ІС віртуальних підприємств ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5
Віртуальне підприємствовизначають як співтовариство територіально роз’єднаних фірм чи співробітників, які під час спільної праці спілкуються й обмінюються продуктами своєї праці за допомогою електронних засобів при мінімальному або цілком відсутньому особистому контакті. Віртуальне підприємство - структура, орієнтована на випуск конкретного продукту й утворювана лише на період його виготовлення шляхом об’єднання виробничих можливостей і ресурсів, наданих іншими об’єктами (підприємствами, підприємцями, фізичними особами) на договірних умовах у заздалегідь визначеному об’ємі і на фіксований час. Такі об’єкти називаютьвіртуалами. Віртуали можуть передавати у розпорядження віртуального підприємства кадри, сировину, управлінські структури, фінансові кошти, комплектуючі вироби. Вони можуть бути задіяні не тільки для виконання виробничих операцій, а й для здійснення інших функцій, наприклад, проведення маркетингових досліджень або організації збуту. На фізичному рівні віртуальне підприємство являє мережну структуру, що поєднує віддалені різнорідні ресурси. Характерні риси віртуального підприємства: · відкрита розподілена структура; · пріоритет горизонтальних зв’язків; · автономність й вузька спеціалізація членів мережі; · суттєва роль інформаційних засобів інтеграції.
Головною ознакою віртуального підприємства є його повна орієнтація на замовника. Пріоритетними завданнями створення віртуального підприємства є швидкість і повнота виконання ринкових замовлень. Порівняно з традиційним, віртуальне підприємство являє собою більш гнучку і ефективну форму організації бізнесу, що об’єднує клієнтів і виконавців у відкриту мережу і робить прозорими границі між підприємствами-учасниками. При цьому відбувається інтеграція ресурсів, досвіду, знань, традицій окремих підприємств (або співробітників). Оскільки для інтеграції у єдину систему використовуються електронні комунікації та інформаційні технології, то віртуальному підприємству набагато легше знаходити нових партнерів і ресурси, а отже, й освоювати нові продукти. Таке віртуальне співтовариство може сприяти подовженню життєвого циклу окремого підприємства. Основними перевагами віртуальних підприємств є такі: · швидкість виконання ринкового замовлення; · зниження сукупних витрат; · більш повне задоволення потреб клієнтів; · гнучка адаптація до змін навколишнього середовища; · можливість подолання перешкод виходу на нові ринки; · інтеграція кращих засобів і досвіду різноманітних підприємств; · організація навколо проектів або ключових процесів; · сполучення принципів децентралізації і централізації в керуванні. Але використання віртуальних підприємств не позбавлене недоліків, серед яких: · надмірна економічна залежність від партнерів; · відсутність соціальної і матеріальної підтримки своїх партнерів унаслідок відмови від звичайних довгострокових договірів, зокрема, трудових; · небезпека надмірного ускладнення, обумовлена різнорідністю членів підприємства, неясності у відношенні членства, відкритості мереж, самоорганізації тощо. Простір віртуалізації підприємств утворюється за допомогою трьох основних елементів: · віртуальний ринок (ринок товарів і послугнаоснові комунікаційних і інформаційних можливостей Internet); · віртуальна реальність (відображення реальних розробок і виробництва в кіберпросторі); · віртуальні організаційні структури.
Електронний уряд Електронний уряд (e-Government) - це така система державного управління, яка передбачає взаємодію держави, бізнесу та громадян за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Призначенням електронного уряду є організація за допомогою Internet ефективної роботи органів влади і державних установ, а також надання ними послуг населенню. Електронний уряд включає on-line-сервіси для громадян і бізнесу на єдиному порталі, електронний документообіг в урядових і парламентських структурах, спільну для різних урядових структур базу даних для запобігання дублювання інформації і повторних витрат, часто - закриту спеціалізовану інформаційну мережу (intranet) для внутрішньоурядових транзакцій, розгалужену інформаційно-телекомунікаційну інфраструктуру, засоби захисту інформації. З електронним урядом пов’язані поняття «електронного адміністрування» і «електронної демократії». Електронне адміністрування - це розміщення та виконання засобами Internet та інформаційно-комунікаційних технологій усіх можливих дій, що притаманні керуванню на трьох рівнях (національному, регіональному і локальному) трьома гілками влади (виконавчою, законодавчою та судовою). Електронною демократією називають форму електронного обміну інформацією під час демократичних процесів. Найчастіше під електронною демократією розуміють голосування громадян у режимі on-line, опитування громадської думки, спілкування довірених осіб з виборцями, організація зворотного зв’язку з громадянами для обговорення законопроектів тощо. Електронна демократія передбачає вільний доступ до електронного уряду кожного суб’єкта суспільства, у будь-який момент часу і з будь-якої території. В електронному уряді всі внутрішні та зовнішні зв’язки і процеси підтримують інформаційно-комунікаційні технології. Для цього має бути забезпечена можливість функціональної, інформаційної взаємодії з кожним громадянином, господарюючим об’єктом, громадською організацією. Діяльність електронного уряду може здійснюватись за схемами (категоріями): - уряд—громадяни G2C (government-to-citizens) -організація зворотного зв’язку з громадянами та надання їм інформації, довідок і форм в електронному вигляді; - бізнес—уряд B2G (business-to-government)- відносини державних органів і бізнесу, наприклад, автоматизація податкових виплат або проведення електронних тендерів на постачання продукції; - уряд—уряд G2G (government-to-government) -автоматизація відносин і документообігу між відомствами. G2G забезпечує підтримку таких завдань: · керування роботою апарату; · координація діяльності регіональних управлінь і територіальних підрозділів; · ведення внутрішнього діловодства. Основні принципи побудови електронного уряду: - надання послуг у цілодобовому режимі; - максимальна простота і прозорість (має обслуговувати звичайних громадян, а не фахівців); - єдині технічні стандарти та інтероперабельність (окремі додатки мають відповідати принципам загальної архітектури систем ідентифікації, безпеки, дизайну); - забезпечення конфіденційності та виконання правил інформаційної безпеки. Етапи створення електронного уряду: · на першому етапі створюються Web-сайти різних міністерств і відомств, що містять інформацію про їхні напрямки діяльності; Internet використовується урядовими органами для розміщення загальнодоступної інформації; · на другому етапі організується режим інтерактивної взаємодії уряду з громадянами і бізнесом; створюються інструменти пошуку потрібних Web-сайтів, документів і даних; громадяни можуть повідомляти персональну інформацію або висловлювати власні пропозиції урядовцям; · на третьому етапі портал починає забезпечувати багатофункціональні потреби службовців і громадян (наприклад, громадянин може сплатити податки електронним способом, або, перебуваючи вдома, проголосувати на виборах через Internet). Ці функції реалізуються через механізми опрацювання транзакцій, зокрема для обслуговування в режимі on-line. При цьому мають забезпечуватись інтерфейси з існуючими інформаційними системами, можливості самообслуговування виборців, а також розподілені інфраструктури й безпечна робота з ними; · четвертий етап передбачає створення електронної системи державного управління на основі єдиних стандартів, а також урядового порталу як єдиної точки доступу до всіх послуг - і для громадян, і для бізнесу. Цей етап характеризується активним переходом на нові технології і прикладні програми, що підтримують використання міжвідомчої інформації і нових видів послуг. Він фактично завершує процес переходу від традиційного уряду до електронного.
Відповідно до наведеної програми дій зараз в Україні створена система Internet-сайтів органів державного управління, які здійснюють функції інформаційного обміну з громадянами й юридичними особами. Перелік головних Internet-сайтів органів державного управління подано у табл. 9.4.
Рис. 9.1. Вікно рубрики «Електронне урядування» урядового порталу Таблиця 9.1 ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|