Главная | Обратная связь

Адміністративно-територіальний устрій та інтегрованість АТО області, доступність, транспортні комунікації

Дніпропетровська область є однією з найбільш населених українських областей з дуже високою щільністю населення та високим рівнем урбанізації: 83,4 % жителів проживають в 66 містах та селищах міського типу. В області також нараховується 1435 сільських населених пункти. Загальна кількість населених пунктів дещо нижча від такого ж показника у інших високоурбанізованих областях України.

Сільські поселення у своїй більшості є малочисельними. У області 22 райони, 13 міст обласного значення, 7 міст районного значення, 46 селищ міського типу, 40 селищних рад, 288 сільських рад.

По кількості сіл, що входять до складу однієї сільради (5 сіл на сільську раду), Дніпропетровська область значно випереджає середньоукраїнський показник (3 села на сільраду). Поряд з цим в області є низка районів, де цей показник ще вищий – у Васильківському районі 10 сіл на сільраду, Покровському – 7, Криничанському – 6.

Переважна більшість населення області проживає в містах обласного значення - 74,3 %. В сільській місцевості проживає 16,6 % населення, в містах районного значення і селищах міського типу, які не належать до міських рад сусідніх міст – 9,1 % населення області. Рівень урбанізації районів області є нерівномірним. Криворізький, Нікопольський, Павлоградський райони мають низький рівень урбанізації через виведення міста-районного центру зі складу району, оскільки ці міста мають статус міста обласного значення. Втім, в області є декілька районів з природним низьким рівнем урбанізації і високою часткою сільського населення: Магдалинівський, Юр’ївський, Петропавлівський, Солонянський.

Рис. 1. Рівень розвитку районів Дніпропетровської області

Нерівномірність розвитку території Дніпропетровської області спостерігається через рівень доходності місцевих бюджетів. Так, рівень доходності бюджету м. Дніпропетровська у 19 разів більше, ніж доходи усіх районів області разом. Збереження такої ситуації спричинятиме подальший відтік населення із периферійних районів, переважно, молоді, погіршення стану інфраструктури та ще більше зниження привабливості цих територій. Також проблемою периферійних районів часто є відсутність кадрів потрібної кваліфікації.

Незважаючи на розміщення обласного центру близько географічного центру області, через витягненість території індекс внутрішньої доступності області значно нижче середнього по Україні (0,80).

Низка районів області, зокрема такі, як Покровський, Межівський, Томаківський, Апостолівський, Широківський знаходяться надто далеко від обласного центру, що є додатковою перешкодою їх розвитку. Квазі-столичні функції у південно-західній частині області виконує місто Кривий Ріг, до якого географічно тяжіють Широківський, Апостолівський, Софіївський райони.

Щільність усіх доріг обласного значення також є нижче середнього показника по Україні.

Залізнична інфраструктура області розвинена краще автодорожньої. За щільністю залізних доріг, якістю залізничної інфраструктури область займає лідируючі позиції серед українських регіонів. Залізничне сполучення забезпечує ефективний зв’язок з усіма регіонами України

Головна водна артерія області — Дніпро, потенційно є важливою транспортною складовою економіки області, проте вона є й головним природнім бар‘єром інтеграції всього простору області.