 |
|
Проблеми здійснення землеустрою як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
Землеустрій законодавчо визнано складовою управління у галузі використання та охорони земель. Він виступає як механізм реалізації земельної реформи, маючи відповідні пріоритети в той чи інші періоди, які диктують і відповідні види робіт залежно від політики держави, організаційного та фінансового забезпечення.
Його суть полягає у проведенні сукупності соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Змістом землеустрою (ст.184 ЗКУ), є:
«а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;
б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель;
в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень;
г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;
ґ) складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових;
д) складання проектів відведення земельних ділянок;
е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;
є) підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею, у випадках, передбачених законом;
ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;
з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель;
и) здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання та охорони земель;
і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.»
проблеми у сфері землеустрою:
- самовільного зайняття земель, незаконного надання й вилучення земельних ділянок, використання цінних сільськогосподарських угідь і земель для несільськогосподарських цілей;
- порушення стійкості й компактності об'єктів землеустрою, парцеляції земель, черезсмужжя, що завдає істотної шкоди економіці країни та вимагає проведення землевпорядних робіт з консолідації земель на всій території нашої країни;
- недотримання землевласниками й землекористувачами обмежень у використанні земель, а також використання земель у процесі господарської діяльності способами, які завдають шкоди навколишньому природному середовищу та спричинюють деградацію земель, включаючи забруднення, засмічення, заболочення й прояв інших негативних явищ;
- споживацького використання земель, що призводить до виснаження ґрунтів, порушення або втрати верхнього родючого шару;
- втрати достовірної інформації про кількісний і якісний стан земель, що є базовою основою забезпечення регулювання обороту земель, встановлення платежів за землю, ведення державного земельного кадастру, проведення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням земель.
Також вкрай негативним явищем у цій сфері є неточність визначення меж земельних ділянок і їх площ, затримка й неналежне оформлення землевпорядної документації й завищення її вартості; що призводить до виникнення численних земельних спорів і перешкоджає здійсненню реєстрації прав та правовстановлюючих документів на земельні ділянки в автоматизованій кадастровій системі та ставить під сумнів гарантування прав земельної власності з боку держави, а також не дає змоги забезпечити функціонування прозорого ринку земель.
Така ситуація вимагає вдосконалення законодавства та внесення змін до Закону України «Про землеустрій», упорядкування системи землевпорядних дій, розробки якісної землевпорядної документації, кадрового забезпечення земельних перетворень.