.gov.ua – офіційний веб-сайт СБУ.

http://www.gp.gov.ua – офіційний веб-сайт Генеральної прокуратури України.

http://www.minjust.gov.ua – Офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України.

http://www.reyestr.court.gov.ua – єдиний реєстр судових рішень в Україні.

http://www.police.ua – Форум працівників МВС України.

http://www.vkka.gov.ua – офіційний сайт Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

http://www.nbuv.gov.ua – Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського.

http://www.catalogue.nplu.org – Національна парламентська бібліотека України.

http://www.pravoznavec.com.ua – Електронна бібліотека юридичної літератури “Правознавець”.

http://www.icpo.centrmia.gov.ua – сайт Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 78