 |
|
Споживна цінність коштовностей
Відповідності ціни коштовностей їх споживним властивостям одне з головних питань розвитку ринку ювелірних товарів. Встановити цю відповідність можливо тільки за умови глибоких товарознавчих знань щодо споживних властивостей коштовностей та запитів ринку та тенденцій його розвитку. Інтерес і прагнення людей до пізнання та належної оцінки коштовного каміння, дорогоцінних металів та виробів з них мають глибокі історичні корені та соціокультурні особливості.
Найбільш фундаментальні письмові згадки щодо коштовностей знаходимо в працях давньоримського вченого Кая Плінія Секунд Старшого "Історія природи" (23-73 рр. н. є.)- Детально описуючи і характеризуючи мінерали, Пліній Старший наводить дані про походження каменів і металів, висвітлює відмінності в якості, про їх можливу фальсифікацію і торговельну цінність [2].
У першій книзі з товарознавства Абуя Фадя Гафан Ібн Алі аль Дамського "Книга вказівок на користь торгівлі і знайомства з добрими і злими властивостями товарів, як і їх підробка через фальсифікацію" особливо цікавим є розділ "Про методи дослідження правдивості коштовних металів" [3].
Але основні питання, які сьогодні вирішує товарознавство коштовностей, були порушені ще в "Основах повної торгової системи" К.Г. Людовиці (1707-1778), в яких він навів визначення товару і предмета товарознавства: "Предмет
товарознавства є знання товарів з огляду на купецьку потребу. Знання це розповсюджується на поділ і роди товарів, виробництво, властивість, дослідження, ціну і доброякісність, псування, зберігання й утримання, виправлення, підробку, користь і споживання, а також на знання, які кращі сорти і роди товарів, які швидше з рук можна збути, і врешті-решт куди будь-який товар краще і дешевше доставити можна". Розвиваючи товарознавство як науку, І.Н. Бекманн (1739-1811), професор Геттінгенського університету вбачав подальший розвиток товарознавства в кардинальному розв'язуванні проблем систематизованої класифікації товарів, ідентифікації і випробування товарів, визначення походження товарів і основних ринків збуту, опису способів виготовлення товарів, пояснення різних гатунків і якості, визначення значення товарів в економічному та соціальному житті [3].
3 розвитком добробуту та потребою людства в товарах, які приносять не тільки користь в утилітарному значенні, але й задовольняють потребу в красі, надають естетичну насолоду, впевненість у собі та можливість продемонструвати свій вишуканий смак та соціальне дггановище набуває розвитку ювелірна справа та торгівля коштовностями. Тому питання оцінки коштовностей, їх ідентифікації, експертизи якості, виявлення споживної цінності, обґрунтування соціальної значущості у сучасному суспільстві набувають особливої актуальності.
Так, уявлення про коштовності можуть будуватися на основі зіставлення цього поняття або з символами - послання від одних людей, спільнот та епох до інших, або з артефактами, зміст яких стає доступним для "читання" широкому загалу та окремим спеціалістам, або з матеріальними цінностями, висока якість й відповідна вартість яких підтверджена в історико-культурних обґрунтуваннях [2].
Залежно від вибору об'єкта експертизи, який визначається проблемою дослідження, обсяг та зміст поняття "коштовність" суттєво змінюються.
У даному випадку поняття "коштовність" (цінність) пов'язується з ювелірними виробами, які виділяються серед подібних собі за непересічними, загальновизнаними і підтвердженими історико-культурним досвідом споживними властивостями.
Коштовності - це товари (предмети), які слугують для задоволення потреб людства в уречевленні символів краси, з метою здійснення обрядів обдаровування, колекціонування і прикраси та мають глибокі історико-культурні традиції їх використання.
Коштовності - це особливий вид товару, до яких належать оригінальні, вишукані вироби минулих поколінь та сучасності, які виконані на високому художньому рівні та використовуються як ювелірні прикраси, предмети
побуту, костюму, церковно-культові речі, холодна зброя тощо. Коштовності, вік яких сягнув за 50 років, належать до антикваріату.
Коштовності - це насамперед високохудожні вироби, які є символами краси, влади, культових традицій, ознакою соціального добробуту, що формують імідж і стиль людини та приміщення.
Враховуючи високу місію, яку виконували коштовності впродовж тисячоліть, ми змістовно здійснюємо обряди обдаровування, послання, побажання, продовжуючи традиції носіння їх згідно із знаком зодіаку або наслідуємо уподобанням великих та відомих людей. Тобто особливістю коштовностей, у порівнянні з іншими товарами, є, насамперед, висока естетична, художня цінність та історико-культурна значущість.
Крім того, завдяки вмісту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння коштовності є привабливим об'єктом для інвестування. При малих розмірах та об'ємах у дорогоцінних каменях та металах концентрується великий вартісний вміст, що дозволяє використовувати їх як дрібнооб'ємний ціннісний еквівалент.
Дорогоцінні метали та коштовні камені, такі як алмаз, рубін, сапфір, смарагд включаються до активів банківських систем багатьох розвинених держав, оскільки окремі цінності держави є надійними валютними резервами.
До обігу регулярно випускаються монети із дорогоцінних металів, а також спеціальні папери, які забезпечені запасами дорогоцінних металів. Основна частина дорогоцінних металів сучасного нумізматичного ринку міститься в булліонних монетах (від англ. Вullіоn - зливок), які випускаються в деяких країнах.
Коштовності є об'єктом для колекціонування. До колекційних коштовностей належать монети, ювелірні вироби різних фірм та майстрів, годинники, сувеніри, інші антикварні вироби, колекційні кристали, унікальні огранені камені.
Майстерність виконання та соціально-економічна значущість обумовлюють споживну цінність коштовностей.
Споживна цінність коштовностей, крім того, пов'язана з відносинами у сферах розподілу, обміну і споживання. Це соціально-економічна і соціально-психологічна категорія.
Становлення споживної цінності коштовностей невідривно пов'язане з діяльністю оцінювання, суб'єктивними оцінками споживача, міновою вартістю, відносинами власності, привласненням, практичним освоєнням і використанням виробів у сфері споживання.
Другою особливістю споживної цінності коштовностей є те, що вона формується і розвивається в системі загальнолюдських цінностей –
політичних, історико-культурних, естетичних, художніх, релігійних тощо, і, своєю чергою, має відповідну ієрархічну структуру, яка ґрунтується на структурі потреб, ціннісних орієнтаціях і відносинах.
Товарознавча експертиза коштовностей - це предметна дисципліна, яка розглядає коштовності як предмет праці майстра-художника, висвітлює особливий погляд на даний товар з точки зору властивостей його матеріалів, ідентифікації, якості, дизайну й аксіологічно орієнтованої організації знань щодо ціннісних відносин і оцінки та причин їх виникнення у свідомості людини.
У товарознавчій експертизі коштовності стають предметом ціннісного підходу за умови, що вони вивчаються і оцінюються з урахуванням соціально-культурних потреб, інтересів, естетичних смаків, прагнень і бажань конкретних груп споживачів. Цінності впорядковуються відповідно до кількості позитивної інформації про них і є ступенем задоволення естетичних потреб, тобто оцінювати коштовності, необхідно з урахуванням аксіології.
За аксіологічним підходом, особливо важливими постають уявлення про красу. Вимір краси - це визначення у будь-якому вигляді еквівалента кількості позитивної інформації про коштовності, а отже, їх оцінювання та визначення вартості - це операція адитивного і аргументованого урахування усіх їх позитивних якостей, у тому числі тих, які не є об'єктивно спостереженими, а відчутими на рівні підсвідомості або вигаданими і переданими в алегоріях та легендах. Особисті естетичні смаки споживачів є суспільно керованими і суспільно вихованими, тобто тісно пов'язаними з архетипами у підсвідомості [4].
Чим більші вимоги до коштовностей висуває соціальне середовище, тим необхіднішими стають гуманітарні знання.
Отже, доходимо висновку, що - основними критеріями оцінки коштовностей є особливі споживні властивості, які за ринкових умов значно впливають на формування ринкової вартості. :