Главная | Обратная связь

Розрахунок режимів радіаційного захисту працівників на випадок радіаційного забруднення місцевості

 

При аварії на РНО можливий викид радіоактивних речовин за межі санітарно-захисної зони і поширення радіоактивної хмари на великі відстані. В зоні забруднення можуть опинитися підприємства, для яких небажана зупинка виробництва.

Здатність об’єкта господарчої діяльності працювати в умовах радіоактивного забруднення місцевості є однією із характеристик стійкості роботи підприємства. Тому для організації роботи підприємства в умовах радіоактивного забруднення необхідно розробити спеціальні радіозахисні режими.

Режимом радіаційного захисту робітників і службовців називають установлений порядок роботи, пересування і відпочинку працюючих змін із використанням засобів захисту, який виключає радіаційне ураження людей і скорочує вимушену зупинку виробництва.

При аварії на РНО рівень радіації різко підвищується і досягає максимуму на 1 годину після аварії. Потім починається спад рівня радіації, який при техногенній аварії відбувається за законом:

P_t = P₁∙t^-0,4,

де - рівень радіації на будь-який заданий час t , Р/год;

- рівень радіації через 1 год. після початку забруднення місцевості, Р/год ;

t –час, на який визначається рівень радіації.

 

 

Доза радіації, яку отримують люди, в графічному вигляді визначається як площа криволінійної трапеції під функцією P_t:

Д_вст = .

Враховуючи те, що люди працюють не на відкритій місцевості, а в цеху, що послабляє рівень радіації:

Д_вст = . (1)

В умовах радіоактивного забруднення режим роботи працівників встановлюється за принципом обмеження часу перебування людей на забрудненій території (так званий захист часом). Кожна працююча зміна повинна одержати дозу опромінення не більше встановленої величини, при цьому вимушена зупинка виробництва повинна бути мінімально короткою. Тому окрім часового обмеження перебування працюючих змін на підприємстві, потрібно вирішити питання доцільного початку відновлення роботи об’єкта, виходячи з мінімально доцільної тривалості зміни.

Таким чином, розрахунок допустимого часу знаходження працівників на робочих місцях зводиться до визначення такої тривалості роботи кожної скороченої зміни, при якій доза опромінення працівників не перевищувала б Д_вст. Із формули (1) знаходимо час кінця і-ї робочої зміни t_k:

t_kі = . (2)

де t_ki - кінець роботи і-ї зміни;

t_ni - початок роботи і-ї зміни.

Тоді тривалість і-ї скороченої зміни τ_і = t_ki - t_ni.

 

Задача.

Розрахувати режим роботи цеху в умовах радіоактивного забруднення при наступних даних: рівень радіації на 1 годину після аварії Р₁ = 154 Р/год; встановлена доза радіаційного опромінення Д_уст = 40 рад; коефіцієнт ослаблення радіаційного впливу К_осл = 12; мінімальна тривалість робочої зміни t_{p min} = 3год; максимальна тривалість робочої зміни t_{p max} = 12 год; розрахунковий час початку виконання робіт t_п = 1 год.

 

Розв’язання

Приймаючи час початку роботи першої скороченої змін t_п1= 1 год. після аварії, знаходимо за формулою (2) кінець її роботи t_к1:

t_k1 = .

Тоді тривалість роботи 1-ї зміни становитиме t_р1 = t_k1 - t_n1 = 2,7-1 = 1,7 год

t_k2 =

t₂ = 2,7 год, t_k3= 16,6 год.

t₃= 8,4 год. t_k4= 26,8 год.

t₄= 16,6 год. t_k5= 12 год.

t₅= 26,8 год

 

За результатами розрахунків будуємо графік роботи підприємства.

 

Висновок: Оскільки за умовою мінімальний робочий час складає t=3 год,то роботи можна розпочати через 5,4 год після початку забруднення місцевості

3-ою робочою зміною.Розрахунки припиняємо на 5 робочій зміні.Необхідно передбачити 4 скорочених змін. Час початку роботи обєкта в звичайному режимі складає 26,8 год після початку радіаційного забруднення.