 |
|
Процесуальні (процедурні) проблеми
Серед процесуальних (процедурних) проблем приватизації земель в Україні можна виділити наступні:
а) відповідно до змін і доповнень частин 6—7 ст. 118 та ст. 151 ЗК Українигромадянин України, зацікавлений у приватизації земельної ділянки певногоцільового призначення із земель запасу,подає до відповідних органів місцевого самоврядування або органів державної виконавчої влади заяву не про приватизаціюземельної ділянки, а про вибір місця розташування земельної ділянки. Проте Типова форма такої заяви відповідно до ч. 6ст. 151 ЗК України ще має бути затверджена Кабінетом Міністрів України). Дозаяви повинні додаватися наступні матеріали: 1) обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки; 2) позначенена відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; 3) копія документа, що посвідчує особу. Очевидно, що потребує уточнення на законо-
давчому рівні, яким за змістом має бутиперший документ та порядок і строкиодержання громадянином України другого документа;
б) відповідно до ч. 10 ст. 151 ЗК України після отримання висновків спеціальноуповноважених органів про можливістьвідведення земельної ділянки в порядку приватизації, відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову. Встановлення на цій стадії двотижневого строку для прийняття рішення органами місцевого самоврядування є проблематичним з точки зору його дотримання, оскільки останні приймають рішення сесійно, а відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок — не рідше одного разу на місяць;
в) проект відведення земельної ділянки розробляється на замовлення громадян фізичними або юридичними особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, устроки, що обумовлюються угодою сторін. Як свідчать матеріали практики,при підписанні договорів про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки характерні наступні правопорушення: 1) в більшості ви-
падків укладення договорів на виконання землевпорядних робіт зводиться допідпису на підготовленому землевпорядною організацією бланку договору без належного ознайомлення з його змістом за-
мовника; 2) землевпорядні роботи врайоні виконують одна-дві землевпорядні організації, які виступають монополістами у визначені розцінок на виконання землевпорядних робіт. Як правило,такі ситуації створюються штучно: місцеві органи земельних ресурсів просто недозволяють «стороннім» працювати напідвідомчій території, яка в таких випадках розподіляється виключно між «своїми» землевпорядними організаціям [21];
г) при погодженні проекту відведенняземельної ділянки з органом по земельнихресурсах, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічним органом, органом архітектури, органом охорони куль-
турної спадщини виникають проблеми,пов´язані з тим, що порядку та строків погодження проекту відведення земельної ділянки з вищезазначеними органами в ЗК України не передбачено. Тому на практиці таке погодження може тривати не один місяць. Разом із цим, на підзаконно-му рівні наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 р. № 434 затверджено Порядок погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок. Строк погодження за даним Порядком становить два тижні;
ґ) при перенесенні в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками, при підготовці, складанні, видачі та реєстрації Державного акта на право власності на земельну ділянку недоліком є відсутність визначення на законодавчому рівні строків виконання вказаних процедур.