Главная | Обратная связь

Стратегічна ціль 1: ЗМЕНШЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСБАЛАНСІВ

Оскільки більшість промислових центрів області виникли та розвивалися навколо родовищ корисних копалин, саме вони станом на 2013 рік є економічними локомотивами області, інвестиційно привабливими та такими, що забезпечують 80 % надходжень до бюджетів усіх рівнів. Разом з тим більша частина адміністративно-територіальних одиниць області є дотаційними, мають обмежені ресурси для розвитку, є малопривабливими для проживання населення.

Монопрофільні міста є залежними від стану глобальної економіки в частині кількості працюючих на містоутворюючих підприємствах в силу значної експортної складової у структурі їх валового продукту і, відповідно, коливань світового ринку.

Сфери економіки, орієнтовані на регіональний та український ринки, слабо представлені.

Незважаючи на наявність потенціалу для розвитку, повільно набирає обертів приладобудування та виробництво сучасної техніки. Майже відсутня практика співпраці з компаніями - міжнародними лідерами у галузі машинобудування та приладобудування, хоча наявні майже усі потрібні складові: ресурсний, інтелектуальний, логістичний потенціал, достатня ємність ринку.

На підставі здійсненого аналізу розвитку області визначено як ключові проблеми за стратегічною ціллю 1:

· нерівномірність інфраструктурного розвитку, виникнення «мертвих», з економічної точки зору, зон на території області;

· значна зношеність інженерної інфраструктури та основних фондів підприємств, зниження привабливості територій для інвесторів та населення через скорочення робочих місць;

· непередбачуваність економічного розвитку малих адміністративно-територіальних одиниць з монопрофільною економкою;

· низький рівень наукоємності виробництва, слабкі зв‘язки між науково-дослідними установами та бізнесом, загальне «старіння» основних засобів, та, як наслідок, високі матеріало - та енергоємність виробництва;

· низький рівень доходності підприємств через переважання сировини та продукції низького ступеня переробки у структурі експорту.

З огляду на визначене, основними загрозами для області є:

· поглиблення прогнозованого значного скорочення трудових ресурсів у перспективі 10 років, у тому числі, за рахунок відтоку молоді через низький рівень привабливості робочих місць;

· подальше знелюднення частини районів області, які не мають яскраво виражених інвестиційних переваг;

· прогнозоване експертами різке скорочення кількості робочих місць у металургійній, гірничій, хімічній галузях як через коливання ринку, так і через модернізацію виробництва, а відтак, скорочення надходжень до бюджету;

· зростання світових цін на енергоносії, зниження конкурентоспроможності продукції місцевих підприємств.

З метою вирішення проблем та уникнення загроз, стратегічною ціллю подальшого розвитку Дніпропетровської області визначено зменшення економічних дисбалансів - вирівнювання економічного потенціалу імовірних точок зростання Дніпропетровщини - Нікопольської, Павлоградської, Верхньодніпровськоі агломерацій, Магдалинівського, Софіївського, Васильківського, Петриківського адміністративних центрів до 2020 року, встановлення економічного балансу між адміністративно-територіальними одиницями у подальшій перспективі через:

· підвищення конкурентоспроможності ключових галузей виробництва, використання підвищення світового попиту на продукцію металургії, хімії та продукти харчування;

· диверсифікація економіки малих монопрофільних міст через розвиток переробної промисловості на місцевій сировині;

· підвищення інноваційності виробництв через розвиток наукового потенціалу області, розвиток комерціалізації науки, створення промислових та наукових парків на умовах державної підтримки;

· розвиток підприємств на основі новітніх технологій переробки промислових відходів як дешевої сировини для хімічної, будівельної промисловості, у тому числі, для розвитку інфраструктури;

· розвиток інфраструктури підтримки бізнесу.

Таким чином, підтримка процесів диверсифікації економіки малих монопрофільних міст, політика більш рівномірного розміщення інвестицій, пошук шляхів комерціалізації науки, співпраця бізнесу та науково-дослідних установ сприятимуть досягненню стратегічної цілі.