 |
|
Стаття 4. Право особи на сім'ю
СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Із змінами і доповненнями, внесеними
законами України
від 26 грудня 2002 року N 407-IV, ОВУ, 2003 р. N 2, ст. 44,
від 2 червня 2005 року N 2620-IV, ОВУ, 2005 р. N 25, ст. 1410,
від 23 червня 2005 року N 2709-IV, ОВУ, 2005 р. N 29, ст. 1694,
від 23 червня 2005 року N 2710-IV, ОВУ, 2005 р. N 29, ст. 1695,
від 8 вересня 2005 року N 2853-IV, ОВУ, 2005 р. N 39, ст. 2446,
від 22 вересня 2005 року N 2901-IV, ОВУ, 2005 р. N 42, ст. 2643
(зміни, передбачені пунктом 3 розділу I Закону України від 22 вересня 2005 року N 2901-IV,
набрали чинності з 1 січня 2006 року),
від 16 листопада 2005 року N 3097-IV, ОВУ, 2005 р. N 51, ст. 3170,
від 20 грудня 2005 року N 3250-IV, ОВУ, 2006 р. N 1 - 2, ст. 8,
від 23 лютого 2006 року N 3497-IV, ОВУ, 2006 р. N 12, ст. 794,
від 15 березня 2006 року N 3539-IV, ОВУ, 2006 р. N 14, ст. 962,
від 22 грудня 2006 року N 524-V, ОВУ, 2007 р. N 2, ст. 63
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1. СІМ'Я. РЕГУЛЮВАННЯ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН
Стаття 1. Завдання Сімейного кодексу України
1. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
2. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою:
зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;
утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;
побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;
забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Стаття 2. Учасники сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України
1. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
2. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.
3. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому.
4. Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.
Стаття 3. Сім'я
1. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
2. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
3. Права члена сім'ї має одинока особа.
4. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 4. Право особи на сім'ю
1. Особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім'ї.
У випадках, передбачених частиною другою статті 23 цього Кодексу, сім'ю може створити особа, яка не досягла шлюбного віку.
2. Сім'ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку.
3. Кожна особа має право на проживання в сім'ї.
Особа може бути примусово ізольована від сім'ї лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
4. Кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя.