Здавалка
Главная | Обратная связь

Відмінності класичної і некласичної філософії



План вивчення і засвоєння матеріалу

1. Зміна парадигми філософського мислення у XIX - на поч. XX ст.

2. Вихідні ідеї А. Шопенгауера та С. К'єркегора.

3. Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії XIX ст.

4. Ф.Ніцше та ідеї "філософії життя".

У першій третині - середині ХІХ ст. у Європі розпочався процес досить радикальної зміни у способі філософствування. Наслідком того було виникнення некласичної філософії. її формування йшло кількома напрямами, але всіх їх, за рідкісним винятком споріднювала орієнтація на провідну роль у людських діях та поведінці нераціональних (або ірраціональних) чинників.

Ключові поняття і терміни

Відчай екзистенціальних (або тотальний) - за К'єркегором, стан, до якого людина може прийти внаслідок щирого самопізнання та самозаглиблення: шукаючи і не знаходячи ні в чому свого життєвого кореня, людина впадає у відчай - відчуття абсолютної самотності та відчуження від усього; це відчуття може привести людину до осмислення свого абсолютного відношення до абсолютного, тобто до Бога, в якому єдиному знаходить своє виправдання наша індивідуальність.

Воля - не пояснювальне, ірраціональне прагнення до самого здійснення, просте поривання до буття, що, на думку А.Шопенгауера та Ф.Ніцше, лежить в основі будь- якого існування.

Екзистенція - з лат. існування; цей термін С.К'єркегором був витлумачений у його початковому значенні - «вихід за межі встановленого -для позначення провідної особливості людського існування: неузасадненості, відсутності надійних, однозначних коренів буття.

Життя - за Ф.Ніцше, єдина справжня реальність, бо все в світі постає лише різними проявами життя; в основі життя лежить «боління до волі», тобто бажання проявити боління як таке.

Діалектичний та історичний матеріалізм - назва основних філософських складових вчення марксизму, що прагнув бути системою тверджень про світ, як в основі своїй - матеріальній, ніким не створений, але динамічний і рухливий; соціальна історія тлумачилася як різновид матеріального процесу, тому її засади визначається процеси виробництва. Свідомість і мислення при цьому розглядалися як результат стихійних перехрещень природних взаємодій, як форма відображення одних матеріальних процесів з інших; відповідно свідомість не могла мати власного онтологічного статусу: буття є первинне, а свідомість - вторинна (відображення).

Ірраціональне - таке, що не підлягає розумінню, раціональному поясненню та тлумаченню.

Позитивне - основне поняття філософських міркувань О.Канта: ясне, реальне, спостережуване, корисне, - те, що повинна вивчати наука, відкидаючи примарне, непевне, непотрібне людині та суспільству.

Некласична філософія, зокрема, наважилася не протиставити людині чисті принципи, а прийняти людину такою, якою вона є у реальності, через це вона навіть у мовному відношенні постала більш простою, більш зрозумілою та стилістично більш різноманітною.

 

Відмінності класичної і некласичної філософії

№ п/п Класична Некласична
буття є цілісне, глибинно-узасаднене, внутрішньо-концентроване говорити про буття безвідносно до людського сприйняття й уявлення безглуздо; ми можемо судити лише про те, що ввійшло в контекст нашого сприйняття й знання; поза цим питання про буття залишається відкритим
розум є вищою і найціннішою частиною людської психіки на перший план у людській психіці виходять чинники, які за своєю природою не розумні; масштабами й силою дії вони перевершують розум
розум здатний висвітлити глибини психіки й о розум нити їх оскільки нерозумні чинники психіки потужні, то розум не здатний їх опанувати
за допомогою розуму людина спроможна належним чином організувати своє життя і взаємини з буттям розум не лише не сприяє гармонізації людського життя, а іноді заважає цьому






©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.