 |
|
ТЕМА 2. Геополітична стратегія розвитку України.
Україна історично сформувалася та розвивалася на зіткненні світів і комунікацій. Історія України – це історія змін домінуючих зовнішніх впливів і розвиток запозиченого ззовні у національному контексті, що породжувало як національні загрози, так і здобутки. Сучасна перспектива України як складової Європейської цивілізації – це перехрестя та рівномірний вплив різних її гілок: західноєвропейського лібералізму, російського колективізму й американського індивідуалізму. Поєднання тісного співробітництва із США, Європою, та Росією дає Україні історичний шанс. Водночас Україна не може відмежуватися від сусіднього мусульманського світу. Це визначає потребу в багатовекторній геополітичній орієнтації України, що забезпечуватиме їй роль цивілізаційного „мосту” між Заходом та Сходом.
2.1 Сучасна національна геоекономічна модель: складові елементи. Проблема вибору ефективної геоекономічної моделі як ключова для динамічного національного розвитку. Комплексна оцінка всіх переваг та проблем у сфері міжнародної економічної інтеграції України. Проблема визначення приоритетів.
2.2 Євроатлантичний вектор розвитку України. Поліархічна модель інтеграції держав Західної Європи. Необхідність розробки та мета національної стратегії європейської інтеграції. Завдання та умови європейської інтеграції України. Економічна інтеграція в європейський економічний простір – пріоритетний напрямок інтеграції України у світове господарство. Розвиток торговельно-економічних зв’язків з країнами Європи як основа інтеграційних спрямувань. Складові частини Євроатлантичного вектора геополітичної стратегії розвитку України.
2.3. Азійсько-Тихоокеанський вектор розвитку України. Причини обумовлення Азійсько-тихоокеанського вектора зовнішньоекономічної політики України. Суперечність інтеграційних процесів у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Пріоритетні напрями зовнішньої політики України у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Китайський та японський стратегічні напрямки геополітики України у регіоні, їхнє економічне підгрунтя. Передумови успішного входження України в торгово-економічний простір АТР.
2.4. Північно-Східний вектор розвитку України. Варіанти структурування пострадянського економічного простору та участі у них України. Фактори зближення і міждержавної взаємодії та об’єктивні відмінності між країнами. Прагматизація зовнішньої політики України у рамках Північно-Східного вектору.
2.5.Південно-Східний вектор розвитку України. Національні інтереси України на Близькому та Середньому Сході. Співробітництво України з Ізраїлем, Єгиптом, Іраном, Іраком, Сирією: реалії та потенційні можливості. Стратегічне партнерство з країнами Центральної та Південної Азії, фактори зближення. Створення системи трансазійської транспортної мережі як важливий чинник розвитку регіонального співробітництва. Індія та Пакистан як найважливіші партнери у Південній Азії.