 |
|
Особливості користування землями державного лісового фонду.
ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ це одна з категорій земель зем. фонду України. Згідно із Земельним кодексом України (гл. 11) 3. л. ф. визначаються землі, вкриті лісом, а також землі, не вкриті лісом, але надані для потреб ліс. г-ва. Правовий режим 3. л. ф. визначається ЗК України та Лісовим кодексом України. Відповідно до цих актів 3. л. ф. поділяються на лісові і нелісові зем. ділянки. До лісових відносять землі: вкриті ліс. (деревною та чагарниковою) рослинністю; не вкриті ліс. рослинністю, які підлягають залісненню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі тощо); зайняті ліс. шляхами, просіками, протипож. розривами. До нелісових належать землі: зайняті спорудами, пов'язаними з веденням ліс. г-ва, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо; зайняті сільськогосп. угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб ліс. г-ва); зайняті болотами і водоймами в межах зем. ділянок ліс. фонду, наданих для потреб ліс. г-ва.
Користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим.
У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом. У постійне користування для цієї ж мети окремі земельні ділянки лісового фонду площею до п'яти гектарів, якщо вони входять до складу угідь селянських (фермерських) господарств, можуть також надаватися громадянам із спеціальною підготовкою. Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею. У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі)
для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних
робіт. Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути: короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років. Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду оформляється договором. Форма договору на право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду, в тому числі на умовах оренди, і порядок його реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. У тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися на умовах оренди. Умови оренди визначаються за угодою сторін у договорі. Орендар має переважне право на поновлення договору оренди земельних ділянок лісового фонду після закінчення строку його дії.