 |
|
Моніторинг реалізації Стратегії
У ході моніторингу Стратегії вирішується ціла низка завдань:
· Контроль за реалізацією Стратегії в цілому.
· Оцінка ступеню досягнення прогресу за стратегічними цілями, просування до операційних цілей.
· Аналіз інформації щодо змін зовнішніх та внутрішніх факторів розвитку регіону для уточнення та корегування (актуалізації) цілей Стратегії.
· Підтримка в робочому стані органів та структури стратегічного планування.
Моніторинг базується на розгляді обмеженого числа відібраних показників (індикаторів). Індикатори потрібно розділяти на індикатори досягнення: стратегічного Бачення; стратегічних цілей; операційних цілей та виконання проектів.
Запровадження системи моніторингу передбачає використання індикаторів в рамках концепції «вхід, процес, випуск, результат», на основі якої визначаються індикатори, які поділені на чотири групи:
· вхідні індикатори, що характеризують ресурси та їх обсяг;
· індикатори процесу, що характеризують шлях, за яким здійснюються заходи з визначеними ресурсами;
· індикатори випуску, що характеризують фізичний обсяг товарів та послуг;
· індикатори результату, що характеризують очікувані зміни.
Реалізації Стратегії здійснюється для досягнення стратегічного Бачення: «Примножити економічне багатство області та конвертувати його у комфортні та безпечні умови проживання її мешканців». Відповідно до цієї мети, моніторингу підлягають параметри, які характеризують кількісні та якісні показники, що характеризують її досягнення.
Такими показниками є показники, що використані у соціально-економічному аналізі області, а саме – валовий регіональний продукт на особу, доходи громадян, демографічні показники, рівень екологічного навантаження на одиницю території. В процесі моніторингу ці показники порівнюються із показниками на дату ухвалення Стратегії, а також з відповідними показниками в регіонах, щодо яких здійснювалось порівняння при проведенні соціально-економічного аналізу області для підготовки Стратегії.
Свідченням позитивного результату реалізації Стратегії слугуватиме абсолютне зростання показників, а також випереджання темпів поліпшення показників (приріст населення на 1000 осіб; ВРП на 1 особу, грн.; доходи громадян, грн.; будівництво житла на 1000 осіб, кв. м; рівень екологічного навантаження) у порівнянні з середньоукраїнськими показниками та показниками регіонів-конкурентів.
Моніторинг досягнення стратегічних цілей здійснюватиметься відповідно до таких визначених цілей:
· Стратегічна ціль 1. Зменшення економічних дисбалансів.
· Стратегічна ціль 2. Розвиток сільських територій.
· Стратегічна ціль 3. Екологічна безпека.
· Стратегічна ціль 4. Розвиток людського капіталу.
Аналогічно загальному моніторингу досягнення стратегічного Бачення відбуватиметься моніторинг реалізації стратегічних цілей. Основними кількісними показниками щодо кожної стратегічної цілі за період моніторингу будуть показники, що випливають з переліку проектів, які будуть реалізованими в рамках досягнення кожної стратегічної цілі.
Індикатори успішності досягнення цілей визначені у розділі 6 Стратегії. Відповідно до цих індикаторів на кожен плановий період моніторингу має бути сформовано кількісні показники, за якими має здійснюватись моніторинг.
Отже, обов’язковою умовою забезпечення моніторингу реалізації Стратегії є застосування системи індикаторів, які використовуються для визначення результативності реалізації державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року.
Уніфікована система індикаторів для Державної стратегії регіонального розвитку-2020, регіональних стратегій розвитку, а також Планів їх реалізації:
| ВХІДНІ ІНДИКАТОРИ | · Створення сприятливих умов для регулювання ведення бізнесу. · Підтримка розвитку інноваційних технологій. · Запровадження освітніх програм з урахуванням потреб високотехнологічного бізнесу. · Підвищення якості надання адміністративних послуг фізичним та юридичним особам. · Створення умов для об’єднання та підвищення фінансової спроможності територіальних громад. · Поліпшення якості міжрегіональної та внутрішньорегіональної фізичної інфраструктури. · Розвиток міжрегіональної та внутрішньорегіональної транспортної мережі. · Створення умов розвитку малих міст. · Запровадження реформування освіти в сільській місцевості. · Проведення реформи медичного обслуговування населення. · Запровадження програм підтримки розвитку сільської місцевості. · Реалізація програм забезпечення сільського населення адміністративними послугами. · Запровадження програм розвитку внутрішньорегіональних транспортних мереж. · Підвищення рівня якості надання послуг з обслуговування громадським транспортом. · Створення міжрегіональних та внутрішньорегіональних інформаційних і комунікативних мереж. · Виділення коштів для ДФРР. |
| ІНДИКАТОРИ ВИПУСКУ | · Збільшення кількості упровадження інноваційних технологій. · Збільшення частки інноваційних підприємств. · Збільшення чисельності осіб, які працюють у високотехнологічних секторах економіки. · Підвищення рівня внутрішньорегіональної та міжрегіональної інтегрованості. · Підвищення спроможності територіальних громад до розвитку. · Посилення транспортного, інформаційного та комунікативного зв’язку міст – центрів економічного зростання із менш розвинутими територіями. · Створення умов для поширення інноваційних знань та досвіду. · Підвищення рівня освіти сільського населення. · Зростання загальних доходів населення в сільській місцевості. · Зниження рівня захворюваності у сільській місцевості. · Зниження рівня смертності дітей віком до 1 року. · Створення рівних умов доступу до ринків праці. · Підвищення рівня доступу населення насамперед віддалених та малозаселених територій до основних адміністративних та інших послуг. |
| ІНДИКАТОРИ РЕЗУЛЬТАТУ | · Зростання частки доданої вартості у валовому регіональному продукті. · Збільшення капітальних інвестицій, прямих іноземних інвестицій. · Зростання у випуску частки інноваційної продукції. · Зростання частки високотехнологічного експорту. · Розвиток малих та інших міст, у тому числі районного значення. · Підвищення рівня доходів та споживання у сільській місцевості та невеликих населених пунктах. · Зменшення кількості вибулих із сільської місцевості. · Зменшення диференціації в наявних доходах населення. · Зменшення диспропорцій між тривалістю життя населення при народженні у міських та сільських населених пунктах. · Зниження рівня бідності · Підвищення соціальної справедливості. · Зменшення диспропорцій у споживанні послуг між сільським та міським населенням. · Зниження рівня безробіття в сільській місцевості та малих населених пунктах. · Збільшення кількості центрів економічного зростання на регіональному рівні. · Ефективне використання потенціалу територіальної спеціалізації в економічному розвитку. · Кількість проектів, що фінансуються за рахунок коштів ДФРР. |
Показники для моніторингу збираються за результатами кожного року реалізації Стратегії. На основі зібраних даних готується річний звіт та звіт щодо виконання періоду трьохрічного планування.
Річний звіт складається з переліку ключових показників за кожною ціллю, кожним пріоритетом або заходом; містить інформацію про досягнення кожного об’єктивного пріоритету або виконання заходу; оцінку можливостей досягнення поставлених цілей на трьохрічний цикл планування.
Підсумковий звіт про моніторинг за трьохрічний цикл планування до показників, які передбачаються у річних звітах, містить загальні оцінки ефективності, результативності та стійкості досягнутих результатів.
Моніторингові звіти є відкритими документами і використовуються для уточнення завдань та бюджетних програм області на наступний за звітним бюджетний рік.
Форму моніторингового звіту, відповідального за його підготовку та строки подання визначає обласна державна адміністрація відповідно до власних повноважень та структури.
Для всіх можливих форм організації процесу моніторингу головним є проведення ретельного відслідковування виконання завдань та реалізації проектів, коригування та актуалізація Стратегії, за необхідності, з огляду на зміну ситуації, оскільки одні проекти будуть завершені, а деякі замінено іншими.