 |
|
Правила для дiлової жiнки
Змiст
Вступ
Культура одягу
Значення одягу в ділових стосунках
Одяг і зовнішній вигляд ділової жінки
Правила для дiлової жiнки
Bci знають прислів‘я "Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму". При цьому підкреслюється, що розум, звичайно, - це головне, але зустрічають все ж таки по одягу...
Індивідуальність — головне багатство особистості. Віра в себе, відчуття своєї неповторності — основне джерело самоповаги. Це відноситься не тільки до зовнішнього вигляду, але і до тому, як людина мислить. Треба приймати себе такими, які ми є і постаратися свої недоліки перетворити в достоїнства. Мода на одяг, зачіски і навіть спосіб життя була і буде засобом підкреслення індивідуальності людини.
Один відомий французький модельєр сказав: «Мода — це те, що вам йде». Існують різні стилі одягу, що залежать від віку, зовнішності і манери поводження людини.
Культуру людини підкреслює її одяг. Вона тим доцільніше і ліпше, чим більше відповідає правилам етикету. Зі смаком підібраний одяг, охайний вид роблять людину упевненим, зібраним і енергійним. Щоб вдягатися красиво, не обов'язково мати повний гардероб речей. Тут слово за модою і смаком.
Мода - це сполучення законів стильової єдності, колірної гармонії. Вона додає зовнішньому виглядові природність і респектабельність, мода вимагає почуття міри, обліку факторів часу, смаку, віку. Ще в старовину говорили: намагайся бути витонченим, але не чепуруном. Одяг не буває просто красивим. Його краса в призначенні: для роботи, будинку, свята, заміської прогулянки. Елегантний одяг є таким тільки з елегантним хазяїном, що має гідну поставу, володіє гарними манерами і красивою мовою.Форма одягу - найкраща характеристика людини, це свого роду ієрогліф, що відображає особистість зі всіма, як кажуть, звичками i нахилами. Естетика костюму має не менше значення в житті людини, ніж естетика поведінки. Неохайність в одязі рівноцінна моральному самогубству. Вміння одягатись відноситься як до науки i мистецтва, так i до звичок та почуттів. I як говорив Оноре де Бальзак "Справа не стільки в костюмі, скільки в умінні його носити".
1.Культура одягу.
Іноді достатньо одного погляду на людину, щоб оцінити її смак і манеру вбиратися. Одяг підкреслює гарний смак одних і несмак інших. Елегантно одягнена людина завжди почуває себе впевненішою. Охайність — ознака ввічливості, але треба пам'ятати, що займатися туалетом можна лише вдома. До вимог моди належить ставитися творчо, виходячи зі своїх принципів та ідеалів, а також із того, що личить до фігури та обличчя. Дотримуючись вимог пристойності та скромності, бажано пам'ятати, що "стиль як атлас часто маскує коросту" (А. Камю). Ще Дон Кіхот наставляв свого вірного друга Санчо: "Ніколи не ходи, Санчо, розперезаним і неохайним: безладдя в одязі є ознака розслабленості духу".
Інтелігентні люди вбираються скромно або вишукано, але неодмінно охайно і з почуттям міри, підбираючи одяг за віком, характером, способом життя, помічають вади в своїй зовнішності й не вип'ячують їх невдалим костюмом. Вони не цураються моди, слідуючи сформульованій А. П. Цеховим думці, що в людині все мас бути прекрасним — і обличчя, і одяг, і душа, і думки...
У здоровому, цивілізованому суспільстві панує здоровий естетичний смак. Смак—володар моди. Мода — служниця смаку. Смак, або естетичне судження,— сума уявлень людини про красу. Спроможність відрізнити гарне від потворного виявляється в особистих преференціях, схильностях. Як побудований побут, якою є поведінка людини, багато в чому залежить від естетичного смаку. Для Гегеля "естетичний смак — це духовно-практична естетична потреба людини".
Смак — внутрішній образ людини, атрибут культурного способу життя. Людина не народжується з гарним смаком, вона здобуває його в процесі виховання. Вдягатися зі смаком — значить виявляти увагу до людей, до свого оточення. Смак виражає оцінку тих або інших якостей і властивостей предметів. Людина із зіпсованим смаком захоплюється "псевдокультурою", "псевдовитон-ченістю".