Поняття та предмет земельного праваСтр 1 из 25Следующая ⇒
Центральне місце в питаннях внутрішньої організації і побудови системи права належить проблемі виділення галузей права. Будь-яка галузь права, будучи зведеною в систему сукупністю правових норм, характеризується наявністю специфічних ознак, які відрізняють її від інших галузей. До цих ознак належать предмет і метод правового регулювання, принципи, на яких базується дана галузь права, функції, які вона призначена виконувати. Найважливішою серед них є встановлення предмета галузі права — визначення кола, матеріального змісту і якісних відмінностей тих суспільних відносин, що регулюються нормами цієї галузі права. Предметом регулювання земельного права є суспільні відносини, об'єктом в яких виступає земля. Але термін «земля» може використовуватися в різних значеннях. Як природний об'єкт земля виконує важливі функції: виступає як засіб виробництва в сільському господарстві, місце розміщення галузей народного господарстві, сільських і міських поселень. Вона існує незалежно від людини, як загальна умова і предмет людського життя. Земля відноситься до числа незнищуваних природних ресурсів. На відміну від рослинного і тваринного світу, об'єкти якого належать до числа відновлюваних ресурсів природи, земля не має такої властивості. Завдяки спеціальним методам природна родючість грунту може тільки штучно поновлюватись. Земля також виконує екологічні функції як первинний елемент у системі складних взаємозв'язків об'єктів природи — екологічній системі. Досить суттєвим моментом є також те, що земля обмежена в просторі. Земельне право являє собою систему спеціально встановлених норм. Воно покликано регулювати особливий вид суспільних відносин — земельні відносини. Серед них потрібно виділити основні форми відносин: а) відносини земельної власності; б) відносини в області управління земельним фондом; в) відносини землекористування; г) землеохоронні відносини. З цього переліку відносини власності є визначальними щодо інших форм відносин. Так, відносини з управління земельним фондом передбачають здійснення відповідними уповноваженими органами дій щодо залучення земельних ділянок в господарський обіг, забезпечення найбільш ефективного і раціонального використання земельних ресурсів, ведення обліку і реєстрації земель. Відносини власності на землю є також визначальними і для відносин користування землею, адже право землекористування є похідним від права власності на землю. Відносини з охорони земель також існують не самі по собі, а в тісному зв'язку з відносинами власності та землекористування. 2. Система земельного права. Земельне право включає в себе систему земельно-правових інститутів, які закріплюють земельні відносини в суспільстві. Система земельного права — це його структура, будова й внутрішня форма організації теоретичних положень і земельно-правових норм, які є елементами системи. Ці елементи об'єднані в певні групи за ознакою однорідності суспільних відносин, на регулювання яких вони спрямовані. Під системою галузі земельного права розуміють сукупність земельно-правових інститутів, що складаються з групи земельно-правових норм, які регулюють однорідні види земельних відносин. Прикладом можуть бути правові норми, шо регулюють відносини, пов'язані з веденням земельного кадастру, і складають правовий інститут державного земельного кадастру.Інститути, шо мають загальні положення, дія яких розповсюджується на всі або більшість земельних відносин, створюють у своїй сукупності загальну частину земельного права. Вона складається з інститутів права власності на землю, державного управління земельним фондом, права користування землею і охорони прав на землю. Загальна частина земельного права вивчає правове регулювання використання всіх земель незалежно від їх категорій та цільового використання. Особлива частина земельного права складається з інститутів, що визначають правовий режим окремих категорій земель, які виділяються за основним цільовим призначенням. Відповідно до передбачених в законодавстві категоріями земель особлива частина земельного права складається з інституту правового режиму використання земель сільськогосподарського призначення; земель населених пунктів; земель промисловості, транспорту, енергетики, зв'язку, оборони та іншого призначення; земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення; земель лісового фонду; земель водного фонду; земель запасу. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|